
- •Передмова
- •1. Опис навчальної дисципліни "Технологія заповнювачів бетону"
- •1.1. Загальний опис предмета навчальної дисципліни
- •1.2. Мета і завдання навчальної дисципліни
- •1.2.1. Мета викладання дисципліни, її спрямування
- •1.2.2. Завдання вивчення дисципліни
- •2. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •3. Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Властивості заповнювачів та їх роль у бетонах
- •Змістовий модуль 2. Заповнювачі для важких бетонів та технологія їх виробництва.
- •Змістовий модуль 3. Природні, штучні, пористі заповнювачі, штучні легкі заповнювачі із відходів і заповнювачі для різних видів бетонів.
- •3.1. Структура залікового кредиту дисципліни.
- •3.2. Лабораторні заняття.
- •4. Методичні рекомендації до вивчення окремих змістових модулів змістовий модуль 1
- •4.1.1. Призначення і класифікація заповнювачів, основні влас-тивості заповнювачів і методи їх випробування.
- •4.1.2. Армування бетону із заповнювачами, вплив міцності заповнювача на міцність бетону та його густину, щільність.
- •Змістовий модуль 2
- •4.2.1. Заповнювачі із природних щільних порід; сировинна
- •4.2.2. Пісок з відходів подрібнення, збагачення і фракціонування
- •4.2.3. Виробництво щебеню, технологічні схеми виготовлення щебеню, сортування пісчано-гравійних сумішей.
- •4.2.4. Щебеневі заводи: технологічні схеми щебеневих заводів I, II, III та IV типів. Пересувні дробильно-сортувальні заводи – установки.
- •Пісок збагачений
- •Щебінь (готовий продукт)
- •Змістовий модуль 3
- •4.3.1. Природні пористі заповнювачі вулканічного і осадового походження.
- •4.3.2. Основи технології виробництва керамзиту, аглопо-риту, азериту, термоліту, шунгезиту, спученого перліту, вермикуліту.
- •Основи технології виробництва керамзиту
- •Основи технології глинозольного гравію і піску
- •Основи технології виробництва аглопориту
- •4.3.3. Технологія шлакової пемзи, зольного гравію, порис-тих заповнювачів з гранульованих металургійних шлаків і з органічної сировини. Заповнювачі для різних видів бетонів.
- •Основи технології виробництва шлакової пемзи, шлакового щебеню, гранульованого шлаку
- •Заповнювачі із золошлакових відходів
- •Заповнювачі на основі органічних відходів
- •Заповнювачі для різних видів бетонів
- •5. Завдання до виконання лабораторних робіт
- •5.1. Визначення фізичних характеристик заповнювачів
- •5.2. Міцність і водостійкість крупних заповнювачів бетону
- •5.3. Оптимізація зернового складу дрібного і крупного заповнювача
- •5.4. Вплив технологічних факторів на процес спучення керамзитового гравію
- •5.5. Вплив технологічних факторів на спучення при виготовленні перлітового піску
- •5.6. Вплив технологічних факторів на процес виготовлення зольного гравію
- •6. Завдання науково-дослідного характеру
- •Типові вправи 1
- •Типові вправи 2
- •Типові вправи 3
- •Вказівки до виконання типових вправ 3
- •Типові вправи 4
- •Вказівки до виконання типових вправ 4
- •7. Завдання для самостійної роботи
- •8. Теми рефератів для самостійної роботи
- •9. Тренінгові тестові завдання для змістових модулів Змістовий модуль №1*
- •Тема 1.«Заповнювачі із природних щільних порід; сировинна база, класифікація порід, характеристика метаморфічних, осадових, орга-ногенних порід, пісків та їх властивостей»
- •Тема 2. «Армування бетону із заповнювачами, вплив міцності заповнювача на міцність бетону та його густину, щільність»
- •Змістовий модуль №2
- •Тема 3. «Заповнювачі із природних щільних порід; сировинна база, класифікація порід, характеристика метаморфічних, осадових, органогенних порід, пісків та їх властивостей.
- •Тема 4. Пісок з відходів подрібнення, збагачення і фракціонування піску гідрокласифікаторами та видобування, сортування, промивання, збагачення гравія.
- •Тема 5. Виробництво щебеню, технологічні схеми виготовлення щебеню, сортування пісчано-гравійних сумішей.
- •Тема 6. Щебеневі заводи: технологічні схеми щебеневих заводів I, II, III та IV типів. Пересувні дробильно-сортувальні заводи - установки.
- •Змістовий модуль №3
- •Тема 7. Природні пористі заповнювачі вулканічного та осадового походження.
- •Тема 8. Основи технології виробництва керамзиту, аглопориту, азериту, термоліту, шунгезиту, спученого перліту і вермикуліту.
- •Тема 9. Технологія шлакової пемзи, зольного гравію, пористих заповнювачів з гранульованих металургійних шлаків і з органічної сировини. Заповнювачі для різних видів бетонів.
- •10. Термінологічний словник
- •11. Навчально-методичне забезпечення дисципліни Навчальні посібники допоміжна література
- •Допоміжна література
- •Інструктивно-методична література
4.1.2. Армування бетону із заповнювачами, вплив міцності заповнювача на міцність бетону та його густину, щільність.
Для виконання практичного бетонування різних бетонних і залізобетонних виробів і конструкцій суттєве значення відіграє проектування зернових складів та максимальних і мінімальних діаметрів крупних заповнювачів бетонів відповідно до проектних розмірів сіток і каркасів типових виробів та розмірів індивідуальних виробів і конструкцій.
В загальному випадку діаметр максимального зерна крупного важкого заповнювача для різних бетонів залежить від геометричних розмірів виробів і конструкцій, тобто від розмірів їх опалубки та від густоти їх армування, а саме від найменшої відстані між арматурними стержнями.
Практично це означає, що запроектована бетонна суміш повинна добре ущільнюватися під дією власної ваги чи вібратора у межах опалубки та вільно проходити крізь найменші отвори арматурних сіток і каркасів, що забезпечить проектний коефіцієнт ущільнення бетонної суміші.
Тому найбільший розмір крупного заповнювача повинен бути не більше 1/4 найменшого розміру конструкції та 3/4 найменшої відстані між стержнями арматури.
Наприклад, в гідротехнічному будівництві бетонування гребель здійснюється крупнорозмірними блоками, в які бетонну суміш подають автосамоскидами або іншим видом транспорту. Враховуючи декількаметрові розміри бетонної опалубки, в цьому випадку призначають максимальний розмір щебеню чи гравію 120 або 150 мм, а мінімальний – 20 чи 30 мм при дотриманні пустотності поліфракційної суміші крупного заповнювача – біля 40%. Це дозволяє суттєво скоротити витрати енергії при подрібненні гірських порід біля об’єкту будівництва.
В промисловому і цивільному будівництві ширина опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій коливається в межах 0,5-1,0 м, тому в такому випадку максимальний діаметр щебеню призначається 40 чи 70 мм, а мінімальний 5 чи 10 мм.
У водогосподарському будівництві застосовуються тонкостінні бетонні та залізобетонні вироби (плити каналів, труби) товщиною 15-20 см, для бетонування яких призначають максимальний діаметр щебеню 8…10 мм, а мінімальний - 3…5 мм, які коригуються з врахуванням мінімальних отворів арматурних сіток
Крім того, незалежно від легкоукладальності бетонних сумішей, найкраще ущільнюються в конструкціях дрібнозернисті і середньозернисті бетонні суміші.
Міцність заповнювачів істотно впливає на міцність і густину бетонів, які взаємопов’язані між собою: підвищена густина бетону нормального твердіння зумовлює високу його міцність. При цьому головною складовою густини і міцності бетону є міцність при стиску в стандартному циліндрі крупного заповнювача – щебеню чи гравію, яка повинна бути в 1,5-2 рази вищою від проектної марки бетону. Це пояснюється теорією і практикою розкриття тріщин в бетоні при руйнівному навантаженні на бетон; спочатку утворюються тріщини між цементним каменем і заповнювачами, а потім вони виникають в крупному заповнювачі. Тому найкращими крупними заповнювачами є мономінеральні зерна з найвищими істинною і середньою густинами, кубовидної форми з підвищеною шороховатістю.
Заповнювачі є важливою складовою частиною бетону, вони займають до 80% його об’єму, що сприяє утворенню структури бетону з жорстким скелетом, яка характеризується підвищеною міцністю і низькими деформаціями усадки.
Цементний камінь при твердненні зазнає значних об’ємних деформацій, його усадка перевищує 2 мм/м. Із-за нерівномірності деформацій усадки виникають внутрішні напруження, що зумовлюють розвиток тріщин, які знижують міцність і довговічність цементного каменю. Заповнювачі дозволяють керувати деформаційними характеристиками бетону, а утворення жорсткого скелету із високоміцного заповнювача призводить до зростання міцності і модуля його пружності. При цьому зменшуються деформації бетону при навантаженні і повзучість.
Довговічність бетонів головним чином залежить від їх загальної пористості; чим менша загальна, відкрита і закрита пористість бетонів, тим вища їх довговічність (100-200 і більше років). В свою чергу загальна пористість бетонів суттєво залежить від зернових складів щебеню і піску та їх найбільшої густини в суміші після змішування і ущільнення, форми зерен щебеню (найкраща форма – кубовидна), шороховатості зерен щебеню, реакційної здатності заповнювачів по відношенню до цементів, легкоукладальності бетонних сумішей, особливо при введенні гіперпластифікаторів та способів і параметрів вібрування бетонних сумішей.