2.9. Регулювання напруги
Метою
регулювання напруги є
забезпечення вимог ПУЕ про рівень
напруги на шинах 10 кВ підстанцій у вузлах
навантаження 3 і 4. В режимі найбільшого
навантаження ця напруга повинна бути
не нижче
(10.5 кВ). Засобом регулювання напруги у
виконуваному проекті є трансформатори
з РПН.
Нехай
при розрахунку усталеного режиму в
деякому вузлі і
одержано
напругу
(рис. 2.10). Напруга
(напруга на вторинній обмотці
трансформатора, що приведена до первинної
обмотки) відрізняється від напруги
на величину втрат напруги в трансформаторі
(2.35)
де
кількість
трансформаторів на підстанції.
Рис. 2.10. Регулювання напруги трансформатором з РПН
Активний та індуктивний опори трансформатора обчислюються за його паспортними даними (табл. 2.4)
Ом;
Ом.
(2.36)
Напруга на вторинній обмотці трансформатора буде такою
(2.37)
де
номінальний коефіцієнт трансформації;
-
напруга нульового відгалуження РПН.
Якщо
напруга
відрізняється від тієї, яка вимагається
ПУЕ, то необхідно переключити РПН з
нульового відгалуження
на бажане відгалуження
,
що забезпечує на вторинній обмотці
трансформатора напругу не нижче 10,5 кВ:
(2.38)
З останнього виразу матимемо
(2.39)
За одержаним значенням підбирається напруга стандартного відгалуження
(2.40)
де
номер
відгалуження,
,%-
напруга одного ступеня регулювання
(див. табл. 2.4).
Визначається напруга на вторинній обмотці трансформатора після регулювання
(2.41)
Одержане значення повинно задовольняти вимогам ПУЕ.
3. Графічна частина проекту
Графічна частина проекту складається з креслення формату А1.
На ньому дається принципова схема однолінійної системи, що проектується з вибраними схемами підстанцій і ТЭЦ. На кресленні повинні бути нанесені позначення вибраного обладнання (трансформаторів, генераторів, ліній електропередачі), показані напруги у вузлах, що отримані за розрахунками усталеного режиму, напруги на вторинній стороні трансформаторів до і посля регулювання напруги.
Список літератури
1. Боровиков В.А., Косарев В.К., Ходот Г.А. Электрические сети и системы.-М.-Л.: Госэнергоихдат, 1963.
2. Электрические системы. Электрические сети: Учебник для электроэнерг. спец. вузов / В.А. Веников, А.А. Глазунов, Л.А. Жуков и др.: Под ред. В.А. Веникова, В.А. Строева.-2-е изд., перераб. и доп.- М.: Высш. шк., 1998.
3. Идельчик В.И. Электрические системы и сети: Учебник для вузов.-М.: Энергоатомиздат, 1989.592с.
4. Мельников Н. А. Электрические сети и системы. Учебное пособие для вузов. М.: Энергия, 1975. 464 с.
5. Костин В.Н. Системы электроснабжения. Конструкции и механический
расчет: Учеб. пособие. - СПб.: СЗТУ, 2002.
6. Рожкова Л.Д., Козулин В.С. Электрооборудование станций и подстанций.-М.:
Энергоатомиздат, 1987.
7. Электротехнический справочник: В 4 т. Т.3. Производство, передача и
распределение энергии / Под общ. ред. профессоров МЭИ.- 8-е изд.-М.:
Издательство МЭИ, 2002.
8. Неклепаев Б.Н., Крючков И.П. Электрическая часть электростанций и подстанций:
Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования: Учеб. пособие для вузов. - М.: Энергоатомиздат, 1989.
9. Правила устройства электроустановок (ПУЭ). М.: Энергоиздат, 1986. 648 с.
10. Справочник по электроснабжению и электрооборудованию / Под ред. А. А. Федорова. М.:Энергоатомиздат, 1986.
12. Определение экономической эффективности капитальных вложений в энергетику. Методика. Энеогосистемы и электрические сети. ГКД 340.000.002. – Киев, 1997.
13. Техніка безпеки в електроенергетичних установках. Довідниковий посібник. Під редакціею П.А.Доліна. М., Енергоатомводавн 1988.
Долін П.А. Основи техніки безпеки в електроустановках. М., Енергоатомвидавн 1984.
Кульматицький О.І., Кутин В.М. Безпека ліній електропередачі. К., Техніка. 1991.
Методичні вказівки до кваліфікаційної роботи бакалавра електротехніки за спеціальністю «Електричні системи і мережі». Розділ «Охорона праці і захист навколишнього середовища». Волков В.П. Харків, НТУ «ХПІ», 2001.
Магидин Ф.А. Спорудження ліній електропередачі. М., «Вища школа», 1987.