
- •Чернівці-2009
- •1. Завдання на проект
- •1.2. Загальні дані для усіх варіантів:
- •1.3. Зміст проекту
- •2. Методичні вказівки до виконання електротехнічної частини проекту
- •2.1. Баланс активної потужності і вибір генераторів тец
- •2.2. Обґрунтування схеми і напруги електричної мережі
- •2.3. Баланс реактивної потужності, вибір потужності і розміщення компенсуючих пристроїв
- •2.4. Вибір і перевірка перетинів проводів ліній електропередачі
- •2.5. Вибір схеми видачі потужності і трансформаторів тец
- •2.6. Вибір трансформаторів і схем підстанцій у вузлах навантаження
- •2.7. Приведення навантажень вузлів і потужності тец до сторони вн
- •2.8. Розрахунок усталеного режиму електричної мережі
- •2.9. Регулювання напруги
- •3. Графічна частина проекту
- •Список літератури
2.5. Вибір схеми видачі потужності і трансформаторів тец
Схеми видачі потужності генераторами ТЕЦ будуються за двома основними принципами:
- схеми з генераторним розподільним пристроєм (ГРП) (рис.2.3),
- блочні схеми (рис.2.4).
Від шин ГРП одержують живлення споживачі на напругу 10 кВ і споживачі власних потреб (ВП). Такі схеми застосовуються для генераторів невеликої потужності.
Рис.2.3. Схема ТЕЦ з генераторним розподільним пристроєм
Рис.2.4. Блочна схема ТЕЦ
Власні потреби ТЕЦ виконуються на напругу 6 кВ. Тому при генераторній напрузі 10 кВ живлення ВП здійснюється через трансформатор власних потреб (ТВП) напругою 10/6 кВ.
З ростом
одиничних потужностей генераторів
застосовуються блочні схеми, в яких
споживачі на напругу 10 кВ і споживачі
ВП одержують живлення відпайками від
генераторів
.
В схемах
ТЕЦ з ГРП зв'язок з системою здійснюється,
як правило, через два трансформатори
зв’язку
.
Вибір потужності цих трансформаторів
має проводитись з урахуванням графіка
теплового навантаження ТЕЦ, можливої
відмови одного з генераторів та інших
факторів. В даному проекті номінальну
потужність одного трансформатора
зв’язку рекомендується вибирати не
менше таких значень:
(2.18)
Для
блочної схеми ТЕЦ з
однаковими агрегатами номінальна
потужність кожного блочного трансформатора
Т
має бути не менше таких значень
(2.19)
Одержані значення потужностей округлюються до найближчої більшої номінальної потужності трансформатора (див. табл. 2.4).
Розподільний пристрій вищої напруги 110…220 кВ (РП ВН) може виконуватись за схемою без збірних шин з перемичкою (рис. 2.3) або з двома системами шин (рис. 2.4). Кількість приєднань до шин РП ВН визначається кількістю ліній, що до них підходять.
2.6. Вибір трансформаторів і схем підстанцій у вузлах навантаження
На підстанціях, від яких одержують живлення споживачі 1 та 2 категорій, встановлюються два трансформатори. Потужність трансформаторів на підстанціях вибирається з урахуванням допустимого перенавантаження в аварійному режимі. Під аварійним режимом мається на увазі аварійне відключення одного з трансформаторів. Все навантаження приймає на себе трансформатор, що залишився в роботі.
Вираз для вибору номінальної потужності трансформаторів має вигляд
(2.20)
де
-
розрахункове навантаження у вузлі і,
=1,4…1.5
– коефіцієнт допустимого перенавантаження.
Одержане значення потужності округлюється до найближчої більшої номінальної потужності трансформатора (див. табл. 2.4).
Схема підстанції залежить від напруги, потужності, призначення підстанції, її розташування в схемі мережі, кількості приєднань і других факторів.
При виконанні проекту слід застосовувати типові схеми підстанцій в залежності від їх розташування в схемі мережі:
- тупикова підстанція (рис.2.5, а),
- транзитна в замкнутій схемі (рис.2.5, б),
- транзитна в магістральній схемі (рис.2.5, в).
а) б) в)
Рис. 2.5. Типові схеми підстанцій
РП ВН (110…220 кВ) виконується, як правило, відкритим. За кількості приєднань до чотирьох (2 приєднання – лінії, 2 приєднання - трансформатори) РП ВН виконується без збірних шин. Для забезпечення транзиту потужності в РП ВН передбачається робоча перемичка з вимикачем (рис. 2.5, б). При виконанні ремонтних робіт транзит потужності здійснюється через ремонтну перемичку без вимикача.
При кількості приєднань на стороні ВН шість і більше передбачаються більш складні схеми РП ВН, зокрема система збірних шин, що складається з двох секцій (секції 1 і 2 на рис. 2.5, в).
Таблиця 2.4
-
Тип трансформатора
ТДН -10000/110
10000
115
11
14
58
10,5
0,9
ТДН-16000/110
16000
115
11
21
86
10,5
0,85
ТРДН-25000/110
25000
115
10,5
35
120
10,5
0,75
ТРДН-32000/110
32000
115
10,5
32
145
10,5
0,75
ТРДН-40000/110
40000
115
10,5
42
160
10,5
0,7
ТРДН-63000/110
63000
115
10,5
50
245
10,5
0,6
ТРДН-32000/220
32000
230
11
45
150
11,5
0,65
ТРДН-40000/220
40000
230
11
50
170
11,5
0,6
ТРДН-63000/220
63000
230
11
70
265
11,5
0,5
Примітка.
Трансформатори
з
вищою
напругою
110 кВ мають
пристрій
РПН
з
діапазоном
регулювання
9х1,78%. Трансформатори
з
вищою
напругою
220 кВ мають
пристрій
РПН з
діапазоном
регулювання
8х1,5%.
РП нижчої напруги 10 кВ збирається, як правило, із комплектних комірок і складається з двох (1 і 2) або чотирьох (1, 2, 3 і 4) секцій шин, з’єднаних секційним вимикачем. Кількість секцій визначається виконанням трансформатора (з розщепленими
обмотками нижчої напруги або без розщеплення).
Оскільки в склад споживачів входять електроприймачі 1 категорії, то на секційних вимикачах передбачається автоматика введення резервного живлення (АВР).