
- •Чернівці-2009
- •1. Завдання на проект
- •1.2. Загальні дані для усіх варіантів:
- •1.3. Зміст проекту
- •2. Методичні вказівки до виконання електротехнічної частини проекту
- •2.1. Баланс активної потужності і вибір генераторів тец
- •2.2. Обґрунтування схеми і напруги електричної мережі
- •2.3. Баланс реактивної потужності, вибір потужності і розміщення компенсуючих пристроїв
- •2.4. Вибір і перевірка перетинів проводів ліній електропередачі
- •2.5. Вибір схеми видачі потужності і трансформаторів тец
- •2.6. Вибір трансформаторів і схем підстанцій у вузлах навантаження
- •2.7. Приведення навантажень вузлів і потужності тец до сторони вн
- •2.8. Розрахунок усталеного режиму електричної мережі
- •2.9. Регулювання напруги
- •3. Графічна частина проекту
- •Список літератури
2.3. Баланс реактивної потужності, вибір потужності і розміщення компенсуючих пристроїв
Баланс реактивної потужності, який складається для режиму максимального навантаження, являє собою рівність генерованої і споживаної реактивних потужностей в електричній системі
(2.8)
де
реактивні
потужності у вузлах,
коефіцієнт
різночасовості
максимумів реактивного навантаження,
реактивна
потужність, що передається через районну
підстанцію,
і
втрати
потужності в лініях і трансформаторах,
реактивна
потужність ТЕЦ і її власних потреб,
зарядна
потужність ліній електропередавання,
потрібна
сумарна потужність компенсуючих
пристроїв.
В попередніх розрахунках приймається:
Мвар,
(2.9)
Мвар,
(2.9,а)
Мвар
– для ліній 110 кВ,
(2.9,б)
Мвар –
для ліній 220 кВ,
(2.9,в)
де сумарна довжина ліній в одноланцюговому виконанні, км.
З
рівняння балансу реактивної потужності
визначається потрібна сумарна реактивна
потужність компенсуючих пристроїв
Розподіл потужності
між споживачами являє собою досить
складну оптимізаційну задачу. В
бакалаврському проекті вона вирішується
спрощено:
- у вузлі
2 компенсувальні пристрої не розташовуються
оскільки
в цьому вузлі знаходиться ТЕЦ, генератори
якої є потужними джерелами реактивної
потужності,
- розподіл потужності між вузлами 3 і 4 виконується за рівністю коефіцієнтів реактивної потужності в цих вузлах:
(2.10)
Шукані потужності компенсуючих пристроїв у вузлах складуть
(2.11)
Якщо
для будь-якого вузла вираз (2.11) дає
від’ємний результат, то для цього вузла
слід прийняти
Після
визначення потужностей
розрахункові навантаження у вузлах
складуть
(2.12)
2.4. Вибір і перевірка перетинів проводів ліній електропередачі
Для
вибору перетинів проводів повітряних
ліній електропередачі необхідно знати
повні потужності, що протікають вдовж
ліній. Попередній розподіл реактивних
потужностей в лініях електричної мережі
визначається так же, як і активних
потужностей (див. п. 2.2). У виразах (2.7,
а,б,в) підставляються значення
Повна
потужність, яка протікає вздовж лінії
між вузлами
і
,
визначається за виразом.
(2.13)
Для
прийнятої номінальної напруги мережі
струм в лінії складе
(2.14)
Перетини
проводів повітряних ліній електропередачі
вибираються за економічною
густиною струму
,
яка залежить від тривалості найбільшого
навантаження
Ця залежність для неізольованих проводів,
виготовлених з алюмінієвого або
сталеалюмінієвого матеріалів, дається
в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
-
, год
1000…3000
1.3
3000…5000
1.1
>5000
1.0
Перетин провода, що відповідає економічній густині струму,
(2.15)
Одержаний переріз округлюється до найближчого стандартного перерізу. Шкала стандартних перерізів проводів повітряних ліній складає наступний ряд:
16 25 35
50 70 95 120 150 185 240 300
330 400 500 …
.
У відповідності з ПУЕ мінімальні перетини проводів за умови обмеження втрат на корону складають 70 і 246 для ліній напругою 110 і 220 кВ відповідно. Якщо розрахункові перетини проводів одержались меншими, то їх необхідно збільшити до указаних значень.
Вибрані
перетини проводів повинні бути перевірені
за допустимим тривалим струмом
(за нагрівом) в післяаварійному режимі
роботи електричної мережі, під яким
мається на увазі відключення будь-якої
лінії. Значення
для проводів різних перетинів приведені
в табл. 2.3.
При живленні вузла навантаження вздовж двох ліній в режимі відключення однієї лінії струм в лінії, що залишилась в роботі, збільшується в два раза. Перевірка за нагрівом таких ліній виконується за умовою
.
(2.16)
Перевірка за нагрівом ліній замкнутої мережі, яка утримує в одному з вузлів ТЕЦ, виконується почерговим відключенням кожної лінії цієї мережі. Розглянемо таку перевірку для замкнутої електричної мережі (1-2-4), що приведена на рис. 2.1, в.
Відключення лінії 1-2:
вздовж лінії 2-4 протікає повна потужність, що видається ТЕЦ,
взовж лінії 4-1 протікає потужність, яка дорівнює різниці між потужністю ТЕЦ і потужністю споживача 4.
Відключення лінії 1-4:
вздовж
лінії 2-4 протікає потужність
вздовж
лінії 2-1 протікає потужність
Відключення лінії 2-4:
вздовж лінії 1-4 протікає потужність
вздовж
лінії 2-1 протікає потужність
За потужностями визначаються струми в лініях в післяаварійному режимі і перевіряється умова
(2.17)
Перевірка проводів лінії за нагрівом у випадку відсутності ТЕЦ в замкнутій мережі виконується почерговим відключенням кожної з головних дільниць. В кожному разі розраховується розподіл потужностей в розімкнутій мережі в післяаварійному режимі, струми в лініях і перевіряється умова (2.16). При невиконанні умов (2.16, 2.17) перетин проводів необхідно збільшити.
Параметри сталеалюмінієвих проводів, які необхідні для розрахунків, наведені в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Перетин, |
70 |
95 |
120 |
150 |
185 |
240 |
300 |
400 |
|
0.4 |
0.31 |
0.25 |
0.2 |
0.16 |
0.12 |
0.1 |
0.08 |
|
0.44 |
0.43 |
0.42 |
0.42 |
0.41 |
0, |
0.42 |
0.42 |
|
2.55 |
2.6 |
2.65 |
2.7 |
2.85 |
|
2.64 |
2.64 |
|
265 |
330 |
385 |
450 |
510 |
610 |
690 |
835 |
Примітка:
для проводів перетином
в чисельнику вказані параметри для
напруги 110 кВ, в знаменнику – для напруги
220 кВ. Для проводів перетином
параметри указані для напруги 220 кВ.