1.2 Складові фінансової системи країни

Фінансова система – це сукупність різних сфер (ланок) фінансових відносин, кожна з яких характеризується особливостями у формуванні та використанні фондів грошових засобів та різною роллю в суспільному відтворенні.

З організаційної точки зору, під фінансовою системою розуміють всі фінансові установи країни, які обслуговують грошовий обіг.

В загальній сукупності фінансів, що створюють фінансову систему, можна виділити такі сфери:

- загальнодержавні фінанси;

- фінанси господарюючих суб’єктів;

- фінанси населення;

- страхування;

- фінансовий ринок.

Кожна з цих сфер має організаційну структуру і складається зі сфер і ланок, які схематично зображені на рис. 1.

Фінанси підприємств різних форм власності є основою єдиної фінансової системи країни і обслуговують процес створення і розподілу ВВП і НД в державі. Від стану фінансів комерційних підприємств залежить забезпеченість централізованих грошових фондів фінансовими ресурсами. В умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою діяльність на основі комерційного розрахунку, метою якого є обов’язкове отримання прибутку. Відшкодування за рахунок власних коштів всіх затрат на основну діяльність, а також на розширення і розвиток. Вони самостійно розподіляють виручку від реалізації продукції, формують і використовують фонди виробничого і соціального розвитку, вишукують необхідні їм засоби для розширення виробництва продукції, використовуючи кредити і можливості фінансового ринку.

Рис. 1 Структура фінансової системи України.

1.3 Фінанси підприємства

Підприємство – це самостійний, організаційно відособлений суб'єкт народного господарства, який виробляє та реалізує продукцію, виконує роботи промислового характеру або надає платні послуги.

Будь-яке підприємство є юридичною особою, має закінчену систему обліку і звітності, самостійний бухгалтерський баланс, розрахунковий та інший рахунки, печатку з власним найменуванням і товарний знак (марку), а також власні фінанси.

Головною метою (місією) створення і функціонування підприємства є тримання максимально можливого прибутку за рахунок реалізації споживачам виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), на основі якої задовольняються соціальні й економічні потреби трудового колективу і власників засобів виробництва.

Фінанси підприємств – це сукупність обмінно-розподільних відносин, що виникають на підприємстві у процесі формування, розміщення і використання фінансових ресурсів, здійснення витрат, отримання і розподілу доходів.

Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних відносин, пов’язаних з розподілом ВВП.

Об’єктом фінансів підприємства є економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб’єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи і страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.

Матеріальним втіленням фінансових відносин на рівні господарських суб’єктів є фінансові ресурси. Під фінансовими ресурсами розуміють акумульовані підприємством грошові кошти з різних джерел, які надходять у господарський обіг і призначені для покриття його потреб.

Класифікація та склад формування фінансових ресурсів підприємства представлено на рис. 2.

Загальна сума фінансових ресурсів кожного підприємства складається з таких елементів:

• статутний капітал – основне первісне джерело власних коштів підприємства – сукупність коштів засновників, необхідна для функціонування підприємства, які вкладені в активи, а також майнових прав, що мають грошову оцінку. На його основі формується основний і оборотний капітал;

Рис. 2 Класифікація та склад формування фінансових ресурсів підприємства

• резервний фонд утворюється на підприємстві за рахунок відрахувань від прибутку, використовується для покриття збитків, подолання тимчасових фінансових ускладнень (не менше 25% статутного і не менш 5% від прибутку);

• амортизаційний фонд утворюється в процесі використання основних засобів і нематеріальних активів за рахунок амортизаційних відрахувань, використовується для їх відтворення;

• форд розвитку концентрує кошти, які використовуються для розвитку виробництва;

• валютний фонд формується на підприємствах, які одержують виручка у валюті від експортних операцій або купують валюту для імпортних операцій;

• фонд оплати праці формується на підприємстві для грошових виплат працівникам за виконану роботу згідно з трудовим договором;

• фонд виплати дивідендів утворюється на акціонерних підприємствах один раз на рік для виплати акціонерам дивідендів за акціями.

Крім постійних грошових фондів на підприємствах можуть утворюватися оперативні тимчасові фонди.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається під час створення підприємства. У процесі своєї діяльності воно може додатково залучати фінансові ресурси.

Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємствам (як правило, державним у таких формах: бюджетні інвестиції (виділення коштів на розвиток виробництва у вигляді капіталовкладень), державні дотації (виділення коштів на покриття збитків підприємства – коли збитковість є наслідком певної політики держави), державні субсидії (виділення коштів на вирішення певних завдань у рамках різного роду державних програм).

До позикових фінансових ресурсів відносять: банківський, бюджетний та комерційний кредити.