1Міністерство внутрішніх справ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра: кримінального права та кримінології

Реферат на тему:

«Жіночі колонії в Україні»

Виконав:

Курсант групи ІКМ10-3

ряд. міліції

Криволевич А.О.

Перевірив:

Викладач кафедри

Капітан міліції

Н.Ю. Цвіркун

Харків 2013

План

Вступ

1. Загальна характеристика

2. Умови тримання засуджених жінок

3. Опис установ відбування покарань для жінок

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Державною пенітенціарною службою України постійно проводиться робота, спрямована на вдосконалення процесу виконання покарань щодо засуджених жінок. Забезпечення належних умов тримання в установах для засуджених жінок є предметом особливої уваги керівництва ДПтС України. Соціально-психологічною службою територіальних управлінь та підрозділів вживаються заходи щодо організації соціально-виховної роботи із засудженими жінками, їх психологічного супроводу, сприяння соціальній адаптації після звільнення. Одночасно вживаються заходи щодо залучення громадських та державних організацій до участі у процесі ресоціалізації засуджених жінок та наданні їм допомоги після звільнення. Одним з головних завдань ДПтС України, пов’язаних з організацією виконання покарання стосовно засуджених жінок, залишається їх розміщення, створення необхідних житлово-побутових умов, які б сприяли збереженню соціальних функцій жінок, забезпечення їх прав і законних інтересів, сприяння успішній соціальній адаптації після звільнення. Сьогодні засуджені жінки відбувають покарання у 13 виправних колоніях, Орджонікідзевському виправному центрі управління ДПтС України в Дніпропетровській області (№79) і у Мелітопольській виховній колонії управління ДПтС України в Запорізькій області.

1.Загальна характеристика

Для характеристики умов тримання жінок було обрано лише декілька показників (характеристик). Це число місць в їдальні, число місць для короткострокових та довготривалих побачень, число отриманих протягом року довготривалих побачень, число телефонів в установі та кількість книг в бібліотеці.   

Число місць в їдальнях колоній становить від 120 до 570 і менше числа засуджених в колоніях в 1,5 – 3 рази. Це означає, що засуджені харчуються у 2-3 зміни.

Кількість приміщень для побачень в установах дозволяє надавати короткострокові побачення одночасно від 3 до 12 осіб, а довгострокові – від 4 до 12 осіб. Протягом 2011 року отримали довгострокові побачення в різних колоніях від 29 осіб, або 15% від числа ув’язнених жінок в установі (Галицька ВК-128) до 949 жінок, або 95% (Качанівська ВК-54).

П’ять колоній мають тільки по одному телефону для розмов засуджених. В цих колоніях відбуває покарання до 413 жінок (Орджонікідзевський виправний центр № 79), а навіть і до 475 засуджених жінок (Приазовська ВК-107). Проте попри можливість телефонувати без обмежень свідчення від жінок про проблеми в отримання можливості телефонувати не відомі.

В 2011 році в колоніях  отримували освіту від 20 до більш як 100 жінок в кожній, а професію – від 30 до 200 жінок в кожній.

Книжковий фонд бібліотек установ складає від 5 326 книжок  до 12800 примірників. (від 10  до 25 книг на одну засуджену особу).

Наведені характеристики не є визначальними або найголовнішими, але вони надають уявлення про те, які саме умови створені в колоніях для жінок у сфері контактів із зовнішнім світом та які їх можливості підтримувати соціально-корисні зв’язки. 

Більш повне уявлення про кожну з установ для жінок можна скласти з їх опису, наданому «Донецькому Меморіалу» за запропонованою схемою. Натомість обсяг надаваної інформації визначали самі установи. 

Доволі цікава інформація щодо жінок в ув’язненні, надана пенітенціарною службою, міститься у статті «Деякі аспекти організації діяльності виправних колоній для тримання засуджених жінок», яка вміщена в даному виданні.

«Донецький Меморіал» в рамках виконання проекту «Підвищення рівня дотримання прав засуджених жінок» здійснив опитування всіх жіночих колоній України і отримав низку даних, які дають доволі загальне уявлення про умови тримання жінок в колоніях. Їх цікаво порівняти з тими, які вміщені у згадуваній статті ДПтСУ.

Певні складнощі в дослідженні виникли вже на етапі збору інформації. Запит до всіх жіночих колоній було спрямовано у лютому 2012 року. Відразу надали відповіді не більше третини установ. Довелося тричі, а до деяких установ і більше разів звертатися, аби переконати їх надати запитувані дані, а також долучати керівництво відомства, аби отримати запитувану інформацію у повному обсязі.

Процес збору отримання інформації висвітив суттєві проблеми у ставлення адміністрації багатьох установ до виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Варто зазначити, що прихильна позиція керівництва ДПтС України сприяла отриманню даних. Деякі установи намагалися створити уявлення, начебто вони відповіді надавали, але таке враження, що надання відповідей лише імітувалося. Ймовірно, відповіді або взагалі не готувалися, або були підготовлені, навіть реєструвалися, проте фактично не відправлялися. З двох установ спочатку надійшла відповідь, що надати інформацію не можуть, бо вона є конфіденційною.

Тільки у вересні – зі спливом 7 місяців – вдалося зібрати дані, які вміщені в таблиці.Засуджені до позбавлення волі жінки в Україні тримаються в 12 установах виконання покарань для дорослих жінок та в одній виховній колонії для неповнолітніх.

У двох колоніях для дорослих засуджених жінок є Будинки дитини – в Одесі та у Чернігові. В них тримається станом на середину 2012 року 108 малюків до трьох років.

У Мелітопольській виховній колонії для дівчат тримається 94 засуджених, з них неповнолітніх (до 18 років) – 44. Законодавство країни дозволяє, якщо доцільно, тримати у виховних колоніях осіб до 22 років.

Розрахункова чисельність 12 установ для дорослих жінок, як випливає з отриманих даних, складає 6919 осіб, фактично в них трималося станом на березень 2012 року 6946 жінок. Станом на 1 липня 2012 року їх чисельність сягнула 7161 осіб. Ще 665 засуджених жінок, які за даними ДПтС, перебували в СІЗО.

Наповненість більшості колоній близько 100% - від 92% до 106%. Проте мінімальна наповненість складає 89% (Дзержинська ВК-34), а максимальна – 147% (Галицька ВК-128).У 2011 році до установ виконання покарань поступило 4409 жінок, звільнилося – 3460 жінок. Отже чисельність жінок, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, зросла протягом 2011 року майже на тисячу осіб, або на 14%.

Умовно-достроково звільнились 1156 жінок – 33% від числа усіх звільнених протягом року. При цьому в різних колоніях доля жінок, звільнених умовно-достроково, коливається від 14% до 73%. Помилувана була в 2011 році одна жінка.Згідно КВК на кожну особу має бути забезпечена житлова площа в 4 кв. м. Цей стандарт дотримано, згідно отриманих від колоній даних, у восьми установах. Найменший показник – 3,2 кв. м на особу – в Червонопартизанській ВК-68.

Важливим показником є охоплення засуджених роботою. Цей рівень складає від 29% в Галицькій ВК-128 та 32% в Червонопартизанській ВК-68 до майже 100% в Уманській ВК-129, Надержинщенській ВК-65 та в Орджонікідзевськову ВЦ-79.

Загалом по установах пенітенціарної служби з 118909 засуджених осіб число працездатних складає 74 327 осіб. До праці залучені 31 254 особи – 26,3% від числа всіх засуджених (від числа працездатних це складає 42%), тоді як по всіх жіночих колоніях цей відсоток складає 69%.

Середній заробіток засуджених жінок в 2011 році в 10 колоніях складав від 234 грн. до 415 грн. У виховній колонії середній заробіток складав у 2011 році 208 грн. По установах всієї пенітенціарної служби середня заробітна плата складала у 2010 році 327, 39 грн., а в 2011 році – 383,6 грн. Виключення у цій картині являє Надержинщенська ВК-65, в якій працевлаштовано 98% засуджених, а середній заробіток в 2011 році склав 1073 грн. та Орджонікідзевський виправний центр № 79, в якому середній заробіток складає 875, грн.

Вартість утримання засуджених, яку установа має право утримувати із заробітку засуджених, складає в межах 200-250 грн. Це означає що великою мірою зароблених засудженими коштів хіба що вистачає на власне утримання в колонії, а на особові рахунки працюючих жінок щомісяця можуть перераховуватись декілька десятків гривень, в кращому випадку – до сотні грн.