Культура України в другій половині XVI — першій половині XVII ст.

Галузь

Характеристика

Розвиток

української

мови

• Писемна мова українців і білорусів називалася руською. Під впливом усного мовлення в руській мові з'явилися елементи української мови. У першій половині XVII ст. виникають полемічні й драматичні твори, вірші написані українською мовою

Освіта

• Початкові школи (діяли при церквах і монастирях). Домашня освіта була доступна заможним верствам населення

• Слов'яно-греко-латинські школи. Першу школу було засновано наприкінці 70-х рр. XVI ст. в Острозі. Викладалися церковнослов'янська, грецька і латинська мови та «сім вільних наук» — граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія і музика. Ці школи організовувалися також братствами

• Протестантські школи. Міста: Киселин, Гоща, Берестечко

• Єзуїтські колегіуми. Міста: Львів, Перемишль, Луцьк, Вінниця

• Греко-католицькі школи. Міста: Холм, Шаргород, Володимир

• Вищі навчальні заклади. Острозька академія, Киселинська академія (протестантська), Києво-Могилянський колегіум (1632 р.). Викладалися «сім вільних наук», а також філософія і богослов'я

Книгодрукування

• І. Федоров (Федорович). 1574 р. «Апостол» і «Буквар». 1581 р. Острозька Біблія

• До середини XVII ст. на українських землях у різний час діяло 25 друкарень. Найбільша друкарня існувала при Києво-Печерському монастирі

• «Мандрівні» (пересувні) друкарні

Перші шкільні підручники

• 1574 р. «Буквар» І. Федорова — перший шкільний підручник на українських землях

• 1586 р. Друкарня Віленського братства видала першу церковнослов'янську граматику, підготовлену в Острозі

• 1591 р. У Львові видано греко-церковнослов'янську граматику «Аделфотес» Арсенія Еласонського

• 1596 р. У друкарні Віденського братства видано «Граматику словенську», «Буквар» і «Лексис» (словник, понад 1 тис. слів перекладалися із церковнослов'янської мови українською) Лаврентія Зизанія

• 1619р. Видано «Граматику словенську» Мелетія Смотрицького

• 1627р. У друкарні Києво-Печерського монастиря видано словник «Лексікон славєноросскій» Павма Беринди (бл. 7 тис. слів)

Усна народна творчість

• Обрядові пісні (колядки, щедрівки, веснянки, гаївки)

• Історичні пісні («Про Сулиму, Павлюка, ще й про Яцька Остряницю», «Пісня про Байду»)

• Думи («Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Плач невільників»)

Література

• Ораторсько-проповідницька проза. К. Транківліон-Ставровецький, «Дзеркало богослов'я», твори П. Могили

• Історичні мемуари. Б. Балика, «Про Москву і про Дніпра, царка московського неправдивого»

• Політична публіцистика. Твори С. Оріховського, Й. Верещинського

• Латиномовна поезія

• Поема «Роксоланія» С. Кльоновича розповідає про історію України

• Твори П. Русина з Кросна, І. Русина з Туробіна, Г. Русина із Самбора

• Гуманістичні ідеали

Полемічна література

• Твори релігійного спрямування, у яких висувалися докази авторів, спрямовані проти поглядів їх противників. Г.Смотрицький, «Ключ царства небесного», «Календар римський новий»; І. Вишенський, «Послання до єпископів»; М. Смотрицький, «Тренос»; І. Потій, «Унія»; І. Борецький, «Протестація»

Драматична література й театр

• Шкільна драма. Й. Волкович, «Розмірковування про муку Христа»

• Інтермедії. Короткі одноактові комедійні сценки («Купив кота в мішку»)

• Вертеп (мандрівний ляльковий театр) сформувався у першій половині XVII ст.

Музика

• Церковна музика. 3 другої половини XVI ст. давній знаменний спів (восьмиголосний) поступається місцем партесному (багатоголосному) співу. З'явилося нотне письмо

• Світська музика. Новий жанр — кант (пісня для триголосного ансамблю або хору). Повчальні, величальні, жартівливі та інші канти

• Інструментальна музика. У містах музики об'єднувалися в окремі цехи. У козаків були військові музики

Літописання

• Густинський літопис (створений у першій чверті XVII ст.) розповідає про події до 1597 р. Автор невідомий

• Львівський літопис (1498—1649 рр.), літопис М.Гунашевського

• Острозький літописець (1500—1636 рр.)

Архітектура і містобудування

• Оборонна спрямованість містобудування. Багато нових міст (Броди, Станіслав, Жоаква, Тернопіль), що закладалися як замки або фортеці. Більшість замків були дерев'яними. Кам'яні замки — Львів, Луцьк, Кременець, Кам'янець- Подільський. Монастирі також були добре укріпленими фортецями — Успенський Почаївський монастир, Троїцький монастир у Межиріччі під Острогом

• У західноукраїнському містобудуванні спостерігався відчутний вплив європейського Відродження. Львів — будинок Корнякта, Чорна кам'яниця, Успенська церква, каплиця Трьох святителів

Скульптура

• Надгробні пам'ятки. Пам'ятник на могилі К. Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (1579 р.). Скульптурні зображення на архітектурних спорудах (львівські каплиці Боїмів та Камп'япів, Чорна кам'яниця)

Живопис

• Церковний живопис: іконопис та фрески. Прояви гуманістичних поглядів епохи. «Богородиця Одигітрія з пророками» (1599 р.) Ф. Сеньковича. Іконостас П'ятницької церкви, створений львівськими майстрами на межі XVI—XVII ст.

• Світське малярство. Жанри: портрет, історичний та батальний живопис. Портрети К. Корнякта, Р. Сангушка,

• К. Збаразького, Р. Вишневецької, Ю. і Я. Боїмів

Мистецтво гравюри

• «Євангеліє учительське» (1637 р.) містило близько 50 гравюр

• Світська гравюра з'явилася на початку 20-х рр. XVII ст. Перші гравюри в книзі К. Саковича «Вірші на жалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного» (1622 р.)