Трипільська культура (кінець V тис. До н. Е. — середина III тис. До н. Е.)

Загальні риси
Назва походить від с. Трипілля під Києвом, відкритого в 1893 р. археологом Вікентієм Хвойкою				Поширена в лісостеповій смузі від Румунського Прикарпаття на заході до Середнього Подніпров'я на сході. На пізньому етапі обіймала територію у 200 тис. км2 і сягала Північного Причорномор'я на півдні
Етнічна належність не встановлена. Відомо понад 3 тисяч поселень та 200 поховальних пам'яток
				На ранніх етапах поселення були невеликими, складалися із 7—14 жителів на площі в 1—2 гектари. Розташовані на берегах річок, схилах долин
Основу господарства складало орне землеробство і скотарство. Вирощували пшеницю, ячмінь, горох. Землеробство було екстенсивним, переложним: один раз на 50 70 років ділянки і поселення переносилися па нові місця. Основу стада складала велика рогата худоба. Дрібну рогату худобу і свиней розводили на м'ясо
				Наприкінці V — у першій половині IV тис. до н. е. у межиріччі Південного Бугу та Дніпра виникають прото- міста. Усього відомо близько 20 поселень площею понад 100 гектарів. Найбільше — Таллянки, де на площі в 450 гектарів знаходилося 2800 будівель, у яких мешкало до 14 тис. осіб
	Унаслідок екологічної та господарської кризи першої половини III тис. до н. е. трипільська культура розпадається на окремі локальні групи

Доба бронзи

Основні особливості

• Поява бронзи (сплав міді та олова) - першого штучного металу, створеного людиною.

• Набуває значного розвитку бронзоливарне виробництво, посилюється обмін між племенами.

• Триває поглиблення першого суспільного поділу праці. У Лісостепу розвивається орне землеробство, у Степу — пастуше скотарство.

• На зміну родовій громаді приходить сусідська, з'являється майнова нерівність.

• Посилення ролі батьківського права в роді спричиняє встановлення патріархальних відносин. Відбувається подальше виділення з роду парної сім'ї (усе частіше будуються невеликі житла для однієї родини).

• Зростає рухливість населення завдяки удосконаленню способів пересування водою і суходолом.

• Виникають великі етнокультурні утворення. (Український Лісостеп входив до ареалу поширення тшинецько-комарівської культури праслов'ян.)

Ранній залізний вік на українських землях. Світ кочовиків

Особливості розвитку суспільства

• Люди навчилися виплавляти залізо, що спричинило появу значно міцніших і гостріших знарядь, порівняно з тими, які раніше виготовлялися з каменю, міді чи бронзи.

• Використання заліза зумовило різке зростання продуктивності праці; людина стала виробляти більше, ніж споживала.

• Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від землеробства.

• Виникло виробництво товарів безпосередньо для обміну, а також для продажу. Торгівля вийшла за межі окремих племен.

• Розвиток землеробства, ремесла і торгівлі сприяв поглибленню майнового розшарування, став передумовою виникнення нових суспільних відносин.