22. Основні засоби навчання логопедії та спеціальної психології.

Засоби навч. та вих.. - це різноманітні матеріали і знаряддя нав.-вихов. проц.., завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навч. та вих. (Засоби навчання – це різноманітне навчальне обладнання, що використовується у системі пізнавальної діяльності. ) До засобів навч. належ.: підручн., навч. посібн., дидакт.матер., техн.. засоби (ТЗН), обладь., станки, навч. кабінети, лаборант., ТБ та інші засоби мас. комунік.. Засобами навч. можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Засоби, як і методи, форми, є част. педагог.сист.. Вони викон. такі осн. функції: інформаці., засв. нового матер., контрольну. Вибір засобів навч. залеж. від дидакт. мети, змісту, методів і умов навч.-вих. проц..

Засоби:

- словесні (книга, підручник, поет. та худож. літер., словесні дидакт. матер.) = К.Д.Ушинський, Л.Толстой

- наочні (картинки, ілюстрації, твори мистецтва; = Я.А.Коменський наочні дидакт. матер.: таблиці, схеми, картки;

- техн. засоби навч. (ТЗН) (носії і пристрої): дидактична техніка ( кіно-, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони) аудіовізуальні засоби; екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспоранти, дидактичні матеріали для епіпроекції); окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагменти); фонопосібники (грам- і магнітофонні записи); відеозаписи; радіо- і телевізійні передачі.

- практ. (діяльн. вчителя, зразок поведінки дітей ).

Класиф. польського дидакта В.Оконя, де засоби навч. розташ. відповідно до наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учня.

Прості засоби:

1) словесні: підручники, навч.посібники

2) прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини

Складні засоби:

1) механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп

2) аудіальні: програвач, магнітофон, радіо

3) аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення

4) засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп’ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.

23. Характеристика елементів педагогічної культури викладача логопедії та спеціальної психології.

Педагогічна культура - складний соціально-педагогічний феномен, який слід розглядати як інтегровану єдність певних структурних компонентів особистості, що гармонійно поєднуються між собою: наукового світогляду і наукових знань, ерудиції, духовного багатства, особливих особистісних якостей (гуманізму, справедливості, вимогливої доброти, толерантності, тактовності, прагнення до самовдосконалення), культури педагогічного мислення, психолого-педагогічної і методичної підготовки, досконалого володіння педагогічною технікою, позитивного педагогічного іміджу, зовнішньої естетичної привабливості.

Педагогічна культура викладача ВНЗ є джерелом вияву його наукової і загальної ерудиції, педагогічної майстерності, культури мовлення і спілкування, духовного багатства, проявом його творчої індивідуальності як віддзеркалення результату постійного самовдосконалення і саморозвитку. На наш погляд, педагогічна культура є гармонією культури творчих знань, творчої дії, почуттів і спілкування.