19. Характеристика елементів педагогічної майстерності викладача логопедії та спеціальної психології.

Педагогічна майстерність — сукупність якостей особистості, які забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяль­ності педагога.

1. Гуманістична спрямованість — найголовніша характе­ристика майстерності , яка спрямована на особистість іншої людини. Вона дає змогу оці­нювати свою діяльність з точки зору не лише безпосе­редніх, а й опосередкованих результатів, тобто тих пози­тивних індивідуальних змін у життєдіяльності і структурі особистості студентів, частковим організатором яких він є сам як особа, відповідальна за якість організа­ції виховного процесу.

2. Професійна компетентність. Знання вчителя звернені, з одного боку, до дисципліни, яку він викладає, а з другого — до студентів, психологію яких мусить добре знати. Важливою особливістю професійних педагогічних знань є їх комплексність, що потребує від учителя вміння синтезувати матеріал для успішного роз­в'язання педагогічних задач, аналізу педагогічних ситу­ацій, що зумовлюють необхідність осмислення психоло­гічної сутності явищ, вибору засобів взаємодії.

3. Здібності  до педагогічної діяльності, а саме:

1)     комунікативність — характеризується готовніс­тю легко вступати в контакт, викликати позитивні емо­ції у співрозмовника;

2)     перцептивні здібності — професійна проникливість, пильність,

     педагогічна інтуїція, здатність сприймати і ро­зуміти іншу людину.

      3) динамізм особистості — здатність активно впливати на іншу особистість;

      4) емоційна стабільність — здатність володіти собою, зберігати самоконтроль;

       5) оптимістичне прогнозування— прогнозування роз­витку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і пе­ретворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості;

6) креативність — здатність до творчості, спроможність генерувати незвичні ідеї, відходити від традиційних схем, швидко розв'язувати проблемні ситуації.

4.   Педагогічна техніка — це вміння використовувати пси­хофізичний апарат як інструмент виховного впливу, це прийоми володіння собою (своїм організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними і невербальними засобами).

20. Види діяльності викладача логопедії та спеціальної психології.

1.Підготовка навчальних курсів, їх методологічне і методичне забезпечення, вибір засобів інформаційної (аудіо, відео, комп´ютерної, телекомунікаційної та ін.) підтримки.

2.Створення навчальних, тренінгових і контролюючих програм, у тому числі комп´ютерних.

3.Авторська участь у підготовці навчальної літератури й навчально-методичних посібників.

4.Читання лекцій, проведення лабораторних, семінарських та інших практичних занять, конференцій, рольових, ситуаційних і ділових ігор тощо.

5.Організаційно-методичне забезпечення практики студентів і участь у її проведенні.

6.Пошук і розробка нових педагогічних методів і освітніх технологій підвищеної ефективності.

7.Консультаційна та інша індивідуальна робота зі студентами.

8.Пошук джерел фінансування наукових досліджень і споживачів наукових розробок.

9.Планування, організація й виконання наукових досліджень і конкретних практичних розробок.

10.Підготовка наукових, науково-популярних та інших матеріалів.

11.Підготовка розробок, які патентуються.

12.Реалізація виховних функцій у процесі групової та індивідуальної роботи зі студентами, під час неформального спілкування з ними.

13.Неперервний особистісний і професійний розвиток, підвищення наукової та педагогічної компетентності й кваліфікації.

14.Володіння різними професійно необхідними практичними навичками.

№ 21. Характеристика видів наочності у процесі вивчення логопедії та спеціальної психології.

Можна виділити 3 основні види наочності: предметну, образотворчу та словесну.

Предметна наочність - це демонстрація реальних предметів, явищ і процесів. У викладанні психології цей вид наочності застосовується, коли використовуються макети приладів, головного мозку, коли проводяться демонстраційні експерименти і психологічні досліди. Головне завдання викладача - наочно продемонструвати певні психологічні феномени та закономірності, що вивчаються в курсі психології. Це сприяє кращому розумінню і запам'ятовуванню.

Образотворча наочність - це демонстрація на заняттях зображень предметів, явищ, процесів, а також теоретичних знань про них. Існує три види образотворчої наочності: художня, символічна і текстова.

Художня наочність відображає зображуваний об'єкт або ситуацію у всіх деталях. До цього виду наочності відноситься демонстрація фотографій, картин, кіно-і відеофільмів. Фотографії можуть зображати, наприклад, людей у ​​різних життєвих обставинах, прояви емоцій, ситуації психологічних експериментів, також це можуть бути портрети знаменитих психологів. В аналогічних ситуаціях можуть використовуватися твори живопису, малюнки. Фільми як засобу образотворчої наочності можна розділити на два типи: науково-популярні та художні. У науково-популярних фільмах демонструються класичні психологічні дослідження. Художні фільми (або їх фрагменти) можуть ілюструвати певні психологічні типи людей і їх відносин, ситуації для психологічного аналізу.

Символічна (схематична) наочність - це зображення, що відображає істотні ознаки, характеристики, зв'язку предметів або явищ. До цього виду наочності відноситься демонстрація таблиць, схем, діаграм, графіків. На них відображаються систематизовані знання про певні теоретичні ідеї, структури психічних явищ, співвідношення величин і понять.

Символічна наочність може поєднуватися з текстовою. Під текстовою наочністю розуміється написання на дошці або демонстрація за допомогою інших засобів найбільш істотних тез лекції, імен вчених, дат, термінів та іншої текстової інформації, яка погано сприймається на слух.

Словесна наочність - це опис образів у мовній формі. Використовується вона в тих випадках, коли застосування предметної або образотворчої наочності з тих чи інших причин неможливо. У таких випадках викладач наочно описує ситуацію психологічного експерименту, наводить приклади з художніх творів, що характеризують певні психологічні явища і феномени.

Наочні методи можуть використовуватися на лекціях в якості ілюстрацій, на лабораторних і практичних заняттях в якості тестового матеріалу.