
- •Форми організації навчального процесу у вш та особливості їх використання зі студентами-логопедами
- •Форми організації науково-дослідної роботи студентів.
- •4. Педагогічна практика, як форма організації навчальної роботи у процесі підготовки майбутніх логопедів.
- •5. Вимоги проведення лабораторних занять з логопедії та спеціальної психології.
- •6. Типи семінарських занять з логопедії та спеціальної психології.
- •Лекція, як організаційна форма навчання студентів. Види і функції.
- •8.Методика викладання лекцій з логопедії та спеціальної психології
- •9.Характеристика самостійної роботи студентів з логопедії та спеціальної психології.
- •10. Консультація як форма організації навчального процесу
- •Види консультацій у процесі викладання логопедії та спеціальної психології.
- •15. Магістратура, як форма підготовки науково-педагогічних кадрів в галузі логопедії та спеціальної психології.
- •Етапи розробки навчального курсу.
- •17. Психологічні умови забезпечення ефективності засвоєння лекційного матеріалу.
- •19. Характеристика елементів педагогічної майстерності викладача логопедії та спеціальної психології.
- •Види діяльності викладача логопедії та спеціальної психології.
- •22. Основні засоби навчання логопедії та спеціальної психології.
- •23. Характеристика елементів педагогічної культури викладача логопедії та спеціальної психології.
- •24. Характеристика професіограми викладача логопедії та спеціальної психології.
- •Вимоги до мовлення викладача логопедії.
- •26. Методи викладання логопедії та спеціальної психології.
- •Методи викладання і учіння у внз. Проблема оптимального вибору методів та прийомів.
- •28. Вимоги до використання словесних методів навчання у внз
- •Значення практичних методів навчання у викладанні логопедії та спеціальної психології.
- •31. Характеристика проблемного методу навчання.
- •32.Наочні методи навчання логопедії та спеціальної психології.
- •33. Форми перевірки та контролю знань студентів логопедії та логопсихології.
- •Проміжний (семестровий) контроль знань студентів з логопедії та спеціальної психології.
- •Вимоги до проведення підсумкового контролю знань студентів.
- •36. Принципи здійснення перевірки та контролю знань студентів
- •37. Види поточної перевірки та контролю знань студентів.
- •Вимоги до проведення тестового контролю знань студентів з логопедії та спеціальної психології.
- •39. Функції контролю та оцінювання знань студентів.
- •40. Особливості проведення іспиту з логопедії та спеціальної психології.
19. Характеристика елементів педагогічної майстерності викладача логопедії та спеціальної психології.
Педагогічна майстерність — сукупність якостей особистості, які забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяльності педагога.
1. Гуманістична спрямованість — найголовніша характеристика майстерності , яка спрямована на особистість іншої людини. Вона дає змогу оцінювати свою діяльність з точки зору не лише безпосередніх, а й опосередкованих результатів, тобто тих позитивних індивідуальних змін у життєдіяльності і структурі особистості студентів, частковим організатором яких він є сам як особа, відповідальна за якість організації виховного процесу.
2. Професійна компетентність. Знання вчителя звернені, з одного боку, до дисципліни, яку він викладає, а з другого — до студентів, психологію яких мусить добре знати. Важливою особливістю професійних педагогічних знань є їх комплексність, що потребує від учителя вміння синтезувати матеріал для успішного розв'язання педагогічних задач, аналізу педагогічних ситуацій, що зумовлюють необхідність осмислення психологічної сутності явищ, вибору засобів взаємодії.
3. Здібності до педагогічної діяльності, а саме:
1) комунікативність — характеризується готовністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовника;
2) перцептивні здібності — професійна проникливість, пильність,
педагогічна інтуїція, здатність сприймати і розуміти іншу людину.
3) динамізм особистості — здатність активно впливати на іншу особистість;
4) емоційна стабільність — здатність володіти собою, зберігати самоконтроль;
5) оптимістичне прогнозування— прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і перетворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості;
6) креативність — здатність до творчості, спроможність генерувати незвичні ідеї, відходити від традиційних схем, швидко розв'язувати проблемні ситуації.
4. Педагогічна техніка — це вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу, це прийоми володіння собою (своїм організмом, настроєм, мовленням, увагою й уявою) і прийоми впливу на інших (вербальними і невербальними засобами).
Види діяльності викладача логопедії та спеціальної психології.
1.Підготовка навчальних курсів, їх методологічне і методичне забезпечення, вибір засобів інформаційної (аудіо, відео, комп´ютерної, телекомунікаційної та ін.) підтримки.
2.Створення навчальних, тренінгових і контролюючих програм, у тому числі комп´ютерних.
3.Авторська участь у підготовці навчальної літератури й навчально-методичних посібників.
4.Читання лекцій, проведення лабораторних, семінарських та інших практичних занять, конференцій, рольових, ситуаційних і ділових ігор тощо.
5.Організаційно-методичне забезпечення практики студентів і участь у її проведенні.
6.Пошук і розробка нових педагогічних методів і освітніх технологій підвищеної ефективності.
7.Консультаційна та інша індивідуальна робота зі студентами.
8.Пошук джерел фінансування наукових досліджень і споживачів наукових розробок.
9.Планування, організація й виконання наукових досліджень і конкретних практичних розробок.
10.Підготовка наукових, науково-популярних та інших матеріалів.
11.Підготовка розробок, які патентуються.
12.Реалізація виховних функцій у процесі групової та індивідуальної роботи зі студентами, під час неформального спілкування з ними.
13.Неперервний особистісний і професійний розвиток, підвищення наукової та педагогічної компетентності й кваліфікації.
14.Володіння різними професійно необхідними практичними навичками.
№ 21. Характеристика видів наочності у процесі вивчення логопедії та спеціальної психології.
Можна виділити 3 основні види наочності: предметну, образотворчу та словесну.
Предметна наочність - це демонстрація реальних предметів, явищ і процесів. У викладанні психології цей вид наочності застосовується, коли використовуються макети приладів, головного мозку, коли проводяться демонстраційні експерименти і психологічні досліди. Головне завдання викладача - наочно продемонструвати певні психологічні феномени та закономірності, що вивчаються в курсі психології. Це сприяє кращому розумінню і запам'ятовуванню.
Образотворча наочність - це демонстрація на заняттях зображень предметів, явищ, процесів, а також теоретичних знань про них. Існує три види образотворчої наочності: художня, символічна і текстова.
Художня наочність відображає зображуваний об'єкт або ситуацію у всіх деталях. До цього виду наочності відноситься демонстрація фотографій, картин, кіно-і відеофільмів. Фотографії можуть зображати, наприклад, людей у різних життєвих обставинах, прояви емоцій, ситуації психологічних експериментів, також це можуть бути портрети знаменитих психологів. В аналогічних ситуаціях можуть використовуватися твори живопису, малюнки. Фільми як засобу образотворчої наочності можна розділити на два типи: науково-популярні та художні. У науково-популярних фільмах демонструються класичні психологічні дослідження. Художні фільми (або їх фрагменти) можуть ілюструвати певні психологічні типи людей і їх відносин, ситуації для психологічного аналізу.
Символічна (схематична) наочність - це зображення, що відображає істотні ознаки, характеристики, зв'язку предметів або явищ. До цього виду наочності відноситься демонстрація таблиць, схем, діаграм, графіків. На них відображаються систематизовані знання про певні теоретичні ідеї, структури психічних явищ, співвідношення величин і понять.
Символічна наочність може поєднуватися з текстовою. Під текстовою наочністю розуміється написання на дошці або демонстрація за допомогою інших засобів найбільш істотних тез лекції, імен вчених, дат, термінів та іншої текстової інформації, яка погано сприймається на слух.
Словесна наочність - це опис образів у мовній формі. Використовується вона в тих випадках, коли застосування предметної або образотворчої наочності з тих чи інших причин неможливо. У таких випадках викладач наочно описує ситуацію психологічного експерименту, наводить приклади з художніх творів, що характеризують певні психологічні явища і феномени.
Наочні методи можуть використовуватися на лекціях в якості ілюстрацій, на лабораторних і практичних заняттях в якості тестового матеріалу.