10. Консультація як форма організації навчального процесу

Консультація у сучасному учбовому процесі є не додатковою,а часто основною формою роботи зі студентами.

Види:

1.В залежності від етапу:

-поточні;

-підсумкові(екзаменаційні);

2.За дидактичним завданням:

- настановчі;

- методичні;

- контрольні;

- проблемні;

3.За способом проведення:

- словесні;

- письмові;

- стенди-консультації;

- вітрино консультації;

4. За формою проведення:

- консультація-порада;

- консультація-роз’яснення;

- консультація-обговорення;

- комбінована консультація.

Консультація обов’язково планується заздалегідь. Їх орієнтовні теми зазначаються в робочих програмах дисципліни.

В процесі проведення викладач оголошує тему чи проблему і обговорює її зі студентами. У разі необхідності вносить корективи у тему.

Активізувати відвідування консультації студентами можливо таким шляхом:

1. Повідомлення студентам обов’язковості відвідування;

2. Викладач вносить на консультацію форми роботи, які не проводить на занятті;

3. Рекомендує види роботи, літературу, які вимагають консультування.

11. Види консультацій у процесі викладання логопедії та спеціальної психології.

Консультація в сучасному учбовому процесі є не додатковою, а часто основною формою роботи зі студентами.

Існують такі види консультацій:

1. В залежності від етапу: поточні, підсумкові.

2. За дидактичними завданнями: настановчі, методичні, контрольні, проблемні.

3. За засобами проведення: словесні, письмові, стенди консультацій(інформація не змінюється тривалий час), вітрини консультацій (інформація постійно оновлюється).

4. За формою проведення: консультація порада, роз’яснення , обговорення, комбінована консультація.

№ 12 Кредитно-модульна система організації навчального процессу

це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).  Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Модульно-рейтингова система (МРС) відображає вимоги щодо оцінювання знань студентів з визначенням їх рейтингу в розрізі навчальних дисциплін і є однією із складових кредитно-модульної системи організації навчального процесу.  Модульно-рейтингова система оцінювання знань студентів не скасовує традиційну систему оцінювання, а існує поряд із нею. Вона робить систему оцінювання більш гнучкою, об’єктивною; стимулює студентів до систематичної та активної самостійної роботи протягом усього періоду навчання, забезпе-чує здорову конкуренцію між студентами у навчанні, сприяє ви-явленню і розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців.  Організація навчання за МРС забезпечує:

1.систематичний контроль знань, умінь і навичок студентів;

2.організацію систематичної самостійної роботи студентів (СРС);

3.заохочення результативної творчої роботи студентів (участь у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах робіт тощо);

4.індивідуалізацію навчання й підвищення зацікавленості у процесі набуття знань із відповідною диференціацією студентів за рівнем знань;

5.об’єктивність змагання студентів за якість знань;

6.об’єктивність критеріїв і умов конкурсного відбору студентів для подальшої магістерської підготовки і вступу до аспірантури та для проходження виробничої практики за кордоном;

7.обґрунтоване надання студентам різних пільг тощо.

МРС стимулює викладача до постійного вдосконалення якості роботи і є джерелом підвищення активності студентів

13. Структура семінарського заняття з логопедії та спеціальної психології

Сем. заняття в навчальних планах НПУ Драг. Відносять до практичних занять. Мета: закріплення теоретичних знань.

Структура семінарського заняття:

1.Організаційна частина

Мета — мобілізувати студентів до навчання; активізувати їхню увагу; створити робочу атмосферу для проведення заняття; містить привітання викладача зі студентами, виявлення відсутніх, перевірку підготовленості до заняття

2.Мотивація та стимулювання навчальної діяльності

Передбачає формування потреби вивчення конкретного навчального матеріалу, повідомлення теми, мети та завдань завдань. Мотивації сприяє чітке усвідомлення його мети, що полягає у досягненні кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й студентів

3.Обговорення навчальних питань семінару

Полягає в обговоренні й керуванні процесом розгляду основних питань семінару відповідно до обраного виду і методики його проведення Викладач має подбати про поетапне обговорення, сприймання, розуміння, закріплення і застосування студентами вивченої навчальної інформації.

4.Діагностика правильності засвоєння студентами знань

Допомагає викладачеві та студентам з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту навчальної інфомації, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Здійснюється за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань, тренінгу тощо), з використанням комп'ютерної техніки.

5.Підбиття підсумків заняття

Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань заняття (аналіз того, що було розглянуто, мотивацію діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи)

6.Повідомлення домашнього завдання

Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці.

14. Завдання та функції лабораторних та практичних занять з логопедії та спеціальної психології.

Основними завданнями є:

1.Узагальнення

2.Систематизація

3.Закріплення теоретичних знань

4.Формування вмінь застосовувати теоретичні знання на практиці.

5.Розвиток професійних якостей.

6.Розвиток інтелектуальних вмінь студентів.

Типовими завданнями для лабораторних та практичних занять є:

1.Демонстраційний матеріал.

2.Індивідуальні і групові практичні завдання.

3.Ділові ігри, які моделюють професійні завдання.

4.Групові дискусії.

Основні функції лабораторних і практичних занять полягають у закріпленні теоретичних знань, у засвоєнні дослідницьких вмінь,у засвоєнні вмінь практичних, професійної роботи у самопізнані і соморозвитку студента.