- •Форми організації навчального процесу у вш та особливості їх використання зі студентами-логопедами
- •Форми організації науково-дослідної роботи студентів.
- •4. Педагогічна практика, як форма організації навчальної роботи у процесі підготовки майбутніх логопедів.
- •5. Вимоги проведення лабораторних занять з логопедії та спеціальної психології.
- •6. Типи семінарських занять з логопедії та спеціальної психології.
- •Лекція, як організаційна форма навчання студентів. Види і функції.
- •8.Методика викладання лекцій з логопедії та спеціальної психології
- •9.Характеристика самостійної роботи студентів з логопедії та спеціальної психології.
- •10. Консультація як форма організації навчального процесу
- •Види консультацій у процесі викладання логопедії та спеціальної психології.
- •15. Магістратура, як форма підготовки науково-педагогічних кадрів в галузі логопедії та спеціальної психології.
- •Етапи розробки навчального курсу.
- •17. Психологічні умови забезпечення ефективності засвоєння лекційного матеріалу.
- •19. Характеристика елементів педагогічної майстерності викладача логопедії та спеціальної психології.
- •Види діяльності викладача логопедії та спеціальної психології.
- •22. Основні засоби навчання логопедії та спеціальної психології.
- •23. Характеристика елементів педагогічної культури викладача логопедії та спеціальної психології.
- •24. Характеристика професіограми викладача логопедії та спеціальної психології.
- •Вимоги до мовлення викладача логопедії.
- •26. Методи викладання логопедії та спеціальної психології.
- •Методи викладання і учіння у внз. Проблема оптимального вибору методів та прийомів.
- •28. Вимоги до використання словесних методів навчання у внз
- •Значення практичних методів навчання у викладанні логопедії та спеціальної психології.
- •31. Характеристика проблемного методу навчання.
- •32.Наочні методи навчання логопедії та спеціальної психології.
- •33. Форми перевірки та контролю знань студентів логопедії та логопсихології.
- •Проміжний (семестровий) контроль знань студентів з логопедії та спеціальної психології.
- •Вимоги до проведення підсумкового контролю знань студентів.
- •36. Принципи здійснення перевірки та контролю знань студентів
- •37. Види поточної перевірки та контролю знань студентів.
- •Вимоги до проведення тестового контролю знань студентів з логопедії та спеціальної психології.
- •39. Функції контролю та оцінювання знань студентів.
- •40. Особливості проведення іспиту з логопедії та спеціальної психології.
Проміжний (семестровий) контроль знань студентів з логопедії та спеціальної психології.
Проміжна перевірка знань здійснюється після завершення вивчення модулю, теми або всієї дисципліни переважно в межах семестрової сесії. Його форми та типи оцінок визначаються типом ВНЗ.
До основних форм проміжної перевірки знань студентів відносять:
Колоквіум – це форма перевірки знань з певного розділу. Це програмована бесіда з студентами, яка передбачає конкретну відповідь на конкретне питання. Питань переважно 2-3.
Залік – це форма перевірки знань що передбачає бінарну оцінку: зараховано\незараховано. У виключних випадках вводиться диференційований залік, який передбачає бальну оцінку. Залік застосовується переважно у дисциплінах практичної спрямованості. Передбачає виконання студентом теоретичних і практичних завдань.
Іспит – є перевіркою знань що передбачає диференційовану оцінку за Болонською с-мою 100б. максимум. Це процедура яка проводиться у спеціально підібраний час підчас екзаменаційної сесії. Може бути усним і письмовим. Відповіді студентів оцінюються за критеріями:
Повнота та змістовність
Логічність та послідовність розкриття поняття
Точність опису фактів
Вміння наводити приклади
Вміння робити висновки
Вміння вкластися у відведений час.
Контрольна робота – це письмова робота спрямована на перевірку знань та вмінь. Передбачає відповіді на поставлені питання або виконання практичних завдань. Частіше використовується після закінчення теми.
Рейтингове оцінювання – це вид поточної і проміжної перевірки знань. Головна її перевага, що вона забезпечує комплексну і диференційовану оцінку кількості і якості навчальних знань студентів. Стимулює регулярну самостійну навчальну діяльність. Використовується в рамках модульно-рейтингового навчання, оскільки накопичення балів здійснюється в межах модулю. Максимальна сума балів 100.
Підсумкова атестація проводиться після завершення студентом курсу освітньої програми. У студентів логопсихологів є випускний кваліфікаційний іспит з «логопсихології». Студенти після закінчення ВНЗ проходять підсумкову державну атестацію, що дозволяє виявити їх теоретичну і практичну підготовку з ЛП, а також готовність до вирішення проф.псих. завдань.
Підсумкова державна атестація включає захист кваліфікаційної роботи (за бажанням студента) і держ.іспит. Захист роботи здійснюється на засіданні Держ.атестац.комісії і ставиться оцінка.
Вимоги до держ.іспиту:
Випускник повинен підтвердити знання в галузі загальнопроф базових і спецдисциплін,достатні для роботи в колективі спецлогоустанови і проф. виконання своїх обов’язків, а також для подальшого навчання в аспірантурі
Випускний іспит має бути перевіркою конкретних функціональних можливостей студента, його здатності до самостійних суджень на основі наявних знань.