- •Форми організації навчального процесу у вш та особливості їх використання зі студентами-логопедами
- •Форми організації науково-дослідної роботи студентів.
- •4. Педагогічна практика, як форма організації навчальної роботи у процесі підготовки майбутніх логопедів.
- •5. Вимоги проведення лабораторних занять з логопедії та спеціальної психології.
- •6. Типи семінарських занять з логопедії та спеціальної психології.
- •Лекція, як організаційна форма навчання студентів. Види і функції.
- •8.Методика викладання лекцій з логопедії та спеціальної психології
- •9.Характеристика самостійної роботи студентів з логопедії та спеціальної психології.
- •10. Консультація як форма організації навчального процесу
- •Види консультацій у процесі викладання логопедії та спеціальної психології.
- •15. Магістратура, як форма підготовки науково-педагогічних кадрів в галузі логопедії та спеціальної психології.
- •Етапи розробки навчального курсу.
- •17. Психологічні умови забезпечення ефективності засвоєння лекційного матеріалу.
- •19. Характеристика елементів педагогічної майстерності викладача логопедії та спеціальної психології.
- •Види діяльності викладача логопедії та спеціальної психології.
- •22. Основні засоби навчання логопедії та спеціальної психології.
- •23. Характеристика елементів педагогічної культури викладача логопедії та спеціальної психології.
- •24. Характеристика професіограми викладача логопедії та спеціальної психології.
- •Вимоги до мовлення викладача логопедії.
- •26. Методи викладання логопедії та спеціальної психології.
- •Методи викладання і учіння у внз. Проблема оптимального вибору методів та прийомів.
- •28. Вимоги до використання словесних методів навчання у внз
- •Значення практичних методів навчання у викладанні логопедії та спеціальної психології.
- •31. Характеристика проблемного методу навчання.
- •32.Наочні методи навчання логопедії та спеціальної психології.
- •33. Форми перевірки та контролю знань студентів логопедії та логопсихології.
- •Проміжний (семестровий) контроль знань студентів з логопедії та спеціальної психології.
- •Вимоги до проведення підсумкового контролю знань студентів.
- •36. Принципи здійснення перевірки та контролю знань студентів
- •37. Види поточної перевірки та контролю знань студентів.
- •Вимоги до проведення тестового контролю знань студентів з логопедії та спеціальної психології.
- •39. Функції контролю та оцінювання знань студентів.
- •40. Особливості проведення іспиту з логопедії та спеціальної психології.
32.Наочні методи навчання логопедії та спеціальної психології.
Наочні методи навчання передбачають використання таких засобів для яких характерний образний спосіб викладу у використанні наочних методів.
Виділяють 3 основних види наочності:
1.Предметна наочність – це реальні предмети, явища і процеси. У логопсихології поширене використання демонстраційного експерименту.
2.Зображувальна наочність – зображення предметів, явищ, процесів (художня, символічна, текстова)
3.Словесна наочність – опис образів в мовній формі, використовується в тих випадках коли застосування предметної чи зображувальної наочності неможливе, викладач описує ситуацію, анамнез, наводить приклади з посібника, художніх творів.
Наочні методи передбачають найчастіше демонстрацію. Демонстрація може бути аудиторною і поза аудиторною.
Підвищення ефективності використання наочних методів можливо за таких умов:
1)наочність повинна відповідати змісту матеріалу.
2)наочність слід вводити поступово на тому етапі коли розглядаються матеріали.
3)всі студенти повинні добре бачити об’єкт.
4)демонстрація повинна супроводжуватись поясненням викладача.
5)викладач повинен акцентувати увагу на головному в момент демонстрації.
33. Форми перевірки та контролю знань студентів логопедії та логопсихології.
Виділяють:
1. Попередній контроль – застосовується як передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань студентів для планування складання навч. матер. Він проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність оцінок, отриманих на вступних іспитах з певного предмета.
2. Поточний контроль - є органічною частиною всього педагогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня засвоєння навчального матеріалу. Форми та типи оцінок визначаються самим викладачем.
3. Проміжний контроль – дозволяє перевірити ступінь засвоєння матеріалу, після закінчення вивченого модулю або всієї дисципліни. Його форми та типи оцінок визначаються керівництвом ВНЗ. Однією з форм проміжного контролю є колоквіум.
4. Ппідсумковий контроль – застосовується після вивчення студентом усього обсягу вивченого матеріалу. Його форма і процедура визначається керівництвом ВНЗ. Здійснює підсумкову атестацію державна атестаційна комісія. До підсумкового контролю належать семестрові, курсові і державні іспити, а також заліки перед іспитом.
Основними формами контролю знань студентів є контроль на лекції, на семінарських і практичних заняттях, у позанавчальний час, на консультаціях, заліках і іспитах.