Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
трактора курсовий.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
921.6 Кб
Скачать

0, 240 Та 480; 30, 270 та 510; . . . 210, 450 та 690 градусів відповідно.

Далі будуємо графік суми сил трьох пар циліндрів у масштабі µp=0,05 МПа/мм і µα =4 º/мм., при побудові графіка видно, що графік повторюється через кожні 240º повороту КВ, так як цьому положенню відповідає зміщення циклу циліндрів одного ряду.

4.7. Визначення середнього крутного моменту двигуна.

Середнє значення крутного моменту визначаємо через середнє за цикл значення Тср сумарної тангенціальної сили ТΣ. Найпростішим способом її знаходження є підрахування площі Fд під кривою ТΣ і ділення її на довжину діаграми Lд з урахуванням масштабу μP побудови графіка ТΣ :

Тср = (Fд·μP/Lд). Н∙м (4.12)

При цьому площу під віссю абсцис вважаємо від'ємною. Підрахунок площі не викликає труднощів, так як графік ТΣ побудований в програмі AutoCAD, за допомогою операції (площадь) визначаємо площу, яка дорівнює

Fд=3485,13 мм2., тоді з 4.11 маємо:

Тср=3485,13∙0,05/180= 0,968.

Визначивши Тср одержуємо значення середнього крутного моменту двигуна за формулою:

Мкр = (Fд·μP/Lд)·(πD2/4)·r·106 = T·(πD2/4)·r·106, Н∙м (4.13)

Мкр=0,968∙3,14∙0,1352/4∙0,06∙106=831 Н∙м.

Визначене за формулою 4.13 значення крутного моменту не враховує величини втрат на тертя (індикаторний крутний момент), які у тепловому розрахунку визначені через механічний ККД ηм. З урахуванням механічного ККД ефективний момент на колінчастому валу двигуна буде рівним:

Ме = МКР·ηМ, Н∙м. (4.14)

Ме=831∙0.7918=658 Н∙м.

4.8 Зі сторони шатуна на шатунну шийку діє сила Рш , яку розкладають на дві складові: тангенціальну ТS, яку ми вже визначили, та нормальну ZS, що діє вздовж осі кривошипа:

ZS = Pс·cos(α + β)/cosβ, МПа (4.15)

Цю силу знайдемо за допомогою ЕОМ.

До сили ZS додається сила інерції від обертання маси mш нижньої головки шатуна РS, що також діє вздовж осі (по радіусу) кривошипа і яку будемо знаходити за формулою:

PS = – (1 – ľ)·mш·r·ω2·10-6, МПа (4.16)

де (1 – ľ)·mш – частина маси шатуна, віднесена до нижньої головки. Позначення інших величин відповідає формулам 4.6 та 4.7.

Сили ZS та PS діють по одній лінії і тому їх можна сумувати з урахуванням знаку. Їх алгебраїчна сума позначена Ршш = ZS + PS і складає колонку Pшш таблиці 7.

4.9 Результуюче навантаження на шатунну шийку з боку шатуна може бути знайдене, як векторна сума сил ТS та Pшш, кут між якими завжди дорівнює 90° і тому величина сумарної сили визначається як:

, МПа (4.17)

Знайдені значення навантажень на шатунну шийку з боку шатуна заносимо до таблиці 7.

Таблиця 7

Результати динамічного розрахунку двигуна

α

ºПКВ

Pj

МПа

Рг

МПа

Рс

МПа

N

МПа

Ts

МПа

Pшш

МПа

Rшш

МПа

Sx

мм

Tsп+

Тsл

Т

МПа

0

-0,6243

0,1380

-0,5863

0,0000

0,0000

-1,0312

1,0312

0,0000

0,1581

-0,5620

10

-0,6094

0,1380

-0,5714

-0,0236

-0,1225

-1,0035

1,0110

1,3147

0,1023

-0,9767

20

-0,5658

0,1380

-0,5278

-0,0431

-0,2210

-0,9261

0,9521

5,1963

0,0394

-0,9871

30

-0,4967

0,1380

-0,4587

-0,0550

-0,2770

-0,8147

0,8605

11,4616

-0,0106

-0,2949

40

-0,4071

0,1380

-0,3691

-0,0572

-0,2811

-0,6909

0,7459

19,8200

-0,0333

1,7659

50

-0,3033

0,1380

-0,2653

-0,0492

-0,2348

-0,5777

0,6236

29,8951

-0,0234

2,3793

60

-0,1921

0,1380

-0,1541

-0,0325

-0,1497

-1,0312

1,0312

41,2500

0,0146

2,0579

продовження таблиці 7

α

ºПКВ

Pj

МПа

Рг

МПа

Рс

МПа

N

МПа

Ts

МПа

Pшш

МПа

Rшш

МПа

Sx

мм

Tsп+

Тsл

Т

МПа

70

-0,0805

0,1380

-0,0425

-0,0098

-0,0433

-0,4503

0,4524

53,4171

0,0681

1,5068

80

0,0253

0,1380

0,0633

0,0153

0,0649

-0,4490

0,4536

65,9267

0,1210

0,9612

90

0,1201

0,1380

0,1581

0,0387

0,1581

-0,4837

0,5088

78,3333

0,1581

0,5641

100

0,2004

0,1380

0,2384

0,0575

0,2248

-0,5429

0,5876

90,2374

0,1686

0,2033

110

0,2644

0,1380

0,3024

0,0694

0,2604

-0,6136

0,6666

101,2999

0,1480

0,2408

120

0,3121

0,1380

0,3501

0,0738

0,2663

-0,6839

0,7339

111,2500

0,0982

0,9122

130

0,3450

0,1380

0,3830

0,0710

0,2477

-0,7455

0,7856

119,8853

0,0268

2,8581

140

0,3654

0,1380

0,4034

0,0625

0,2115

-0,7941

0,8218

127,0662

-0,0555

3,2795

150

0,3767

0,1380

0,4147

0,0497

0,1643

-0,8289

0,8450

132,7051

-0,1372

2,7434

160

0,3819

0,1380

0,4199

0,0343

0,1114

-0,8512

0,8584

136,7533

-0,2084

2,0343

170

0,3838

0,1380

0,4218

0,0175

0,0561

-0,8633

0,8651

139,1878

-0,2635

1,4554

180

0,3842

0,1380

0,4222

0,0000

0,0000

-0,8671

0,8671

140,0000

-0,3032

1,0611

190

0,3838

0,1390

0,4228

-0,0175

-0,0562

-0,8643

0,8661

139,1878

-0,3365

0,8129

200

0,3819

0,1422

0,4240

-0,0346

-0,1125

-0,8552

0,8626

136,7533

-0,3808

0,6382

210

0,3767

0,1477

0,4243

-0,0509

-0,1681

-0,8378

0,8545

132,7051

-0,4603

0,4567

220

0,3654

0,1560

0,4214

-0,0653

-0,2209

-0,8097

0,8393

127,0662

-0,6013

0,1976

230

0,3450

0,1678

0,4128

-0,0766

-0,2670

-0,7689

0,8139

119,8853

-0,8224

-0,1837

240

0,3121

0,1842

0,3964

-0,0835

-0,3015

-0,7154

0,7764

111,2500

-1,1081

-0,5620

250

0,2644

0,2069

0,3713

-0,0852

-0,3198

-0,6520

0,7262

101,2999

-1,3340

-0,9767

260

0,2004

0,2385

0,3389

-0,0817

-0,3195

-0,5843

0,6659

90,2374

-1,1553

-0,9871

270

0,1201

0,2832

0,3032

-0,0743

-0,3032

-0,5192

0,6013

78,3333

-0,3032

-0,2949

280

0,0253

0,3477

0,2730

-0,0658

-0,2803

-0,4624

0,5407

65,9267

1,8648

1,7659

290

-0,0805

0,4440

0,2635

-0,0605

-0,2683

-0,4116

0,4914

53,4171

2,5214

2,3793

300

-0,1921

0,5929

0,3008

-0,0634

-0,2922

-0,3494

0,4555

41,2500

2,1834

2,0579

310

-0,3033

0,8329

0,4297

-0,0797

-0,3804

-0,2298

0,4444

29,8951

1,5742

1,5068

320

-0,4071

1,2365

0,7294

-0,1130

-0,5554

0,0412

0,5569

19,8200

0,9580

0,9612

330

-0,4967

1,9325

1,3357

-0,1602

-0,8066

0,6318

1,0246

11,4616

0,3960

0,5641

340

-0,5658

3,0875

2,4217

-0,1979

-1,0142

1,7631

2,0340

5,1963

-0,0140

0,2033

350

-0,6094

4,6077

3,8984

-0,1613

-0,8358

3,3662

3,4684

1,3147

0,0342

0,2408

360

-0,6243

5,4489

4,7246

0,0000

0,0000

4,2796

4,2796

0,0000

0,7788

0,9122

360

-0,6243

9,2630

8,5387

0,0000

0,0000

8,0938

8,0938

0,0000

0,7788

0,9122

370

-0,6094

10,7143

10,0049

0,4140

2,1451

9,3361

9,5794

1,3147

2,8476

2,8581

374,4

-0,5940

9,2542

8,5602

0,5043

2,6030

7,7255

8,1523

2,6773

-

-

380

-0,5658

7,3270

6,6612

0,5443

2,7897

5,6285

6,2819

5,1963

3,4165

3,2795

390

-0,4967

4,6964

4,0997

0,4916

2,4756

2,8598

3,7824

11,4616

3,0207

2,7434

400

-0,4071

3,0741

2,5670

0,3976

1,9546

1,2660

2,3288

19,8200

2,4117

2,0343

410

-0,3033

2,1128

1,7095

0,3171

1,5134

0,4110

1,5682

29,8951

1,8783

1,4554

420

-0,1921

1,5301

1,2380

0,2609

1,2026

-0,0518

1,2037

41,2500

1,4742

1,0611

430

-0,0805

1,1628

0,9823

0,2255

1,0002

-0,3208

1,0504

53,4171

1,1796

0,8129

440

0,0253

0,9221

0,8474

0,2044

0,8700

-0,4991

1,0030

65,9267

0,9590

0,6382

450

0,1201

0,7587

0,7788

0,1909

0,7788

-0,6358

1,0054

78,3333

0,7788

0,4567

460

0,2004

0,6447

0,7451

0,1797

0,7025

-0,7513

1,0286

90,2374

0,6135

0,1976

470

0,2644

0,5633

0,7278

0,1671

0,6267

-0,8508

1,0567

101,2999

0,4473

-0,1837

480

0,3121

0,5045

0,7167

0,1510

0,5451

-0,9340

1,0815

111,2500

0,3880

-0,5620

490

0,3450

0,4617

0,7067

0,1311

0,4571

-0,9996

1,0991

119,8853

0,2551

-0,9767

500

0,3654

0,4308

0,6962

0,1078

0,3649

-1,0475

1,1093

127,0662

0,1289

-0,9871

510

0,3767

0,4090

0,6856

0,0822

0,2716

-1,0798

1,1134

132,7051

0,0190

-0,2949

520

0,3819

0,3945

0,6764

0,0553

0,1794

-1,0994

1,1139

136,7533

-0,0655

1,7659

продовження таблиці 7

α

ºПКВ

Pj

МПа

Рг

МПа

Рс

МПа

N

МПа

Ts

МПа

Pшш

МПа

Rшш

МПа

Sx

мм

Tsп+

Тsл

Т

МПа

530

0,3838

0,3862

0,6700

0,0277

0,0890

-1,1095

1,1131

139,1878

-0,1188

2,3793

540

0,3842

0,3835

0,6677

0,0000

0,0000

-1,1126

1,1126

140,0000

-0,1401

2,0579

550

0,3838

0,3862

0,6700

-0,0277

-0,0890

-1,1095

1,1131

139,1878

-0,1355

1,5068

560

0,3819

0,3945

0,6764

-0,0553

-0,1794

-1,0994

1,1139

136,7533

-0,1178

0,9612

570

0,3767

0,1200

0,3967

-0,0476

-0,1571

-0,8122

0,8273

132,7051

0,0100

0,5641

580

0,3654

0,1200

0,3854

-0,0597

-0,2020

-0,7785

0,8043

127,0662

0,0488

0,2033

590

0,3450

0,1200

0,3650

-0,0677

-0,2361

-0,7314

0,7685

119,8853

0,0587

0,2408

600

0,3121

0,1200

0,3321

-0,0700

-0,2527

-0,6716

0,7176

111,2500

0,0352

0,9122

610

0,2644

0,1200

0,2844

-0,0653

-0,2449

-0,6035

0,6514

101,2999

-0,0164

2,8581

620

0,2004

0,1200

0,2204

-0,0532

-0,2078

-0,5355

0,5744

90,2374

-0,0814

3,2795

630

0,1201

0,1200

0,1401

-0,0343

-0,1401

-0,4792

0,4993

78,3333

-0,1401

2,7434

640

0,0253

0,1200

0,0453

-0,0109

-0,0465

-0,4478

0,4502

65,9267

-0,1690

2,0343

650

-0,0805

0,1200

-0,0605

0,0139

0,0616

-0,4526

0,4567

53,4171

-0,1594

1,4554

660

-0,1921

0,1200

-0,1721

0,0363

0,1672

-0,4996

0,5268

41,2500

-0,1098

1,0611

670

-0,3033

0,1200

-0,2833

0,0525

0,2508

-0,5867

0,6381

29,8951

-0,0303

0,8129

680

-0,4071

0,1200

-0,3871

0,0600

0,2948

-0,7029

0,7622

19,8200

0,0599

0,6382

690

-0,4967

0,1200

-0,4767

0,0572

0,2879

-0,8292

0,8777

11,4616

0,1382

0,4567

700

-0,5658

0,1200

-0,5458

0,0446

0,2286

-0,9425

0,9699

5,1963

0,1853

0,1976

710

-0,6094

0,1200

-0,5894

0,0244

0,1264

-1,0211

1,0289

1,3147

0,1913

-0,1837

720

-0,6243

0,1200

-0,6043

0,0000

0,0000

-1,0492

1,0492

0,0000

0,1581

-0,5620

Далі складаємо таблицю 8 параметрів динамічного розрахунку двигуна і заносимо розраховані параметри в таблицю.

Таблиця 8

Параметри динамічного розрахунку двигуна

№ пп

Параметри

Одиниця виміру

Значення

1

Прийняте відношення, λ = r/ 1ш

0.238095

2

Прийнятий хід поршня по ін. діаграмі.Sп , L

мм

140

3

Прийнята відносна маса поршня m’п, mп

кг/ м2

150

4

Прийнята відносна маса шатуна m’ш, mш

кг/ м2

250

5

Неврівноважені маси коліна вала m’к, m

кг/ м2

300

6

Розподілення мас шатуна, ľ

0.25

7

Крок побудови діаграми, градусів, t

˚ПКВ

10

8

Відносний дезаксаж КШМ, а

9

Кут розвалу циліндрів, γ

градуси

90

10

Кут між шийками колінчастого вала, α

градуси

120

Висновок: В результаті динамічного розрахунку двигуна визначили значення сил, що діють на кривошипно – шатунний механізм двигуна залежно від кута повороту колінчастого вала. Побудували відповідні діаграми цих сил, які наглядно відображують параметри розрахунків. Розраховані параметри можуть використовуватися для розрахунків колінчастого вала, шатуна, поршня та інших складових одиниць двигуна.

Розділ 5

Розрахунок і побудова швидкісної характеристики двигуна.

Швидкісна характеристика двигуна необхідна для подальшого проектування автомобіля. На основі швидкісної характеристики визначають тягово-динамічні показники автомобіля, проводять аналіз економічності проектованої машини.

На стадії проектування швидкісну характеристику одержуємо за допомогою методу подібності, враховуючи, що характер протікання процесів (наповнення циліндрів, термічного і механічного ККД, згоряння палива та ін.), які впливають на формування швидкісної характеристики, для однотипних двигунів однаковий, незалежно від номінальної потужності, номінальної частоти обертання KB і т.д. Можна вказати декілька різновидів використання методу подібності при розрахунку зовнішньої швидкісної характеристики:

а). Табличний метод.

б). Аналітичний метод.

в). Метод теплового розрахунку двигуна для різних значень частоти обертання KB.

Розбіжність результатів, одержаних різними методами, відрізняються мало, похибка розрахованої характеристики від одержаної випробуваннями двигуна може становити 5...8%. При проектуванні у курсовому проекті будемо віддавати перевагу методу теплового розрахунку двигуна для різних значень частоти обертання KВ, який дозволяє більш раціонально ( незалежно від швидкісної характеристики двигуна) виконати розрахунок і побудувати швидкісну характеристику проектованого двигуна.

5.1. При використанні аналітичного методу потужність Nх розраховуємо, задаючись частотою обертання nх, за емпіричною формулою:

(5.1)

де: Nе – номінальна потужність двигуна, розрахована у розділі 3 (Nе=119.3047 кВт);

nn та nx – номінальна та поточна частоти обертання KB;

А, Б та В – коефіцієнти, які залежать від типу двигуна, вибираємо згідно з даними таблиці 5.2.[1 ст.48].

Розраховуємо потужність Nх за допомого Excel кроком поточної частоти обертання КВ 100 об/хв., і розраховані дані заносимо до таблиці 9, попередньо прийнявши А=0,87; Б=1,13; В=1.

5.2.Питому витрату палива gе розраховують за аналогічною емпіричною залежністю [2]:

(5.2)

де: gе – ефективна питома витрата палива з теплового розрахунку;

Г, Д та Ж – коефіцієнти з таблиці 5.2.[1ст.48].

Г=1,55; Д=1,55; Ж=1; gе=289,0761 г/(кВт∙год).

Розраховані параметри за формулою 5.2 заносимо до таблиці 9.

5.3. обчислюємо значення крутного моменту Ме та годинної витрати палива GТ.

M = 9550·N/nх , Нм (5.3)

gх = 1000·Gтх/N , г/(кВтгод) (5.4)

де N– поточні значення потужності двигуна в залежності від обертів колінчастого вала,

Gтх – година витрата палива залежно від частоти обертання КВ.

Так як gх знайдено за формулою 5.2.,то тоді з формули 5.4 маємо:

Gтх= gх∙ N/1000 (5.5)

Знайдені значення з формул 5.3 і 5.5 заносимо до таблиці 9.

5.4. Для використання методу теплового розрахунку при побудові зовнішньої швидкісної характеристики необхідно знати залежність багатьох коефіцієнтів, що використовуються у тепловому розрахунку (наповнення циліндрів, показники політроп коефіцієнт залишкових газів і т.д.), від частоти обертання двигуна. Ці коефіцієнти можуть бути наближено обчислені через емпіричні залежності, що одержують на основі результатів випробувань багатьох однотипних двигунів і які приводяться в довідковий літературі.

Переваги методу – можливість аналізу факторів, що впливають на протікання характеристики, і, в разі необхідності її коректування для покращення властивостей проектованого автомобіля, можливість вжити відповідних конструктивних заходів ще на стадії проектування машини. Це дозволяє скоротити терміни впровадження нових машин та зменшити затрати коштів при їх впровадженні.

Так як проектований двигун обладнаний все режимним регулятором, координати точки максимальних обертів будуть визначатися за формулою:

частота обертання nmaх = (1,06...1,07)·nnom,

потужність Nе = 0,

годинна витрата палива GT = (0,25...0,3)·GTHOM.

Розраховані параметри з пункту 5.4 заносимо до розрахункової таблиці 9.

5.5. Розрахункова циклова подача палива qц паливним насосом високого тиску (ПНВТ), розраховується за формулою:

qц = (gе·Ne·1000)/ (30·n·i·γп), мм3/цикл (5.6)

де: n – частота обертання KB, об/хв;

і – число циліндрів; (і=6).

γп – густина палива, кг/дм3.

Для дизельного пального приймають γп = 0,80...0.85, для розрахунку приймаємо γп=0,80 кг/дм3. Далі розраховуємо циклову подачу палива за формулою 5.6 і заносимо знайдені параметри до таблиці 9.

Циклову подачу палива на максимальних обертах холостого ходу визначимо за формулою:

qц = (GT ·1000)/ (30·n·i·γп)∙1000, мм3/цикл (5.7)

Розраховане значення за 5.7 заносимо до таблиці 9.

Таблиця 9

Результати розрахунку зовнішньої швидкісної характеристики двигуна

Частота обертання КВ об/хв

Потужність кВт

Крутний момент Нм

Витрата палива

Циклова подача мм3/цикл

годинна

(кг/год)

питома

(г/кВтгод)

300

19.2801

613.7494

5.5734

384.5273

171.6138

400

26.7135

637.7857

7.7222

366.5501

169.9974

500

34.4764

658.4998

9.9663

350.1745

167.6773

600

42.4644

675.8917

12.2754

335.4003

164.8446

700

50.5731

689.9614

14.6195

322.2278

161.6672

800

58.6981

700.7088

16.9682

310.6567

158.2896

900

66.7351

708.1340

19.2915

300.6872

154.8334

1000

74.5798

712.2370

21.5592

292.3192

151.3966

1100

82.1277

713.0177

23.7412

285.5527

148.0542

1200

89.2745

710.4762

25.8071

280.3878

144.8581

1300

95.9158

704.6124

27.7270

276.8244

141.8368

1400

101.9473

695.4265

29.4705

274.8625

138.9955

1500

107.2646

682.9183

31.0076

274.5022

136.3166

1600

111.7634

667.0878

32.3081

275.7434

133.7588

1700

115.3392

647.9351

33.3418

278.5861

131.2578

1800

117.8878

625.4602

34.0785

283.0303

128.7262

1900

119.3047

599.6631

34.4881

289.0761

126.0531

2014

0

0

10.3800

35.79

μn=10 об/хв

μN=0.8 кВт/мм

μM=4.8 Нм/мм

μG=0.4 (кг/год)/мм

μg=4 (г/кВтгод)/мм

qЦ=1.2 (мм3/цикл)/мм

Висновок: В результаті розрахунку швидкісної характеристики двигуна можна провести аналіз і проаналізувати потужність, крутний момент і економічність проектованого двигуна з максимальними навантаженнями. Також по побудованій зовнішній швидкісній характеристиці двигуна можна визначити коефіцієнт прилаштування, який використовується для оцінки прилаштуванню двигуна до короткочасних перевантажень.

Розділ 6.

Проектування газорозподільного механізму двигуна.

З теплового розрахунку двигуна та вихідним даним по прототипу двигуна маємо:

Діаметр циліндра D=135 мм.,

Площа поршня F=143,06625 см2,

Частота обертання колінчастого вала n=1900 об/хв.,

Кутова частота обертання колінчастого вала ω=198,8667 с-1,

Середня швидкість поршня wпср=7,6 м/с,

Швидкість суміші в прохідному перерізі

сідла при максимальному підйомі впускного ωвп=70 м/с. [3 ст.132]

клапана

Для газообміну в існуючих тракторних та автомобільних двигунах використовують клапанні механізми, виконані в основному по двом конструктивним схемах: з верхнім і нижнім розміщенням клапанів. В наш час найбільшого розповсюдження набули двигуни з верхнім розміщенням клапанів.

При проектуванні газорозподільного механізму у курсовому проекті будимо орієнтуватися на дані газорозподільного механізму прототипу двигуна СМД – 60.

Механізм газорозподілу двигуна СМД – 60 включає по два клапани на кожний циліндр, по одному впускному і випускному на кожний циліндр. При цьому розподільний вал розміщений у просторі між розвалями циліндрів двигуна. Розташування клапанів верхнє, з нижнім розташуванням розподільного вала, при цьому зусилля від кулачка розподільного вала передається через штангу на коромисло, через яке безпосередньо на клапан.

Механізм газорозподілу призначений для впуску в циліндри свіжого повітря, та випуску з них відпрацьованих газів у відповідності з встановленими фазами газорозподілу.