2.2.3.Прорідження

Завдяки цьому виду рубки регулюються взаємовідносини між деревами, відбираються кращі, і створюються для них умови, за яких зміг би сформуватися гінкий, повнодеревний, очищений на достатню висоту стовбур. Прорідження вважають доглядом за формою стовбура і крони, це не означає тільки видалення з насадження дерев, які мають дефекти стовбура, хоча така операція обов’язкова. Головне – забезпечити потрібну густоту стояння дерев, при якій крони займають від третини до чверті довжини стовбура. Зімкнутість крон після прорідження не повинна бути меншою 0,7, бо це буде негативно впливати на хід зростання у висоту і на очищення стовбурів від сучків. При проріджені також звертають увагу на якість стовбура. З різних причин стовбури можуть розвиватись не якісно, з дефектами (відмирання вершини, морозобійні тріщини, механічні пошкодження і інші). При пошкоджені вершини (мороз, тварини, вітер) ріст стовбура в висоту продовжується за рахунок розвитку бокових бруньок або найближчих до вершини бокових гілок, які повільно приймають вертикальне положення при цьому стрункість дерев порушується, стовбури утворюються колінчастими, двійчастими та ін. Підчас вирубки основних порід, зберігають дерева з прямими стовбурами, і вирубують криві, сукуваті і інші дерева.

Підчас прорідження часто вирубують супутні породи. Частину супутніх порід потрібно залишати, для формування другого ярусу. Рубки прорідження повторюються через 5-10 років в залежності від швидкості росту деревних порід. При цьому вирубують 15-25% загального запасу деревини.

При проріджені використовують різні технології. Технологічний процес механізований, але не повністю. Ділянку розбивають на пасіки, намічають трелювальні волоки і навантажувальний майданчик. Звалювання дерев проводять бензомоторною пилою («Мотор-Січ»), інколи використовують агрегат “СМА-1”. Для трелювання використовують трактор “МТЗ-82”або лебідку “ЛТН-1”. На навантажувальному майданчику проводять розкряжування на сортименти і вивозять автомобілем «ЗиЛ-131» або “Зайчиком”. Очистку території проводять разом з рубкою догляду, складаючи порубочні рештки в кучі для подальшого спалювання.

2.2.4. Прохідні рубки

Прохідні рубки проводяться з метою збільшення приросту кращих дерев і підвищення товарності насадження. Коли вже сформовано потрібний склад деревостану, забезпечена висока повнодеревність стовбурів кращих дерев і відповідних розмірів крона, його необхідно зріджувати, щоб згодом з’явився так званий грунтово-світловий приріст. При зріджуванні деревостану, у якого ріст у висоту після 40 років уповільнюється, з’являється можливість збільшення обсягу крони, а значить, і поверхні листя, хвої. Це в свою чергу, активізує процес фотосинтезу і покращує освоєння кореневою системою більших об’ємів ґрунту, після чого відмічається помітний їх радіальний приріст.

Прохідні рубки проводяться у деревостанах після 41 року і закінчуються за один клас віку до рубки головного користування. При проведенні прохідних рубок у більш багатих лісорослинних умовах доцільно формувати другий ярус або підлісок. У цьому випадку ґрунт не буде заселятися трав’яною, насамперед, злаковою рослинністю, підлісок позитивно впливатиме на біологічний кругообіг речовин і стан ґрунту.

При прохідних рубках зімкнутість пологу доводять до 0,7. При прохідній рубці використовують різні технології, вони залежать від ширини пасіки: середньопасічна (40-50 м) і широкопасічна (понад 60 м). Технологічний процес механізований повністю. Ділянку розбивають на пасіки, намічають трелювальні волоки і навантажувальний майданчик. Техніка і інструменти використовуються такі, як і при проріджені. Очистку території проводять разом з рубкою догляду, складаючи порубочні рештки в кучі для подальшого спалювання чи на трелювальні волоки.

В лісництві прохідні рубки займають площу _____ га.

У звіті використовую матеріали: план (планчик), польова перелікова відомість, відомість матеріально-грошової оцінки, відомість сортиментної структури лісосіки, карта технологічного процесу розробки лісосіки (для прорідження і прохідної рубки документи оформляються однакові).