Економічна ефективність

Забезпечення показників і правильна експлуатація є основою досягнення гарних техніко-економічних показників роботи кар’єрних машин.

Вартість робіт, зроблених за допомогою кар’єрних машини, складається з ряду витрат, які умовно підрозділяються на постійні, одноразові й експлуатаційні.

Постійні витрати включають три групи відрахувань: на погашення вартості машини; на капітальний ремонт; на зміст бази механізації, а також на ремонт шляхів і доріг у межах кар’єру . Перші дві групи називаються амортизаційними.

Постійні витрати підраховують на рік роботи машини

Одноразові витрати ураховують витрати, вироблені в разовому порядку й призначені для підготовки машини до роботи на її робочому місці, а також для демонтажу всього устаткування по закінченню робіт

У загальному випадку одноразові витрати включають:

* доставку машини із заводу або з бази механізації, переміщення машини на майданчику до робочого місця, підготовку тимчасових подорожніх і будівельних конструкцій для машинної установки (фундаменти, естакади, навіси й т.п.);

* монтаж машини, включаючи підводку й приєднання мереж для подачі електроенергії, трубопроводів для води й т.п.;

* пробний пуск і випробування змонтованої машини;

* демонтаж машини й розбирання тимчасових будівельних конструкцій;

* зворотну доставку машини на базу механізації

Сюди ставляться також витрати по перестановках машини, якщо вона повинна працювати на декілька робочих місцях будівельного майданчика, причому перестановка вимагає у свою чергу демонтажних, транспортних і монтажних робіт

Одноразові витрати підраховують за час роботи машини на даному майданчику. Для автомобілів, тракторів, скреперів і подібних самохідних машин, які не вимагають монтажу й демонтажу, одноразові витрати невеликі.

В експлуатаційні витрати входять: заробітна плата робітників, керуючих машиною, витрати на всі ремонти машини ( крім капітального); вартість енергії або палива, води, мастильних і обтиральних матеріалів; витрати по заміні зношеного робочого інструмента, тросів і т. п.

Усі витрати підраховують для однієї години змінного робочого часу машини (машино-година) або для однієї робочої зміни, машини ( машинозміна).

Застосування сучасних високопродуктивних кар’єрних машин вимагає, підвищення ефективності експлуатації, збільшення використання машин у часі і їх корисного навантаження, удосконалювання технологічного обслуговування й ремонту, зменшення трудових і матеріальних витрат.

Недостатня експлуатаційна надійність кар'єрних екскаваторів знижує виробництво, збільшує собівартість добутої продукції.

Ремонт екскаваторів являється одним з найбільш трудомісткихпроцесів на кар'єрах. Виробнича робота екскаватора складає 50-60% від загального числа робочого часу і від 12% до 25% іде на ремонтні роботи.

Для забезпечення конкурентоздатності продукції промислові підприємства використовують стратегію зниження собівартості. У рамках цієї стратегії вони, насамперед, прагнуть максимально зменшити витрати на допоміжні процеси, а також витрати на відновлення працездатності основних засобів виробництва. Вагома частка цих витрат (13%) пов'язана з технічним обслуговуванням і ремонтом (ТОіР) устаткування.

Жорстке лімітування усіх видів ресурсів для ТОіР на гірничо-видобувних підприємствах призвело до того, що дефіцит запчастин під час ремонтів упродовж року відчувається в 70–80% випадків, графік планово-попереджувальних ремонтів (ППР) виконується всього на 10–15%, різко зросла кількість аварійних ситуацій, імовірність безвідмовної роботи устаткування протягом зміни складає 0,1–0,3. В умовах значного спрацювання гірничого устаткування і лімітування витрат на його відновлення система планово-попереджувальних ремонтів не забезпечує необхідних показників виробничої експлуатації гірничих машин – продуктивність устаткування знижується на 30–50%.

Таким чином, у ситуації, що склалася, виникла необхідність адаптації існуючої системи ППР до реальних виробничо-економічних можливостей конкретного гірничо-видобувного підприємства.

Викладене вище дозволяє стверджувати про необхідність проведення досліджень закономірностей відтворення основних засобів виробництва в сучасних умовах господарювання гірничо-видобувних підприємств та розроблення нового, економічно обґрунтованого підходу до відновлення працездатності гірничого устаткування в процесі технічної експлуатації, що забезпечить підвищення ефективності функціонування ремонтних господарств.

Для економічного обґрунтування адаптивної системи ТОіР проведено дослідження експлуатаційної надійності машин і комплексів гірничо-видобувних підприємств. Найбільш презентабельним об'єктом досліджень парку гірничого обладнання є виймально-навантажувальне устаткування, яке представлене різними типорозмірами екскаваторів (ЕКГ-12,5, ЕКГ-10, ЕКГ-8І, ЕКГ-5А та ін.) різного строку експлуатації (від 1 до 20 років), що працюють на різних роботах (видобувні, розкривні, перевантажувальні, відвальні та ін.), відвантажуючи породи з різними фізико-механічними властивостями.

На даний час електропривод широко використовується у всіх галузях машинобудування. Він використовується в усіх моделях екскаваторів, забезпечує більшу надійність і простоту в керуванні. Електропривод забезпечує зростання продуктивності праці потужних механізмів, ефективне проведення всіх технологічних операцій при зміні умов роботи в широких межах,враховуючи операції із запобігання та усунення аварій.

Вартість електроприводів основних механізмів становить значну частину загальної вартості екскаватора ЕКГ-10,тому раціональний вибір електроприводу забезпечує високі техніко-економічні показники експлуатації екскаватора.

Екскаваторний парк періодично поповнюється новими сучасними машинами. Проте разом з новими типами екскаваторів на кар'єрах в експлуатації знаходиться багато машин колишніх випусків. Тому для підвищення продук­тивності праці та безаварійної роботи екскаваторів велике значення має їх мо­дернізація, тобто заміна застарілого устаткування екскаватора сучасним, но­вим устаткуванням, а застосування новіших розробок у техніці могли б по­ліпшити продуктивність екскаватора, зменшити його енергоємність, скоротити простої, збільшити міжремонтний цикл екскаваторів.

Темою даної дипломної роботи є дослідження електроприводу натиску екскаватора ЕКГ-10. Це пов'язано з тим, що електроустаткування екскаватора працює в дуже важких умовах трясіння, ударів, вібрацій, великої запиленості. Електропривод натиску працює в інтенсивному режимі, з великою частотою включень, при навантаженні, що змінюється в широких межах.

Сучасний потужний екскаватор є складною високопродуктивноюмашиною, яка за насиченістю електрообладнання, по загальній встановленій потужності електричних машин можна порівняти зі середнім промисловим підприємством. Всі основні механізми таких екскаваторів обладнуються індивідуальним електроприводом за системою "керований перетворювач – двигун" з тією чи іншою схемою автоматичного управління, як правило, єзамкненою системою автоматичного регулювання.

Маневреність основних механізмів екскаватора, надійність їх роботи і продуктивність машини в цілому залежать від технічних можливостей системи електропривода, якості її налагодження та умов експлуатації.

Велектроприводі механізму натиску одноківшевого екскаватора застосовується двигун постійного струму з незалежним збудженням. З цією метою якір двигуна підключається до індивідуального джерела живлення – керованого перетворювача. Затрати на електроенергію даного двигуна наведені в табл.4.1.

Тиристорний збудник розроблено співробітниками кафедри електроприводу НУ "Львівська політехніка" та інституту ВНДІЕлектропривід (м. Москва). При його проектуванні ставилась мета розробити простий, дешевий, малогабаритний збудник підвищеної надійності.

Таблиця 4.1