Флора і фауна
Пустельні рівнини характеризуються великою кількістю плазунів. У піщаних пустелях - геккони, піщана й вухата круглоголовки, сітчата ящурка, піщаний удавчик. Крім піщаної, в глинистій і кам'янистій пустелях живуть степова агама, варан, черепаха, на півдні - ефа. Багаті піски ссавцями, особливо гризунами: мохноногий тушканчик, полуденна й велика піщанки, тонкопалий ховрашок; з хижаків - барханний кіт. У пустелях з твердими ґрунтами - червонохвоста піщанка, тушканчики, бухарська полівка, жовтий ховрашок. Із птахів для піщаних пустель найбільше характерні саксаульна сойка, пустельний ворон, сорокопуд і кам'янка.
Ландшафти пустельної зони визначають рослинні групи з переважанням ксерофільних напівчагарників (переважно полину й кураю), рідкостійні групи з деревоподібних лободових, а також деяких деревоподібних або чагарникових псамофільних бобових, гречкові тощо. Основні рослини кам'янистих або гіпсових пустель - напівчагарник біюргун, полин і курай, чагарниковий саксаул і колюча чагарникова берізка. Рослинність піщаної пустелі представлена піщаною осочкою, білим саксаулом, різноманітними чагарниками з родини гречкових, чагарниковими астрагалами і кураєм, піщаним злаком аристиду, однорічним кураєм тощо. Для солончакових і глинистих пустель типові чорносаксаульники й зарості тамариксів. По долинам рік - тугайна рослинність з деревинних (тополі, верби, лоха), чагарникових (тамарикси, дереза, галімодендрон) і трав'янистих (тростяник, еріантус, куничники, верблюжа колючка, солодка, інколи дика цукрова тростина) формацій.
Біокліматичні ресурси
В Узбекистані різко континентальний клімат. Як правило жарко на півдні і холодно на півночі. Середня температура в грудні на півночі -8 ° С (18 ° F), а на півдні 0 ° C (32 ° F). Однак украй нестійка температура може опуститися до -35 ° C (-31 ° F). Влітку температура сягає 45 ° C (113 ° F) і вище. Низька вологість. Навесні (з квітня по червень) та восени (з вересня по жовтень) найкращий час для подорожей. Осінь - час збирання врожаю і всі ринки заповнені свіжими фруктами. Якщо ви зацікавлені в подорожі по пустелі, найкращий час - це літо (липень і серпень). Останнім часом на Узбекистан сильно вплинуло глобальне потепління і висушене Аральське Море, які принесли снігові вітряні зими замість помірних низьких опадів, що дозволяють подорожувати взимку
Природний заповідник
Чаткальський заповідник - найстаріший державний заповідник на території Узбекистану організований у 1947 році. Його площа 35,2 тис.га. Він розташований на схилах Чаткальского хребта в Західному Тянь-Шані (Ташкентська область, Паркенскій район). Дуже мальовнича, малодоступна територія з обривистими скелями, осипами, красивими гірськими вершинами, до висоти понад 4600 м над рівнем моря. Ущелини глибокі, з кришталевими потоками води.
Територія заповідника представлена двома відокремленими ділянками - відокремленими один від одного перевалами. Дістатися туди можна тільки верхи або пішки. Рослинний світ заповідника представлений 40 видами деревно-чагарникових форм. Частина їх є ендемії Західного Тянь-Шаню. Значна частина схилів покрита природними заростями арчи. У заповіднику її два види, по берегах річок - березові гаї .
У заповіднику виростає кілька сотень видів рослин. Також велика різноманітність тваринного світу. Птахами собливо багата арчовога зона.
Однією з визначних пам'яток заповідника є величезні, високі червоні камені на галявині в Кизил-атаксае різної химерної форми, що нагадують сфінксів. У заповіднику в 1978 мешкало приблизно 120 центральноазіатських козерогів, 10 ведмедів, 6 рисей, одна пара чорного лелеки