
- •Тема 1 "Бойова готовність військовослужбовців"
- •Тема 1 "Бойова готовність військовослужбовців"
- •Методична розробка
- •Тема 1 "Бойова готовність військовослужбовців" розрахунок часу за видами занять
- •Іі.Навчально-матеріальне забезпечення
- •Б) Матеріальне забезпечення
- •Ііі. Загальні організаційно – методичні вказівки.
- •Тема 1 " Бойова готовність військовослужбовців "
- •І. Навчальна та виховна мета
- •Навчально-матеріальне забезпечення: іі.Навчально-матеріальне забезпечення
- •Б) Матеріальне забезпечення
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки
- •При проведенні заняття
- •6. У вступній частині:
- •7. В основній частині:
- •Далі акцентувати увагу студентів на тому, що
- •Друге навчальне питання
- •Третє навчальне питання " Екіпіровка військовослужбовців "
- •7.4 Четверте навчальне питання ”Порядок дій з отриманням сигналу. Вихід в парк, на склад, в пункт збору”
- •8. В заключній частині викладач зобов’язаний:
Далі акцентувати увагу студентів на тому, що
Основною метою переведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності, є переведення підрозділів на організацію і штати воєнного часу, їх доукомплектування особовим складом, озброєнням, технікою, поповнення запасами матеріальних засобів, приведення озброєння та техніки у готовність до бойового застосування, проведення бойового злагодження, формування і злагодження нових органів управління, підрозділів і установ.
Далі довести до студентів, ступені бойової готовності військ та їх зміст
З урахуванням різноманітної укомплектованості військ, рівнів готовності підрозділів до виконання бойових завдань та з метою планомірного і гнучкого виконання заходів щодо підготовки підрозділів і частин до бойового використання встановлено чотири ступені бойової готовності:
- ПОСТІЙНА;
- ПІДВИЩЕНА;
- ВОЄНА ЗАГРОЗА;
- ПОВНА.
Далі висвітлюючи слайд постійна бойова готовність необхідно пояснити, що
ПОСТІЙНА бойова готовність – це стан військової частини, який визначає її здатність організовано здійснити заходи приведення частин в повну бойову готовність в установлені планом строки за будь - яких умов обстановки.
При бойовій готовності ПОСТІЙНА війська виділеними засобами несуть бойове чергування, решта займається плановою повсякденною діяльністю в готовності до виконання бойових завдань силами прикриття державного кордону та відмобілізування частин скороченого складу.
Війська приводяться у вищи ступені бойової готовності бойовими розпорядженнями, які закладені в пакетах Генерального штабу ЗСУ. Сигнали на їх розпечатування доводяться з пунктів управління ГШ ЗСУ.
Генеральним штабом встановлені наступні сигнали приведення в вищи ступені бойової готовності:
ПІДВИЩЕНА – «ЗБІР»
ВОЄНА ЗАГРОЗА – «ТРИВОГА»
ПОВНА – «БОЙОВА ТРИВОГА»
Далі довести до студентів, що
Постійна бойова готовність підрозділів у мирний час забезпечується:
наявністю в штабах усіх рівнів ретельно відпрацьованих планів відмобілізування і приведення у відповідні ступені бойової готовності, які повинні постійно уточнюватися, а також повністю підготовлених і забезпечених належним чином мобілізаційних ресурсів для швидкого доукомплектування підрозділів;
знанням і розумінням командирами, штабами, а також усім особовим складом у необхідному обсязі майбутніх бойових завдань і попередньою, ще в мирний час, підготовкою до їх виконання;
постійною оцінкою обстановки і передбаченим її розвитком, умілою організацією та чітким несенням бойового чергування і бойової служби, своєчасним накопичуванням чергових сил і засобів;
підтриманням у необхідній готовності до бойового застосування озброєння та техніки;
своєчасним переозброєнням військ новою технікою і зброєю, оволодінням ними особовим складом;
постійною готовністю до відбиття можливого раптового нападу противника, відмобілізуванням і діями за призначенням.
При бойовій готовності ПІДВИЩЕНА війська залишаються в пунктах постійної дислокації, виконують заходи з підвищення бойової готовності, посилюється охорона військових об’єктів, проводяться заходи підготовки до доукомплектування військових частин до штату воєнного часу. Підрозділи що поза пунктом постійної дислокації, повертаються у ППД.
При ступені ПІДВИЩЕНА доукомплектуються до штату воєнного часу.
визначені планами ГШ органи управління;
частини та підрозділи, які залучаються до прикриття державного кордону;
частини аеромобільних військ, армійської авіації та військ спеціального призначення;
авіаційні частини з підрозділами забезпечення;
частини ППО постійної готовності;
частини(кораблі ) ВМС постійної готовності та резерву першої категорії;
військові комісаріати.
При бойовій готовності ВОЄНА ЗАГРОЗА частини скороченого складу приймають мобілізаційні ресурси до складу організаційного ядра та здійснюють заходи підготовки до мобілізації.
Всі заходи проводяться з дотриманням маскування під виглядом підготовки до проведення навчань, зборів, допомоги сільському господарству, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та інших заходів, характерних для мирного часу.
На запасні пункти висилаються оперативні групи, для підготовки районів до роботи та прийому особового складу.
Озброєння та військова техніка, яка перебуває на зберіганні, приводиться в готовність до бойового застосування.
Запаси боєприпасів та матеріально – технічних засобів завантажуються на транспортні засоби в обсязі, необхідному для виконання першочергових завдань.
ПОВНА бойова готовність - це стан військової частини, який визначає її здатність негайно приступити до виконання завдань за призначенням.
Далі слід пояснити, що
Стан бойової готовності значною мірою визначається доцільною дислокацією і розміщенням підрозділів, а також безперервним веденням активної розвідки з метою вивчення противника, своєчасного викриття його планів, намірів, підготовки і початку розв'язування агресії.
Під час визначення термінів готовності підрозділів до виконання бойових завдань враховується, що війна проти будь-якої держави, може бути розв'язана агресором після поступового нарощування напруженості міжнародної обстановки або в умовах її різкого загострення. Агресія може перебувати тривалий або короткий загрозливий період, який буде характеризуватися активізацією безпосередніх приготувань до війни. Цей період повинен бути використаний для підвищення бойової готовності військ При цьому не виключається імовірність раптового розв'язування агресором воєнних дій.
У зв'язку з надзвичайною обстановкою можливого раптового нападу агресора повинні бути вжиті всі заходи щодо забезпечення необхідної готовності наших військ, щоб максимально знизити ефективність перших ударів противника і забезпечити організований вступ своїх військ у війну за будьяких умов обстановки. Але при цьому необхідно узяти до уваги, що у мирний час утримувати в повній готовності до дій підрозділи видів Збройних Сил, родів військ, спеціальних військ і тилу, враховуючи політичні, економічні, соціальні та інші фактори, дуже скрутно і через те недоцільно. Їх склад і рівень бойової готовності повинні відповідати оборонній достатності, забезпечувати швидке виконання мобілізації і оперативне розгортання військ, не допускати раптових ударів противника, успішно вирішувати завдання як в перших оборонних операціях, так і в наступних контрнаступальних (наступальних) операціях початкового періоду війни. Для цього в підрозділах, які є у складі оперативно-територіальних командувань, визначена частина військ утримується на бойовому чергуванні практично в готовності до негайних дій, необхідна частина підрозділів у постійній готовності в чисельності і організації, наближеній до воєнного часу. Підрозділи скороченого складу необхідно відмобілізувати у визначені строки.
(Показати слайд)
Насамперед необхідно пояснити, що
Усі дії проводяться за сигналом “Збір” з виконанням заходів маскування у вигляді тактичної підготовки, проведення занять, тренувань та навчань.
Функціональна структура Збройних Сил України
Далі слід пояснити, призначення сил оборони,
Об’єднані сили швидкого реагування (ОСШР) призначені для запобігання і стримування можливої агресії проти України, негайного реагування на загрози у воєнній сфері, нейтралізації (ліквідації) конфліктів низької інтенсивності та недопущенні переростання їх у локальну (регіональну) війну.
У мирний час ОСШР повинні бути готові до участі у миротворчих (гуманітарних) та контр терористичних операціях, ліквідації наслідків можливих аварій, катастроф та стихійних лих.
Термін готовності до виконання бойових завдань становитиме до 30 діб.
Укомплектованість складатиме 90100%.
Основні сили оборони (ОСО) призначені для відбиття агресії, розгрому угрупувань військ (сил) противника у локальній (регіональній) війні, припинення воєнних дій та створення умов для укладення миру, а також для підсилення ОСШР.
Термін готовності до виконання бойових завдань становитиме до 90120 діб.
Укомплектованість складатиме 6070%.
Сили підтримки (підсилення) (СП) призначені для підсилення (заміни) військ зі складу Основних сил оборони.
Термін готовності до виконання бойових завдань становитиме до 120180 діб.
Укомплектованість складатиме до 25%.