Лекція № 5

ТЕМА: «ДИТИНА І СІМ’Я».

Сім’я – перше джерело, з якого починається велика ріка почуттів і переконань.

В.О. Сухомлинський

ПЛАН

1. Сім’я як інститут суспільного виховання, її вплив на розвиток дитини.

2. Мета і завдання сімейного виховання.

3. Типи і види сімей.

4. Зміст виховання в сім’ї.

5. Методи та засоби виховання в сім’ї.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волкова Н.П. Педагогіка : навч. посіб. / Н.П. Волкова. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Академвидав, 2009. – 616 с. – (Серія «Альма-матер»).

2. Зайченко І.В. Педагогіка : навч. посіб. для студ. вузів / І.В. Зайченко. – 2-е вид. – К. : Освіта України: КНТ, 2008. – 528 с. 

3. Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання: навч. посібник для студентів пед. навч. закладів / В.І. Лозова, Г.В. Троцко. – 2-е вид., випр. і доп. – Х. : ОВС, 2002. – 400 с.

4. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс : учеб. для студ. высш. учеб. заведений : в 2 кн. / И.П. Подласый. – М. : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2004. – Кн. 2. Процесс воспитания. – 256 с.

5. Фіцула М.М. Педагогіка : навч. посіб. / М.М. Фіцула. – К. : Академвидав, 2009. – 560 с.

Домашнє завдання після лекції

1. Форми взаємодії школи з батьками.

1. Сім’я як інститут суспільного виховання, її вплив на розвиток дитини

Сім’я – невелика соціальна група, до якої входять поєднані шлюбом чоловік і жінка, їх діти (власні або усиновлені), кровні родичі, інші особи, пов’язані родинними зв’язками з подружжям.

Сім’я функціонує на основі спільного побуту, економічного, морально-психологічного укладу, виховання дітей, взаємної відповідальності.

Сім’я є різновіковим колективом. Структура її багато в чому залежить від звичаїв, культурних і національних традицій, моральних та правових норм. У межах її формується система стосунків між старшими та молодшими, батьками і дітьми, що визначає психологічний клімат в сім’ї. Тут формується світогляд дитини, ставлення до навколишнього світу. Спільне ведення домашнього господарства впливає на рівень матеріальної забезпеченості, можливості самореалізації особистості, її смаки, уподобання, ціннісні орієнтації, культуру. У сім’ї дитина набуває вмінь і навичок в різних сферах суспільного життя, насамперед, навичок людського спілкування. Поступово в неї формується досвід сімейного життя, ставлення до родини. Вона забезпечує соціалізацію людини, самореалізацію особистості, захист від проблем, сприяє формуванню особистості з усталеною поведінкою.

Таким чином, визначальна роль сім’ї обумовлена її глибоким впливом на весь комплекс фізичного і духовного життя людини, що в ній зростає. Адже родина для дитини є одночасно і середовищем проживання, і виховним середовищем.

Вплив сім’ї особливо у початковий період життя дитини набагато перевищує інші виховні впливи. За даними досліджень, сім’я тут випереджає і школу, і засоби масової інформації, громадські організації, трудові колективи, друзів, вплив літератури і мистецтва. Це дозволило педагогам вивести досить певну залежність: успішність формування особистості обумовлюється насамперед сім’єю. Чим краще сім’я і чим краще впливає вона на виховання, тим вище результати фізичного, морального, трудового виховання особистості. За рідкісним винятком, роль сім’ї у формуванні особистості визначається залежністю: яка сім’я, така і людина, що у ній виросла.

Ця залежність давно використовується на практиці. Досвідченому педагогу досить подивитися і поспілкуватися з дитиною, щоб зрозуміти, в якій сім’ї вона виховується. Так само не становить труднощів, поспілкувавшись з батьками, з’ясувати, які в їх сім’ї виростають діти. Сім’я та дитина – дзеркальне відображення одне одного.

Якщо сім’я так сильно впливає на процеси і результати становлення особистості, то, природно, саме родині повинні приділяти першорядне значення суспільство і держава в організації правильного виховного впливу. Міцні здорові, духовні сім’ї – потужна держава. Це аксіома, від якої ні на йоту не відступають у цивілізованих країнах.

Історія нагадує: усі держави мали в різний час свої труднощі – революції, війни, економічний і культурний спад. Вистояли ж і стали могутніми тільки ті, де не був зруйнований основний осередок суспільства – сім’я.

Життєдіяльність сім’ї реалізується через основні її функції:

• матеріально-економічну (бюджет сім’ї, організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві, набуття професії, відновлення втрачених на виробництві сил);

• житлово-побутову (забезпеченість житлом, ведення домашнього господарства, організація побуту);

• репродуктивну (продовження людського роду);

• комунікативну (створення сприятливого сімейного мікроклімату, внутрісімейне спілкування, взаємостосунки сім’ї з мікро- і макросередовищем, контакт із засобами масової інформації, літературою, мистецтвом);

• виховну (формування особистості дитини, передача їй соціального досвіду);

• релактивну (організація вільного часу та відпочинку).