4. Роль гормонів в адаптації організму до фізичних навантажень

У адаптації організму до фізичних навантажень гормонів належить найважливіша роль. В ансамблі ендокринних залоз на м'язову навантаження першими реагують симпатоадреналовая та гіпофізарно-надниркова системи. У процесі виконання м'язової роботи, поряд з високим рівнем функціонування симпатоадреналової та гіпофізарно-надниркової систем, наростає зміст альдостерону, вазопресину і тироксину. Пізніше включається додаткова продукція інсуліну, соматотропіну, глюкагону. Подібне різноманіття гормональних речовин необхідно для мобілізації енергетичних ресурсів, забезпечення газообміну і харчування тканин працюючого організму. Тривале виконання м'язової роботи призводить до зниження активності гормональних механізмів, що забезпечують мобілізацію енергетичних і пластичних ресурсів. Паралельно відзначається збільшення в крові кальцитоніну. Ця реакція носить захисний характер, оберігаючи організм від критичного витрачання енергетичних і пластичних резервів. У період відновлення відбувається нормалізація концентрації гормональних речовин. У дітей молодшого віку (до 7-8 років) передстартові і стартові реакції або відсутні, або виражені слабо. Вони виробляються лише в процесі систематичних тренувань і найбільш яскраво проявляються у віці 13-15 років, коли стартові реакції нерідко перевищують такі у дорослих спортсменів. Систематичні заняття спортом призводять до підвищення активності кори надниркових залоз. Так, екскреція стероїдних гормонів у спокої вище у дітей, що займаються спортом. Проте надмірні за обсягом та інтенсивністю м'язові навантаження і що їх на тлі неповного відновлення різко знижують функціональну активність кори надниркових залоз. Активізація кори надниркових залоз у відповідь на м'язову навантаження знижується в міру дорослішання. У дітей ці зрушення носять менш адекватний і більш виражений характер. Вплив тренувальних навантажень на функції щитовидної залози, тимусу і епіфіза у дітей вивчено недостатньо повно. Встановлено, що м'язове навантаження, активізує наднирники, пригнічує функцію щитовидної залози. Функція статевих залоз стимулюється адекватними для дітей і підлітків фізичними навантаженнями. Великі навантаження виснажливого характеру призводять до пригнічення продукції статевих гормонів, затримують статеве дозрівання, особливо якщо підвищені фізичні навантаження виконуються до настання пубертатного періоду. Тому при оцінці адаптивних перебудов, що відбуваються в системах життєзабезпечення підлітків (особливо дівчаток), необхідно приймати до уваги і інтенсивність андрогенної функції. Розлади гормональної функції, пов'язані з фізичним перенапруженням, феноменологічні які у збільшеному виведенні андрогенів із сечею, повинні служити сигналом для зменшення навантаження або зміни її якісного складу. Література 11. Безруких М.М., Сонькин В.Д., Фарбер Д.А. Вікова фізіологія: фізіологія розвитку дитини. - М.: Академія, 2003. - 416 с. 12. Бєляєв Н.Г. Вікова фізіологія. - Ставрополь: СГУ, 1999. - 103 с. 13. Обреїмова Н.І., Петрухін А.С. Основи анатомії, фізіології і гігієни дітей та підлітків. - М.: Академія, 2000. - 376 с. 14. Сапін М.Р., Бриксін З.Г. Анатомія, фізіологія дітей і підлітків. - М.: Академія, 2002. - 456 с.

Лекція 6 Вікові особливості системи крові та кровообігу План \ U 1. Вікові особливості кількості і складу крові 1 2. Серце і його вікові особливості 6 3. вікові особливості системи кровообігу 8 4. Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження 10