3. Вікові особливості психофізіологічних функцій

в оспріятіе. Йому належить найважливіша роль у забезпеченні контактів із зовнішнім середовищем і в формуванні пізнавальної діяльності. Сприйняття - складний активний процес, що включає аналіз і синтез інформації, що надходить. Поступовість і неодночасність дозрівання областей кори в процесі онтогенезу визначають суттєві особливості процесу сприйняття в різні вікові періоди. Певна ступінь зрілості коркових зон до моменту народження дитини створює умови для здійснення прийому інформації та елементарного аналізу якісних ознак сигналу вже в період новонародженості. Протягом перших місяців життя ускладнюється аналіз сенсорних стимулів у корі, що свідчить про початок сенсорного виховання. Якісний стрибок у формуванні системи сприйняття відзначений після 5 років. До 5-6 років істотно полегшується впізнання складних, раніше незнайомих предметів, звірення їх з еталоном. Це дає підставу розглядати дошкільний вік як сензитивний період розвитку зорового сприйняття. У шкільному віці формується довільне виборче сприйняття, суттєві зміни якого відзначені до 10-11 років. Заключний етап розвитку сприймає системи забезпечує оптимальні умови для адекватного реагування на зовнішні впливи. Увага є однією з найважливіших психофізіологічних функцій, які забезпечують оптимізацію процесів виховання і навчання. Увага - складний системний акт, в якому беруть участь різні структури мозку. Ознаки мимовільної уваги виявляються вже в період новонародженості у вигляді елементарної орієнтовною реакції на подразник. Критичним періодом у формуванні мимовільної уваги є 2-3-місячний вік, коли орієнтовна реакція набуває рис дослідницького характеру. У грудному, так само як і в молодшому дошкільному віці, довільна увага характеризується емоційним аспектом, тому що увагу дитини в основному залучають емоційні подразники. У міру формування системи сприйняття мови формується соціальна форма уваги, опосередкована мовної інструкцією. Однак аж до 5-річного віку ця форма уваги легко відтісняється мимовільним увагою, що виникають на нові привабливі подразники. У 6-7-річному віці істотно зростає роль мовної інструкції у формуванні довільної уваги. Разом з тим у цьому віці ще велике значення емоційного фактору. Якісні зрушення у формуванні уваги відзначені в 9-10 років. На початку підліткового періоду (12-13 років) увага послаблюється, а до кінця - процес уваги відповідає такого дорослого. Пам'ять. Найважливішим властивістю нервової системи є здатність накопичувати, зберігати і відтворювати інформацію, що надходить. Пам'ять, заснована на зберіганні слідів збудження в системі умовних рефлексів, формується на ранніх етапах розвитку. Відносна простота системи пам'яті в дитячому віці визначає стійкість, міцність умовних рефлексів, вироблених в ранньому дитинстві. У міру структурно-функціонального дозрівання мозку відбувається значне ускладнення системи пам'яті. Це може призвести до нерівномірного і неоднозначного зміни показників пам'яті з віком. Так, у молодшому шкільному віці об'єм пам'яті вірогідно зростає, а швидкість запам'ятовування зменшується, збільшуючись потім до підліткового віку. Дозрівання вищих кіркових центрів з віком визначає поступовість розвитку і вдосконалення словесно-логічної абстрактної пам'яті. Мотивації, потреби й емоції. Мотивації - активні стани мозкових структур, які спонукають вчиняти дії, спрямовані на задоволення своїх потреб. З мотиваціями нерозривно пов'язані емоції. Досягнення мети і задоволення потреби викликає позитивні емоції, зворотне призводить до негативних емоцій. Роль емоцій особливо велика в дитячому віці. У них дуже велика потреба в новизні. Задоволення цієї потреби сприяє позитивним емоціям, і ті, у свою чергу, стимулюють діяльність центральної нервової системи. Тісний зв'язок емоцій з потребами визначає необхідність врахування вікових особливостей емоційної сфери дитини в процесі виховання. Емоції дітей через слабкість контролю з боку вищих відділів ЦНС нестійкі, їх зовнішні прояви нестримані. Дитина легко і швидко плаче і так само швидко від плачу може перейти до сміху. З віком стриманість емоційних проявів зростає. У цьому чималу роль відіграють виховні впливи, спрямовані на вдосконалення внутрішнього гальмування. Література 1. Бадалян Л.О. Невропатология. - М.: Академія, 2000. - 384 с. 2. Бєляєв Н.Г. Вікова фізіологія. - Ставрополь: СГУ, 1999. - 103 с. 3. Дубровська Н.В. Психофізіологія дитини. - М.: Владос, 2000. - 200 с. 4. Обреїмова Н.І., Петрухін А.С. Основи анатомії, фізіології і гігієни дітей та підлітків. - М.: Академія, 2000. - 431 с. 5. Сапін М.Р., Бриксін З.Г. Анатомія, фізіологія дітей і підлітків. - М.: Академія, 2000. - 468 с.

Лекція 4 розвиток сенсорних систем в онтогенезі План \ U 1. Особливості сенсорної функції у дітей і підлітків. 1 2. Вікові особливості зорової сенсорної системи .. 3 3. Вікові особливості слуховий сенсорної системи .. 6 4. Вікові особливості інших сенсорних систем .. 8