- •Курсова робота з дисципліни «Фінанси та кредит» на тему «Лізинг як спосіб оновлення впф»
- •Сутність і роль лізингових операцій у фінансуванні відтворення основних фондів підприємства
- •2. Теоретико-методичні основи управління лізингом
- •Види і об'єкти лізингу
- •2.2 Механізм здійснення лізингових операцій
- •2.3 Методика визначення лізингових платежів та оцінка ефективності лізингу
- •3. Розрахунок лізингових платежів
2. Теоретико-методичні основи управління лізингом
Види і об'єкти лізингу
Сучасний ринок лізингових послуг характеризується різноманіттям форм лізингу, моделей лізингових контрактів і юридичних норм, що регулюють лізингові операції. Види лізингових відносин диференціюються залежно від форм організації угод, їх тривалості; обсягів обов'язків сторін; особливостей об'єктів лізингу і умов його амортизації; типів лізингових платежів; відносини до податкових пільг; сектора ринку (Додаток 1).
1. Залежно від форми організації і техніки проведення операції розрізняють: прямий лізинг, зворотній лізинг і лізинг постачальнику.
Прямий лізинг має місце в тому випадку, коли постачальник сам без посередників здає об'єкт в лізинг. Для здійснення лізингових операцій підприємства - виробники обладнання створюють у своїй структурі спеціальні підрозділи в складі маркетингової служби. Робота без посередників не тільки значно спрощує механізм угоди і знижує витрати на її проведення, але і дозволяє самому товаровиробнику отримувати всі економічні переваги від лізингу своєї продукції і звертати їх на розширення та технічну реконструкцію виробництва. (Додаток 2)
Непрямий лізинг передбачає передачу майна у лізинг через посередників. В основі більшості лізингових угод лежить процедура непрямого лізингу, який багато в чому схожий на продаж товару в розстрочку. Посередник (лізингодавець) спочатку фінансує покупку засобів виробництва виробника і постачає їх користувачеві (орендарю), а потім періодичні одержує лізингові платежі від орендаря. У непрямому лізингу беруть участь як мінімум три особи: промислове підприємство, лізингова компанія і орендар, але він може включати і більше число учасників. (Додаток 3)
Зворотний лізинг полягає в тому, що власник майна спочатку продає його майбутньому лізингодавцю, а потім сам орендує цей же об'єкт у покупця, тобто одне і те ж особа виступає і як постачальник і в якості лізингоодержувача. Підприємцям слід бути дуже обережними та обачними при здійсненні зворотного лізингу, адже з ним пов'язана втрата власності. Операції поворотного лізингу дозволяють підприємцям тимчасово вивільняти зв'язаний капітал за рахунок продажу майна та водночас продовжувати фактично користуватися ним уже на правах оренди. Не виключається можливість подальшого викупу майна та відновлення права власності на нього первісного постачальника - користувача. Цей вид лізингу використовується в тих випадках, коли підприємства відчувають фінансові труднощі.
Зворотний лізинг успішно використовується для вирівнювання балансу шляхом продажу свого рухомого і нерухомого майна не за балансовою, а по звичайно випереджаючої ринкової вартості. Таким способом підприємство наводить свій баланс у відповідність з ринковою ситуацією, істотно збільшуючи фінансовий потенціал і одночасно утримуючи свою колишню власність у користуванні. Залучення додаткових ліквідних коштів за рахунок першої фази зворотного лізингу забезпечує фірмі доступ до нетрадиційних фінансових джерел. (Додаток 4)
Лізинг постачальнику відрізняється від поворотного тим, що постачальник устаткування хоч і виступає в ролі продавця і орендаря одночасно, але не є користувачем майна, яке він обов'язково передає в сублізинг третій особі. За такою поширеною схемою виробники устаткування самостійно займаються фінансовим лізингом, не вдаючись до послуг професійних посередників. (Додаток 5)
2. За ознаками тривалості угод, обсягом обов'язків лізингодавця і ступеня окупності об'єктів виділяють два основних види лізингу: фінансовий та оперативний.
Фінансовий лізинг - найбільш поширений вид лізингу, що передбачає здачу в оренду техніки на тривалий термін і повне або майже повне відшкодування її вартості за період використання. По суті справи він представляє собою форму довгострокового кредиту у вигляді функціонуючого капіталу. Після закінчення терміну дії договору лізингу користувач може придбати майно у власність, відновити угоду на пільгових умовах або припинити відносини. Фінансовий лізинг відрізняється тим, що не передбачає сервісного обслуговування майна орендодавцем, не допускає дострокового припинення договору. Реалізація його передбачає відбір потенційним орендарем необхідної техніки, переговори з виробником про ціну і терміни постачання, купівлю обладнання лізинговою компанією і отримання позики банку. (Додаток 6)
Фінансовий лізинг має ряд істотних особливостей, що відрізняють його від інших видів. (Додаток 7)
При фінансовому лізингу з додатковим залученням засобів важливе значення набувають питання застави, страхування, гарантій і процедура придбання лізингового майна.
На практиці застосовуються три основних варіанти відносин при купівлі-продажу об'єкта лізингу:
орендар самостійно вибирає продавця і предмет лізингу, а лізингодавець тільки оплачує угоду купівлі-продажу і передає право користування товаровиробнику. У результаті орендар з певних питань прирівнюється до покупця майна;
продавця вибирає лізингодавець, тоді він несе відповідальність перед орендарем за виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу об'єкта лізингу;
лізингодавець призначає орендаря своїм агентом на замовлення товару у постачальника.
В рамках фінансового лізингу можливі різні його різновиди: роздільний (простий і складний), груповий (акціонерний), прямий та інші.
Роздільний лізинг (частково фінансований лізингодавцем) полягає в тому, що об'єднує декілька кредитних організацій для фінансування великих лізингових проектів. Він передбачає залучення лізингодавцем довгострокової позики в одного - двох (простий варіант) або у кількох (складний варіант) кредиторів на суму до 70-80% вартості об'єкта лізингу. Лізингодавець делегує частину прав за лізинговим договором позикодавцям, тобто передає їм свої права на платежі, і тоді орендар проводить виплати за використовуваний об'єкт безпосередньо кредиторам. У їх же користь оформляється і заставу під позику. У такій угоді лізингодавець крім звичайного доходу одержує ще винагороду за організацію фінансування.
Груповий (акціонерний) лізинг відрізняється від інших видів і різновидів тим, що в якості орендодавця виступає група учасників (акціонерів). Вони засновують спеціальну корпорацію і призначають довірену особу, яка здійснює в подальшому всі необхідні операції з лізинговим відносинам.
Механізм акціонерної різновиду фінансового лізингу включає додатково угоду між довіреною особою власників та іншими акціонерами, в якому формулюються взаємні права та обов'язки, а також умови управління спільним і залученим капіталом.
Прямий фінансовий лізинг проводиться самостійно одним орендодавцем, не є виробником або збутовиком майна.
Оперативний (сервісний) лізинг передбачає для лізингодавця можливість здавати своє майно в оренду неодноразово протягом нормативного терміну його служби (додаток 8).
Розподіл лізингу на «оперативний» і «фінансовий» в Росії здійснюється найчастіше занадто спрощено - за ступенем окупності об'єкта угоди. У міжнародному стандарті бухгалтерського обліку терміни «фінансовий лізинг» та «оперативний лізинг» пов'язані виключно з порядком обліку лізингових угод.
3. За обсягом сервісного обслуговування орендаря виділяють «чистий» лізинг, лізинг з повним чи неповним набором послуг і генеральний.
Чистий (нетто) лізинг має місце в тих випадках, коли всі витрати з експлуатації, ремонту і страхуванню використовуваного обладнання несе орендар і вони не включаються в лізингові платежі, які таким чином очищаються від всіх супутніх витрат. Орендодавець зобов'язаний утримувати об'єкт у робочому стані, ретельно обслуговувати його і після закінчення терміну угоди повернути лізингодавцю в хорошому стані з урахуванням нормального зносу.
Повносервісні лізинг (лізинг з повним набором сервісних послуг) передбачає комплексну систему технічного обслуговування, ремонту, страхування, а також поставки необхідної сировини, підготовки кваліфікованого персоналу, маркетингу і навіть реклами випускається орендарем продукції з боку лізингодавця, який зберігає право власності на об'єкт після закінчення терміну оренди і тому також виплачує ще й податок на майно, яке залишається у нього на балансі протягом усього періоду угоди. Найважливіша перевага повносервісними лізингу полягає в наданні широкого кола супутніх високопрофесійних послуг, що надаються користувачеві лізинговою компанією з можливою участю самого виробника машин і устаткування. Така форма взаємодії учасників лізингу сприяє поліпшенню експлуатаційних можливостей використовуваної техніки, збільшення вироблення товарів та їх конкурентоспроможності.
У системі лізингу з повним набором сервісних послуг важливе значення має гарантійне обслуговування використовуваних об'єктів, суть якого полягає в тому, що обладнання передається споживачеві з гарантією її безвідмовної роботи протягом певного часу. У гарантійний період виробу споживачеві гарантується усунення недоліків або заміна у встановлений термін.
Гарантійні зобов'язання можуть надавати лізингова компанія, виробник обладнання або спеціалізовані майстерні, станції та ін
Частково сервісний лізинг (з неповним набором послуг) передбачає заздалегідь узгоджене поділ функцій з технічного обслуговування об'єкта між сторонами договору.
Генеральний лізинг дозволяє при постійному і перевіреному співробітництво орендаря з лізинговою компанією укласти загальну угоду з надання лізингової лінії, по якій користувач може при необхідності брати додаткове устаткування без укладання кожного разу нового контракту.
4. По об'єктах угод розрізняють лізинг рухомого майна (верстати, транспортні засоби, різне обладнання і т.д.) і нерухомості.
При лізингу нерухомості лізингодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і передає йому для користування у виробничих та комерційних цілях з правом викупу або без нього, після закінчення терміну договору. Відповідно до класифікації нерухомих об'єктів виділяють різновиди лізингу:
промисловий лізинг підприємств;
виробничих будівель і споруд;
лізінготоргових, складських, офісних та інших приміщень.
Лізинг рухомого майна поділяється на лізинг виробничого і будівельного обладнання, комп'ютерів, транспортних засобів, верстатів і т.д. Особливою різновидом його є спеціальний лізинг, за яким об'єкт лізингу виготовляється з орієнтацією на вимоги орендаря, враховуючи, що після закінчення терміну угоди він може бути використаний лише самим замовником.
А агропромисловому комплексі Росії застосовується лізинг домашніх племінних тварин, насіння різних сільськогосподарських культур, тракторів, комбайнів та іншої техніки.
Обов'язкова умова лізингу полягає в тому, що об'єкти, які передаються в лізинг, можуть бути використані виключно для підприємницьких цілей. У відповідності з діючими положеннями до виробничих основних засобів відносяться засоби, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, тобто з виробництвом промислової продукції, будівництвом, сільським господарством, торгівлею та громадським харчуванням та іншими видами діяльності. На відміну від звичайної оренди в лізинг не можуть передаватися земельні ділянки та природничі комплекси, що являються основою всіх об'єктів нерухомості взагалі.
Об'єктами лізингу часто є складні речі, які складаються з різнорідних речей, що утворюють єдине ціле. В даній сукупності предметів може бути головна річ та її приналежність.
Суб'єктами (учасниками) класичного лізингу являються три основних особи: лізингодавець, лізингоодержувач та виробник (продавець) предмета лізингу.
5. Залежно від умов амортизації використовуваного майна виділяється лізинг з повною і неповною амортизацією.
6. По відношенню до сфери ринку виділяють внутрішній (всі учасники угоди з однієї країни) і зовнішній (міжнародний) лізинг, якщо хоча б одна зі сторін є іноземною або всі учасники належать різним країнам, або хтось із них має спільний капітал із зарубіжною фірмою. Міжнародний лізинг має кілька модифікацій: прямий експортний та прямий імпортний, транзитний (непрямий).
7. За ознакою податкових та амортизаційних пільг лізинг підрозділяється на фіктивний і дійсний.
Фіктивний лізинг має спекулятивний характер і розрахований на одержання прибутку за рахунок діючих в країні податкових та інших пільг.
Дійсний лізинг в правовому відношенні повинен відповідати чинному законодавству і економічному змісту лізингової форми підприємницької діяльності.
8. За характером лізингових платежів розрізняють: грошовий, компенсаційний і змішаний лізинг.
Компенсаційний лізинг передбачає платежі у формі поставки товарів, вироблених на використовуване устаткування, або у формі надання зустрічних послуг.
Змішаний лізинг заснований на поєднанні грошових і компенсаційних платежів, в яких використовуються елементи бартерної угоди.
9. За розміром лізингових угод на практиці розрізняють три види лізингу: дрібний (до 100-250 млн. руб.), Стандартний (від 250 млн. до 25 млрд. руб.) І великий (від 200 млрд. руб.).
Так само виділяють такі види лізингу як:
- Лізинг, відповідний збуту - виходить з того, що якщо в основі будь-якої підготовки лізингової угоди лежить потреба не відомого спочатку для лізингової компанії клієнта в деякому обладнанні, то збут лізингової послуги, неможливий без виходу на такого клієнта, слід зосередити там же, де відбувається збут самого обладнання, тобто у його продавця.
- Поновлювані лізинг передбачає періодичну заміну обладнання за заявкою орендаря новими, більш досконалими зразками того ж роду.
- Револьверний лізинг відрізняється від поновлюваного лізингу тим, що надає право користувачеві після закінчення певного терміну обміняти орендоване майно на інше обладнання, яке відповідно до технологічними особливостями процесу виробництва послідовно необхідно орендареві.
- Персональний лізинг грунтується на наданні лізингоодержувачу робітників і фахівців, що працюють за наймом.
- Сублізинг має місце, коли основний лізингодавець здає устаткування в оренду користувачеві не прямо (безпосередньо), а через іншу лізингову компанію, яка акумулює лізингові платежі і перераховує їх основним лізингодавцю.
