51

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки та бізнесу

Кафедра аналізу та контролінгу

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІІЙ

для вивчення дисципліни студентами спеціальностей

6.030508 «Фінанси і кредит»,

6.030504 «Економіка підприємства»,

6.030507 «Маркетинг»

м. Мелітополь, 2013

Конспект лекцій з дисципліни “Економічний аналіз” підготовлено за типовою програмою нормативного навчального курсу “Економічний аналіз”. Особлива увага приділена теоретичним основам економічного аналізу, обгрунтуванню методичних підходів до проведення економічного аналізу господарської діяльності підприємств. Розглянуто логічні способи обробки інформації, способи детермінованого і стохастичного факторного аналізу, а також способи оптимізації показників. Надано систему показників для здійснення комплексного економічного аналізу господарської діяльності підприємств.

Конспект лекцій розраховано на студентів вищих навчальних закладів спеціальностей 6.030508 “Фінанси”, 6.030504 “Економіка підприємств”, 6.030507 “Маркетинг”.

Терещенко М.А.

Економічний аналіз / Конспект лекцій. – Мелітополь, 2013. – 128 с.

Рецензент:

к.е.н., доц. Агєєва І.В.

Розглянуто на засіданні кафедри аналізу і контролінгу

(протокол № 1 від 30 серпня 2013 р.)

Затверджено на засіданні методичної Ради факультету економіки і бізнесу (протокол № від 20 р.)

ЗМІСТ

Передмова…………………………………………………………………………4

Лекція 1. Предмет, види та завдання економічного аналізу......................….6

Лекція 2. Метод, методика, способи і прийоми економічного аналізу.......….15

Лекція 3. Інформаційне забезпечення та організація економічного

аналізу.................................................................................................................…29

Лекція 4. Аналіз виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг..................................................................................................................…39

Лекція 5. Аналіз ринку і обсягу реалізації продукції підприємства............…50

Лекція 6. Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного

рівня підприємства............................................................................................…62

Лекція 7. Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції..................…76

Лекція 8. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємств..............…90

Лекція 9. Аналіз фінансового стану підприємства...........................................104

Список рекомендованих літературних джерел.................................................124

Передмова

Забезпечення ефективного функціонування підприємств потребує грамотного управління їх діяльністю. Базою для обґрунтування й зважування управлінських рішень у рамках комерційного, інноваційного, інвестиційного, виробничого, фінансового й іншого видів діяльності сучасних підприємств виступає економічний аналіз.

За допомогою економічного аналізу вивчаються тенденції розвитку, досліджуються фактори зміни результатів різних видів діяльності, обґрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляється резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, розробляється економічна стратегія його розвитку.

Економічний аналіз є науковою базою для прийняття управлінських рішень в процесі здійснення господарської діяльності підприємствами. Для їх обґрунтування необхідно виявляти, оцінювати й прогнозувати існуючі і потенційні проблеми, виробничі і фінансові ризики, визначати вплив управлінських рішень на рівень ризиків і фінансові результаті суб’єктів господарювання.

Основною метою вивчення економічного аналізу є формування у студентів аналітичного, творчого мислення шляхом засвоєння методологічних основ і набуття практичних навичок здійснення економічного аналізу господарської діяльності, які необхідні при проведенні практичних досліджень у межах конкретних підприємств.

В процесі вивчення дисципліни студенти повинні навчитися розуміти сутність економічних явищ і процесів, їх взаємозв’язок і взаємозалежність, вміти їх деталізувати, систематизувати і моделювати, визначати вплив факторів, оцінювати досягнуті результати на основі використання різноманітних методів і способів оброки інформації, виявляти резерви підвищення ефективності господарювання.

Розроблений конспект лекцій складається з 9 лекцій, які логічно поєднуються у три модулі:

Модуль 1 - Теоретико-методологічні основи економічного аналізу.

Модуль 2 - Техніко-економічний аналіз.

Модуль 3 - Фінансово-економічний аналіз.

МОДУЛЬ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО

АНАЛІЗУ

Лекція 1

ПРЕДМЕТ, ВИДИ ТА ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО

АНАЛІЗУ

1. Поняття економічного аналізу, історія його становлення та розвитку.

2. Предмети, об’єкти та задачі науки.

3. Види економічного аналізу господарської діяльності.

4. Зв’язок аналізу з іншими науками.

1. Вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу. Сам термін походить від грецького слова “analyzis”, що в перекладі означає “розділяю”, ”розчленяю”. Таким чином, аналіз у вузькому плані являє собою розподілення явища або предмету на складові його частини (елементи) для вивчення їх як часток цілого.

Але слід зазначити, що тільки аналіз і синтез у єдності забезпечують наукове вивчення явищ у всебічному діалектичному зв’язку.

Під аналізом у широкому плані розуміють спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, який базується на розчленуванні цілого на складові частини і вивчення їх в усьому розмаїтті зв’язків і залежностей.

Економічний аналіз господарської діяльності - це комплексне вивчення роботи підприємств та їх об’єднань для об’єктивної оцінки результатів та виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання. У процесі економічного аналізу результати господарської діяльності підприємств вивчаються та оцінюються відповідно до вимог об’єктивних економічних законів розвитку суспільства й господарських завдань, які стоять перед об’єктом, що вивчається у відповідний історичний період.

Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, яка пов’язана з :

а) дослідженням економічних процесів в їх взаємозв’язку, які складаються під впливом об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного порядку;

б) науковим обґрунтуванням бізнес планів, об’єктивною оцінкою їх виконання;

в) виявленням позитивних і негативних факторів і кількісним виміром їх дії;

г) розкриттям тенденцій і пропорцій господарського розвитку з визначенням невикористаних внутрішньогосподарських резервів;

д) узагальненням передового досвіду з прийняттям оптимальних управлінських рішень.

Висвітлюючи історію становлення і розвитку аналізу господарської діяльності як науки, треба враховувати дві обставини :

• розробку теоретичних питань науки;

• їх практичне використання.

Перші спеціальні книги по аналізу господарської діяльності (АГД) з’явилися на початку 20 століття. Вони були присвячені аналізу балансу і мали явно методичне спрямування, що можна прийняти за початок розвитку аналізу господарської діяльності. В 30-х роках курс АГД був введений у програми ВУЗів СРСР. З’явилися перші підручники і посібники по АГД. Їх авторами були Вейцман Н.Р., Татур С.К., Баканов М.І. та інші. Саме у 30-ті роки відбулося становлення АГД як науки, і він став широко використовуватися на практиці для комплексного системного вивчення економіки підприємства та пошуку резервів збільшення виробництва продукції. За передвоєнні роки по питанням економічного аналізу було видано біля 300 книг і майже 600 наукових статей.

Післявоєнний час можна охарактеризувати як період розробки теоретичних питань аналізу. В цей же час аналіз органічно вписується у практику управління господарством як на рівні підприємства розробляються самостійні напрями методологій економічного аналізу: порівняльний, техніко-економічний, оперативний, економіко-математичний, функціонально-вартісний і т. д.

Великий внесок у розвиток методологій комплексного аналізу господарської діяльності внесли такі вчені економісти, як Баканов М.І., Шеремет А.Д., Барнгольц С.Б., Палій В.Ф., Поклад І.І., Савичев П.І., Караноз І.І. та інші.

Сучасний етап аналізу можна охарактеризувати як достатньо глибоко розроблену в теоретичному плані науку. Разом з цим наука знаходиться у стані розвитку. Проводяться дослідження в області більш широкого використання математичних методів, електронно-обчислювальних машин які дозволяють оптимізувати управлінські рішення. Йде процес впровадження теоретичних досягнень вітчизняної та іноземної науки в практику.

2. Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає з відповідною метою притаманними їй методами.

Слід зазначити, що визначення предмета будь-якої науки - дуже складна задача, в тому числі і в економічному аналізі. У спеціальній літературі по АГД можна зустріти десятки різних його формулювань. Всі визначення предмета АГД, які найбільш часто зустрічаються у літературі і більш-менш відповідають його сутності, можна згрупувати таким чином:

а) господарська діяльність підприємств;

б) господарські процеси і явища.

Баканов М.І. надає наступне визначення предмета економічного аналізу: “Під предметом економічного аналізу розуміються господарські процеси підприємств, об’єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати їх діяльності, які формуються під впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, що отримують відображення через систему економічної інформації.”

Об’єктами АГД є економічні результати господарської діяльності. Наприклад: на промисловому підприємстві до об’єктів аналізу відносяться виробництво і реалізація продукції, собівартість, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства і т.д.

Значенням, змістом і предметом економічного аналізу визначаються і задачі, які стоять перед ним. До них слід віднести :

1. Підвищення науково-економічного обґрунтування бізнес-планів і нормативів (в процесі їх розробки);

2. Об’єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-планів і виконання нормативів (за даними обліку і звітності);

3. Визначення економічної ефективності виконання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

4. Контроль за здійсненням вимог комерційного розрахунку.

5. Виявлення і вимір внутрішніх резервів (на всіх стадіях виробничого процесу);

6. Перевірка оптимальності управлінських рішень.

Аналітичне дослідження, його результати і їх використання в управлінні виробництвом повинні відповідати певним вимогам. Найбільш важливі принципи аналізу це :

1. Аналіз повинен базуватися на державному підході при оцінці економічних явищ, процесів, результатів господарювання. Інакше кажучи, оцінюючи певні прояви економічного життя, потрібно враховувати їх відповідність державній економічній, соціальній, екологічній, міжнародній політиці та законодавству.

2. Аналіз повинен носити науковий характер, тобто базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва, використовувати досягнення НТП і передового досвіду, новітні методи економічних досліджень.

3. Аналіз повинен бути комплексним. Комплексність дослідження потребує охоплення всіх ланок і сторін діяльності та всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства.

4. Однією з вимог до аналізу є забезпечення системного підходу, коли кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що складається з ряду елементів, певним чином пов'язаних між собою та навколишнім середовищем. Вивчення кожного об'єкта повинно здійснюватися з урахуванням всіх внутрішніх та зовнішніх зв'язків, взаємозалежності та взаємопідпорядкованості його окремих елементів.

5. Аналіз господарської діяльності повинен бути об'єктивним, конкретним, точним. Він повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а висновки його повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками. З цієї вимоги бачимо необхідність постійного удосконалення організації обліку, внутрішнього та зовнішнього аудиту, а також методики аналізу з метою підвищення точності й достовірності його розрахунків.

6. Аналіз повинен бути дієвим, тобто активно впливати на хід виробництва та його результати, своєчасно виявляти недоліки, прорахунки, недогляди в роботі та інформувати про це керівництво підприємства. З цього принципу випливає необхідність практичного використання матеріалів аналізу для керування підприємством, для розробки конкретних заходів, для обґрунтування, коригування й уточнення планових даних. В іншому випадку ціль аналізу не досягається.

7. Аналіз повинен проводитись за планом, систематично, а не від випадку до випадку. З цієї вимоги випливає необхідність планування аналітичної роботи на підприємствах, розподіли обов'язків по їх виконанню між виконавцями і контролю за їх проведенням.

8. Аналіз повинен бути оперативним. Оперативність означає уміння швидко і чітко проводити аналіз, приймати управлінські рішення і перетворювати їх у життя.

9. Демократизм, тобто коли участь у проведенні аналізу широкого кола робітників підприємства забезпечує більш повне виявлення передового досвіду і використання наявних внутрішньогосподарських резервів.

10. Аналіз повинен бути ефективним, тобто витрати на його проведення повинні давати багатократний ефект.

Таким чином, основними принципами аналізу є науковість, комплексність, системність, об'єктивність, точність, достовірність, дієвість, оперативність, демократизм, ефективність і т.д. Ними варто керуватися, проводячи аналіз господарської діяльності на будь-якому рівні.

3. В економічній літературі АГД класифікується за різними ознаками :

1. За галузевою ознакою, яка базується на суспільному поділі праці аналіз розподіляється на:

• галузевий, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки

• міжгалузевий, який є теоретичною і методологічною основою АГД в усіх галузях національної економіки.

2. За ознакою часу АГД підрозділяється на попередній (перспективний) і ретроспективний (історичний).

Попередній аналіз здійснюється до виконання господарських операцій. Він потрібен для обґрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування майбутнього і оцінки виконання плану, що очікується, попередження небажаних результати.

Ретроспективний аналіз проводиться після здійснення господарських актів. Він використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, об’єктивної оцінки результатів діяльності підприємств. Ретроспективний аналіз в свою чергу буває оперативний, який проводиться відразу після здійснення господарських операцій чи зміни ситуацій за короткі проміжки часу (зміну, добу, декаду) і заключний, який проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік).

3. За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутрішньогосподарський і міжгосподарський.

Перший вивчає лише діяльність досліджуваного підприємства і його структурних підрозділів. При другому порівнюються результати, або більше підприємств.

4. За об’єктами управління:

- техніко-економічний аналіз (яким займаються технічні служби підприємства);

- фінансово-економічний аналіз (фінансова служба підприємства і фінансові та кредитні органи; основна увага приділяється результатам діяльності підприємства);

- аудиторський (бухгалтерський) аналіз – це експертна діагностика фінансового “здоров’я” підприємства (аудитори);

- соціально-економічний аналіз (економічна служба управління, статистичні органи) вивчає взаємозв’язок соціальних і економічних процесів, їх вплив одне на одного і на економічні результати господарської діяльності;

- економіко-статистичний аналіз (статистичні органи);

- економіко-екологічний аналіз (органи охорони навколишнього середовища);

- маркетинговий аналіз (служба маркетингу підприємства).

5. За методикою вивчення об’єктів аналізу господарської діляьності може бути порівняльним, діагностичним, факторним, економіко-математичним, маржинальним, економіко-статистичним, функціонально-вартісним.

6. За суб’єктами розрізняють внутрішній та зовнішній аналіз.

7. За охопленням об’єктів що вивчаються - суцільний, вибірковий .

8. За змістом програми аналіз буває комплексним і тематичним. При комплексному аналізі діяльність підприємства вивчається всебічно, а при тематичному - тільки окремі боки, які являють в визначений момент найбільшу зацікавленість.

4. Економічний аналіз тісно пов’язаний з рядом економічних і неекономічних дисциплін.

В першу чергу серед наук, з якими пов’язаний АГД, слід виділити економічну теорію, яка, вивчаючи економічні закони, механізм їх дій, створює теоретичну основу для розвитку всіх економічних дисциплін. При проведенні аналітичних досліджень необхідно враховувати дію цих законів. В свою чергу багаточисленні аналітичні дослідження накопичують відомості про проявлення тих чи інших економічних законів. Вивчення цих відомостей дозволяє формувати нові, раніше невідомі закони, робити глобальні прогнози розвитку економіки країни чи світової економіки.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з плануванням і управлінням виробництва. В аналізі широко використовуються планові матеріали. Одночасно науково обґрунтоване планування і управління неможливо здійснювати без використання результатів економічного аналізу. Він створює інформаційну базу використання результатів економічного. Він створює інформаційну базу для розробки планів і вибору найбільш доцільних управлінських рішень.

Зв’язок аналізу з бухгалтерським обліком також має двобічний характер. З одного боку - відомості бухгалтерського обліку є головним джерелом інформації при АГД. З іншого - вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи інакше переадресуються бухгалтерського обліку. Складні відносини встановилися між аналізом і статистикою. Існує думка, що аналіз є одним з розділів статистики. Однак це не так. Статистику, як науку, більш цікавить узагальнення проявлень економічного життя, пошук загальних тенденцій розвитку економіки на макрорівні. Для цього вона через середні величини, вибірку чи іншим способом намагається виключити нетипові явища, вона майже ніколи не торкається детального аналізу виробництва на рівні підрозділів підприємства, на рівні робочого місця. Це виключає із задач статистики пошук резервів їх обґрунтування, розробку рекомендацій по їх впровадженню, що свідчить про суттєві відмінності статистики і АГД підприємств. Неможливо аналізувати той чи інший процес виробництва, не знаючи особливостей технологій. В той же час слід зазначити, що сама технологія виробництва намагається бути більш ефективною і удосконалення неможливе без аналітичних досліджень.

В підручнику по Загальній економічній теорії, визнаному в 1995 році авторським колективом Російської економічної академії ім. Плеханова, взаємозв’язок економічних наук зображений у вигляді такої схеми:

	Конкретно-економічні науки
	Економіка галузей . Економіка підприємств. Економіка країн і т. д.
Економіка особливих економічних форм і організацій.	ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ (ПОЛІТЕКОНОМІЯ)	Інформаційно-аналітичні Науки.
Фінанси Кредит Маркетинг Економіка природокористування та інші.		Економічно-математичні методи Статистика АГД
	Історико-економічні науки.
	Історія економічної мислі Історія народного господарства