Результати роботи оформити у вигляді звіту.
Питання для захисту роботи № 13
1. Поняття перетворення документів в електронну форму.
Дві основні операції перетворення документу в електронну форму.
Формат та перевагами файлів PDF.
Програми розпізнавання документів.
5. Основні функції програми розпізнавання документів FineReader.
6. Перетворення попередньо сканованих паперових документів у форматі PDF у Word в програмі FineReader.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Академія пожежної безпеки ім.Героїв Чорнобиля
Кафедра вищої математики та інформаційних технологій
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри
ВМ та ІТ
к.ф-м.н., доц.,
полковник с.ц.з.
_______ І.П. Частоколенко
“___”______2013р.
Навчальна дисципліна: Інформатика та комп’ютерна техніка
1-й курс (стаціонар, курсанти).
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
на проведення практичного заняття
по темі № 2.2: «Мова розмітки гіпертекстових документів HTML»
Час: 18 годин, з них 4 години лекцій, 10 годин практичних занять, 4 години самостійної роботи.
Тема 14: Створення документа в html. Форматування тексту.
Мета заняття: закріпити на практиці навички роботи з документами в HTML.
Метод проведення: практичне заняття.
Місце проведення: ауд. № 317, ауд. № 318.
Час проведення: 2 години
Матеріально-технічне забезпечення: ПК.
Методичну розробку підготував
Викладач кафедри ВМ та ІТ А.П. Марченко
Методична розробка обговорена та схвалена на засіданні кафедри
Протокол №____від “__”________2013р.
Практичне заняття
Заняття № 14. Створення документа в HTML. Форматування тексту.
Мета роботи: закріпити на практиці навички роботи з документами в HTML.
Завдання:
Створити в HTML сторінку деякого неіснуючого письменника.
Створити за індивідуальною тематикою 4сторінки HTML.
Використати до вже створених індивідуальних сторінок HTML всі види форматування.
Підготуватись зо захисту роботи.
Теоретичні відомості
1. Створення документа в html.
В HTML документи записуються в ASCII форматі й тому можуть бути створені й відредаговані в будь-якому текстовому редакторі (наприклад, Emacs або vi на UNIX машинах, або будь-якому редакторі на IBM PC).
Важливо розуміти, що документ HTML завжди має певні границі. Ці границі складаються із трьох наборів контейнерних дескрипторів.
Дескриптор – це простий елемент розмітки, який має вигляд <дескриптор>. Досить часто дескриптори називають ще тегами (tags). Контейнером називається пара дескрипторів HTML у формі <дескриптор> </дескриптор>. При цьому <дескриптор> – називають відкриваючим, а </дескриптор> – закриваючим.
Приклад.
<i>Ця пропозиція виділена курсивом</i>.
Тут <i> – відкриваючий тег, а </i> – закриваючий. На екрані даний рядок буде мати вигляд:
Ця пропозиція виділена курсивом
! Важливо пам'ятати, що самі дескриптори на екрані не відображаються, вони тільки вказують програмі-браузеру, як відображати ув'язнені між ними елементи. |
Як правило, HTML документ має наступну структуру:
<
html>
<head>
</head>
<body>
</body>
</html>
Дескриптор <html> повинен бути першим елементом документа, а відповідний йому дескриптор </html> – останнім. Ці дескриптори вказують на те, що між ними перебуває окремий документ HTML. Це важливо, тому що документ HTML є, як уже згадувалося, звичайним текстовим файлом. Без таких дескрипторів браузер або інша програма не зможуть ідентифікувати формат документа й правильно інтерпретувати його зміст.
Заголовок документа є необов'язковим елементом. Завдання заголовка полягає в тому, щоб надати інформацію додатку, який інтерпретує документ. За винятком елемента TITLE, елементи, розташовані усередині елемента HEAD, не видні читачеві документа.
В елементі заголовка втримуються наступні відомості:
назва документа;
визначення зв'язків межу різними документами;
вказівка браузеру необхідності створення форми пошуку;
метод пересилки спеціальних повідомлень певному браузеру або іншій програмі.
Теги <PRE> і </PRE>. При відображенні в браузері текст може втратити форматування. Це відбувається тому, що браузер ігнорує переведення рядка. Якщо прагнете бачити свій текст із такою ж розбивкою на рядки, яке було в редакторі, потрібно укласти його між тегами <PRE> і </PRE>. Не радиться без крайньої необхідності вживати тег <PRE>. По-перше, текст у такому випадку відображається шрифтом, схожим на шрифт друкарської машинки («моноширинний» текст). По-друге (і це головне), у тому, що браузер ігнорує розбивку тексту на рядки, є свій глибокий зміст. Наприклад, написаний рядок може не поміститися у вікні перегляду, і тоді, якби не було тегу <PRE>, браузер автоматично переніс би її частину на наступний рядок, щоб користувачеві було зручно читати весь текст. Тег <PRE> не дозволяє цього зробити, і якщо рядок “вилізе” за межі вікна перегляду, то для її читання прийдеться скористатися горизонтальною смугою прокручування, що незручно й звичайно дратує. Інакше кажучи, якщо ви використовуєте тег <PRE>, вам доведеться спеціально опікуватися про довжину рядків, а це важко, оскільки ніхто заздалегідь не знає, який розмір вікна браузера буде у користувача. Без тегу <PRE> браузер подбає про зручність перегляду сам.
Тег <BR>. Для форматування тексту існує безліч спеціальних тегів. Найпростіший з них — тег <BR>. У тому місці, де він стоїть, відбувається примусовий перехід на новий рядок. (Причому у вихідному записі можна продовжувати текст на цьому ж рядку — це не має значення.) Тег <BR> не має закриваючого парного тегу, він уживається сам по собі.
2. Керування вирівнюванням тексту.
Майже кожний тег HTML може вживатися не тільки “сам по собі”. Усередині тегу ( тобто між кутовими дужками), крім назви тегу можуть задаватися його властивості, які називаються атрибутами. Наприклад, атрибутом різних тегів може бути колір тексту, розмір шрифту і т.д.
Атрибут вирівнювання тексту може вживатися з різними тегами. Кожний фрагмент тексту, ув'язнений між тегами <Р>(скорочення Paragraph) і </Р>, буде являти собою окремий абзац:
<Р>Це перший абзац</Р>
<Р>Це другий абзац</Р>
<Р>Це третій абзац і т. д.</Р>
Щоб вирівняти заголовок по центру сторінки, можна написати наступне:
<Р ALIGN="center">ЗAГOЛOBOK РОЗПОВІДІ № 1</Р>
Атрибут ALIGN= означає вирівнювання. Йому привласнене значення "center" для вирівнювання тексту по центру сторінки. Між атрибутом і його значенням завжди повинен стояти знак рівності.