Типи уроків
1. Урок творчого читання
Урок творчого читання – це урок, який чи не найбільше відповідає специфіці уроку літератури. М.І. Кудряшов зазначав у цьому зв’язку, що творче читання полягає в „активізації художнього сприймання, художніх переживань, у формуванні засобами мистецтва художніх нахилів та здібностей школярів”. При цьому треба мати на увазі психологічні особливості цього надзвичайно складного процесу.
Так, на думку психологів, процес читання можна поділити на кілька рівнів:
І рівень передбачає увагу до тексту, коли читач намагається зрозуміти текст, з яким він знайомиться шляхом читання, та осмислити сюжетний, словесний та інтонаційний (у ліриці) ряд, відношення між героями, їхню поведінку в тих чи інших ситуаціях, внаслідок чого в читача з’являється відчуття симпатії чи антипатії до них;
II рівень – це рівень співучасті, коли читач осмислює авторську позицію, висловлену в прямих судженнях письменника, оцінках, натяках, у підтексті, за допомогою езопової мови й ліричних відступів. На цьому рівні учні виявляють інтерес не тільки до гострих фабульних ситуацій, а й переймаються долями героїв, їхніми переживаннями; на цьому рівні також формується активне ставлення до прочитаного, виникає бажання зіставляти поведінку героїв із власними вчинками та почуттями;
на III рівні йдеться вже про так зване відкриття нового, яке стимулює вихід читача із стану спокою, пробуджує його почуття та волю. Учень-читач повно й адекватно осягає сутність авторської позиції, розуміє глибинний ідейний зміст твору, а також повязує ідейно-художній світ письменника зі своєю особистістю, що, у свою чергу, стимулює аналітико-критичний підхід до твору й до самого себе.
Отже, урок творчого читання – це урок, організація якого має спрямовуватися на осмислене та особистісне прочитання художнього тексту, аби він перестав бути набором чужих і непотрібних літер і слів, а перетворився на осягнутий раціонально і почуттєво зміст, що змушує думати, сміятися або плакати, а найголовніше – обов’язково насолоджуватися „невимовною легкістю буття” в начебто штучному й вигаданому, але ж якому дивовижному світі літератури.
Адекватними для уроку творчого читання є такі організаційні форми, як урок коментованого читання, урок читання й художнього переказування тексту, урок-інсценізація (чи урок з елементами інсценізації), урок-конкурс на кращого читця, урок позакласного читання, урок додаткового читання, урок-діалог, урок-знайомство, урок-усний журнал, урок-літературно-музичний (як варіант – мистецький) салон, урок-портрет (поета чи письменника)! навіть урок-роздум тощо. І саме в цих формах урок творчого читання набуває своєї повноти, різнобарв’я, тобто усього того, що й дозволяє вирізняти певний тип уроку, а не форми його організації, оскільки форми – це палітра, з елементів якої і складається завершений тип.
2. Урок текстуального вивчення літературного твору.
Урок текстуального вивчення літературного твору базується на аналізі тексту як такого, як довершеного, самоцінного й самодостатнього витвору мистецтва слова. У рамках уроку текстуального аналізу всі елементи, що використовуються під час його проведення, трактуються через текст, а самі ці елементи, у свою чергу, служать тільки для однієї мети – для аналізу даного художнього твору.
Для уроку текстуального вивчення літературного твору такі форми, як урок-семінар чи диспут поряд з уроками-дослідженнями, уроками-бесідами тощо, цілком адекватні.
Урок-семінар доцільно застосовувати під час вивчення систематичного курсу зарубіжної літератури в старших класах, коли створено передумови для подібної організації навчальної діяльності.
Творчо працюючі учителі добре це розуміють і тому намагаються „оживити” семінар різноманітними нетрадиційними прийомами, наприклад елементами ігрової діяльності чи елементами дискусії. Хоча для останнього прийому більш притаманною є така форма, як урок-диспут. Нагадаємо, що диспут – це публічна суперечка, дискусія, тобто форма, яка передбачає зіткнення різних думок із метою хоч і бажаного, але не обов’язкового розв”язання певної проблеми чи проблем.
Що ж стосується уроку-дослідження, то, крім уроків текстуального аналізу твору, така форма цілком відповідає також меті уроків компаративного й культурологічного аналізу, оскільки вона має досить широкі педагогічні можливості.