Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Sotsialna_psikhologiya_tanya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
768.51 Кб
Скачать
  1. Дайте загальну характеристику великим групам і проаналізуйте їх соціально-психологічні особливості. Охарактеризуйте основні соціально-психологічні особливості вивчення соціальних класів.

Якою б не була роль малих соціальних груп та міжособистісного спілкування у становленні й розвитку особистості, самі по собі вони не створюють історично конкретних соціальних норм, цінностей та інших сутнісних елементів суспільної психології. Формуються ці елементи на основі узагальненого культурними та ідеологічними системами історичного досвіду великих соціальних груп, який передається індивіду через малу групу.    До них належать суспільні класи, етнічні об'єднання (нації, народності), які характеризуються тривалістю існування, закономірністю виникнення і формування; натовп, аудиторія та ін., що мають підґрунтям випадковість виникнення, короткочасність існування тощо.    Класифікація великих соціальних груп. Як і будь-які соціальні суб'єкти, великі соціальні групи класифікують за різними ознаками. За характером зв'язку розрізняють два види великих спільнот людей: 1) соціальні класи, етноси тощо. Основою їх є об'єктивні соціальні зв'язки. Належність людей до цих груп не зумовлюється їх волею, свідомістю, а є наслідком дії об'єктивних чинників; 2) партії, громадські, професійні об'єднання та ін. Людина вступає до них внаслідок свідомого прагнення до об'єднання на основі певних цілей і цінностей. За тривалістю існування виокремлюють більш тривалі (класи, нації) і менш тривалі (мітинги, натовп тощо) великі соціальні групи. За характером організованості великі соціальні групи поділяють на ті, що виникли стихійно (натовп, публіка тощо), і ті, що були організовані свідомо (асоціації, партії тощо). Соціальна психологія виокремлює також умовні (статево-вікові, професійні) і реальні великі групи. Важливою ознакою класифікації є контактність і взаємодія. Так, до реальних великих груп з тісними контактами відносять передусім мітинги і збори. Великі групи можуть бути закритими і відкритими. Найпоширенішим є поділ великих груп на соціальні групи, які сформувалися у процесі історичного розвитку суспільства, відіграють певну роль у системі суспільних відносин і відзначаються тривалістю, стійкістю (етнічні, професійні, статево-вікові групи та ін.), і стихійно утворені спільноти, які є нестійкими, короткочасними (натовп, публіка, аудиторія).    Загальні ознаки великих соціальних груп. Великі соціальні групи перебувають у сфері впливу специфічних регуляторів соціальної поведінки — звичаїв, традицій, моралі. Сформовані ці регулятори суспільною практикою, з якою пов'язана група. Важливою характеристикою великих соціальних груп є мова. Етнічні групи без неї не можуть існувати. Ознакою інших груп (професійних, вікових тощо) є жаргон як різновид мови.    Особливості життєвої позиції великих соціальних груп разом із регуляторами поведінки формують їх спосіб життя.

   Спосіб життя великої соціальної групи — сукупність стійких типових форм життєдіяльності спільності.

   Типові форми життєдіяльності народів, класів, інших соціальних груп, окремих індивідів виявляються в матеріальному і духовному виробництві, в суспільно-політичній і сімейно-побутовій сферах. На основі способу життя можна визначити, як люди живуть, якими інтересами керуються, яким є їх мислення. Предметом аналізу при цьому можуть бути й особливі форми спілкування, тип контактів і відносин, інтереси, цінності і потреби. Спосіб життя спільності свідчить про її ставлення до суспільства, до праці, інших спільнот та індивідів. Оскільки кожен тип великих соціальних груп наділений тільки йому притаманними властивостями, суттєво відрізняється від інших (етнічна група відрізняється від професійної), то їх загальні характеристики повинні мати специфічний зміст. До вивчення великих соціальних груп залучають етнографію та етнопсихологію, порівняльні дослідження, соціологію, статистичний аналіз, психолінгвістику та ін.    Структура психології великих соціальних груп. Структуру психології великих груп утворюють різні психічні властивості, психічні процеси і психічні стани. Точніше виокремлення найважливіших елементів психології великих груп охоплює психічний склад як стійке утворення (національний характер, традиції, звичаї, смаки) та емоційну сферу як динамічне утворення (потреби, інтереси).    Психічний склад групи і психічний склад особистостей, які до неї належать, не одне і те саме, оскільки на формування психології групи впливає колективний досвід, міра засвоєння якого зумовлена індивідуальними психологічними особливостями. Отже, психологічні характеристики групи не є простою сумою притаманних кожній особистості рис, а виражають типове, властиве всім індивідам.    Методи дослідження психології великих соціальних груп. Типові риси психології великих соціальних груп закріплені у моральності, традиціях і звичаях. Це спонукує соціальну психологію до використання методів етнографії, якій властивий аналіз окремих продуктів культури. Однією з форм використання цих методів є міжкультурні дослідження. Йдеться про порівняльні дослідження (порівнюють різні культури, соціальні групи).    Класи в соціальній психології - великі організовані групи людей, що розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, по їх відношенню до засобів виробництва (закріплюється у праві власності), за їх ролі в громадській організації праці та за способами одержання і розмірами тієї частки суспільного багатства, якою вони володіють.

Психологія соціального класу - форма духовного освоєння класом умов його буття, що включає в себе свідомість класу, потреби та інтереси класу, його погляди, переконання, почуття, настрої, традиції і деякі інші елементи.

Як детермінантів психології соціального класу виступають соціально-економічне становище класу, його місце в суспільній системі, ставлення до засобів виробництва, історична роль, рівень розвитку, соціально-економічні відносини даної формації.

Основу освіти психології соціального класу становлять умови його життя, характер суспільно-практичної діяльності, відносини з іншими класами і міжкласові групами, соціальний досвід, спосіб життя та інші суб'єктивні та об'єктивні характеристики життєдіяльності його представників.

На характер класової психології впливають історична ситуація, співвідношення класових сил в суспільстві, соціальна база, на основі якої поповнюється даний клас, психологія інших класів.

Психологія класу формується під впливом його ідеології і зазнає впливу ідеології інших соціальних класів і міжкласових груп, насамперед пануючих.

У сучасному суспільстві громадська свідомість існує і функціонує у формі свідомості класів.

Свідомість класу - продукт тривалого соціально-історичного розвитку, в основі якого лежить динаміка потреб людей, що належать до даного класу, і можливостей їх здійснення, а також пов'язаних з цим уявлень і практичних соціальних дій людей.

Різняться умови існування різних соціальних класів породжують різні потреби, інтереси і мотиви діяльності людей.

У своїй сукупності вони укладаються у специфічні психологічні особливості, загальні для більшості представників класу.

Усвідомлювані елементи класової психології, трансформуючись певним чином, становлять зміст свідомості класу.

Розвиток свідомості класу включає три рівні:

1) типологічний, при якому представники класу ідентифікують себе і один одного за зовнішніми ознаками;

2) ідентифікаційний, коли з'являється групове самосвідомість на рівні первинної спільності;

3) рівень солідарності, при якому виникає усвідомлення єдності інтересів і цінностей великої спільності і своєї приналежності до неї.

Психологія соціального класу виступає як вираз психологічної спільності його інтересів, поглядів, уявлень, почуттів.

У поданні про кордони і структурі соціальних класів, по-перше, завжди констатується наявність робочого класу (пролетаріату), що включає найманих індустріальних і сільськогосподарських робітників, а також нижчих і середніх службовців (торговельних і конторських працівників).

По-друге, наголошується існування класу буржуазії, в який входять великі і середні власники засобів виробництва, у тому числі і великі фермери, а також вищий шар менеджерів.

По-третє, виділяють середні соціальні верстви, які включають в себе дрібну буржуазію в промисловості та сільському господарстві і дрібних власників підприємств торгівлі і сфери обслуговування.

Численну соціальну спільність в багатьох країнах світу становлять представники маргінальних верств.

Багато дослідників провідним классообразующіх ознакою вважають рівень доходу. Найбільш поширена в США модель:

1) вищий вищий клас, який складають дуже багаті і знатні люди, представники впливових і багатих династій, які мають досить значними ресурсами влади, багатства і престижу в масштабах держави;

2) нижчий вищий клас, що включає банкірів, видатних політиків, власників великих фірм, які досягли вищих статусів в ході конкурентної боротьби або завдяки різним особистим якостям;

3) вищий середній клас, що включає в себе процвітаючих бізнесменів, найманих управляючих фірмами, великих юристів, лікарів, видатних спортсменів, наукову еліту;

4) нижчий середній клас, який складають наймані працівники - інженери, середні й дрібні чиновники, викладачі, науковці, керівники підрозділів на підприємствах, висококваліфіковані робітники і т. д.;

5) вищий нижчий клас, що складається з найманих робітників, які створюють додаткову вартість в даному суспільстві;

6) нижчий нижчий клас складають жебраки, безробітні, бездомні, іноземні робітники та інші представники маргінальних груп населення.

У даній моделі суспільства багато критиків, які вважають, що рівень доходу не можна читати головним критерієм класової приналежності.

Класи є не тільки економічними, а й соціально-психологічними утвореннями.

Згідно умов життя людей того чи іншого класу у них виробляється більш-менш певне класове свідомість, формуються відповідні риси класової психології.

Психологія класу виступає як форма духовного освоєння класом умов його буття і являє собою сукупність психологічних рис, процесів і станів.

Психологія одного класу відрізняється від психології іншого з того, які з суспільно психологічних явищ в ній домінують і який їхній зміст в даний історичний момент.

У класової психології знаходять своє відображення і національно-психологічні особливості людей.

Соціальні умови життя класу не створюють всієї сукупності психічних рис індивіда, але вони пригнічують одні риси, стимулюють розвиток інших і тим самим формують типові для даного класу риси особистості.

Тому в спільності психологічних рис, типових для представників даного класу, і виражається реальність класової психології.

Психологія класу включає в себе його потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, рольові уявлення, норми поведінки, традиції та інші соціально-психологічні явища.

На кожному етапі економічного, соціального і культурного розвитку суспільства класове становище обумовлює обсяг і склад доступних їм матеріальних і духовних благ, основний зміст їх діяльності, їх реальні можливості володіти тими чи іншими речами.

Зміст потреб залежить від того, що має людина, представник класу і чого йому бракує.

Специфіка його діяльності розвиває в ньому одні потреби і пригнічує інші.

Інтереси класу обумовлені становищем класу в системі виробничих відносин даного суспільства.

Вони можуть відрізнятися за ступенем зрілості, яка залежить від рівня розвитку об'єктивних потреб класу.

Існують і інші чинники, наприклад суб'єктивні, які можуть впливати на них (наприклад, ступінь зрілості інших класів).

Класові інтереси не можна зводити лише до економічних, вона зачіпає всю сукупність інститутів, норм і цінностей, що діють в даному суспільстві.

Особливо гостро зіткнення інтересів різних класів проявляється в політичній сфері, оскільки політичні інтереси - узагальнене вираження всіх інших інтересів, у тому числі й економічних.

Суб'єктивна сторона інтересу в тому, що він являє собою продукт діяльності психіки і тому відчуває на собі вплив інших елементів суспільної психології, зокрема цінностей, норм поведінки та ін

В основі формування та розвитку цінностей класу лежать її потреби, що визначають базову значимість всієї їх системи - характер власності на засоби виробництва.

Цінності об'єктивно визначаються економічними умовами діяльності класу.

Поряд з матеріальними цінностями виступають і феномени суспільної свідомості, що виражають ці інтереси в ідеальній формі, - духовні цінності.

Важливе місце у змісті класової психології посідають норми поведінки, що функціонують у вигляді певних вимог, приписів і очікувань відповідної поведінки. Клас або міжкласових група за допомогою норм, вироблених ними, регулюють, контролюють і оцінюють поведінку своїх представників.

Норми поведінки виробляються з урахуванням систем суспільних відносин, інтересів класів і уявлень його про належне, допустимому, одобряемом, прийнятному або про небажаному, неприйнятному.

На думку ряду дослідників, класова психологія включає «психічний склад» - деякий психічний вигляд соціального класу, що виявляється в соціальному характері, традиціях, моралі, звички і т. д.

Вони грають роль важливих регуляторів поведінки членів класу або міжкласової групи, а тому мають велике значення в розумінні особливостей класової психології.

Всі складові класової психології знаходяться між собою у відносинах тісному взаємозв'язку і взаємовпливу.

Вивчення її має здійснюватися з урахуванням цих взаємозв'язків і взаємовпливів, що дозволить глибше зрозуміти і пояснити її своєрідність.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]