2. Прийняття фінансових рішень в умовах невизначеності

Ведення підприємницької діяльності нерозривно пов’язано з таким явищем, як невизначеність, тобто об’єктивною неспроможністю спрогнозувати майбутні наслідки реалізації підприємством чи іншої господарської операції. Відповідно управління невизначеністю у фінансово-господарській діяльності підприємства потребує формування прогнозів та обґрунтування планових величин з метою забезпечення стабільності його діяльності у короткостроковому і довгостроковому періодах.

Невизначеність у процесі проведення господарських операцій свідчить про наявність імовірності відхилення (з позитивним чи негативним ефектом) кінцевого результату від очікуваної величини. Ймовірність будь-яких відхилень від очікуваного рівня фінансово-економічних показників визначають як ризик.

Існування невизначеності під час прийняття управлінських фінансових рішень, а також ризику, що пов'язаний із їхнім виконанням, обумовлює необхідність формування адекватної системи виявлення, ідентифікації, оцінювання та нейтралізації відповідних ризиків – моделі управління ризиками у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Обґрунтування, прийняття та виконання управлінських фінансових рішень у рамках моделі управління ризиками суб’єкта господарювання має відповідати певним критеріям:

• виявлення всіх можливих факторів формування відхилення від цільового показника та їх локалізація за видами ризиків;

• визначення впливу виявлених ризиків на факторні та результуючої показники;

• перебудова господарської операції для досягнення прийнятного рівня ризику;

• урівноваження рівня ризику і цільового показника, визначеного у фінансовому плані;

• максимізація величини цільового показника.

Структура моделі управління ризиками підприємства:

• виявлення ризиків – дослідження господарських операцій, виявлення альтернативних сценаріїв її розвитку та обґрунтування ймовірності відхилення від плану з визначенням наслідків для підприємства;

• ідентифікація ризиків – база для підбору та обґрунтування методів кількісного дослідження ризику;

• оцінювання ризику – реалізація обраного методу кількісного дослідження ризиків з метою встановлення їхньої величини;

• нейтралізація ризику – реалізація превентивних заходів фінансового, організаційного або правового характеру з метою забезпечення ефективності господарської діяльності (може включати уникнення ризику, страхування, диверсифікацію, хеджування).

Кількісні показники в управлінні фінансовими ризиками (на самостійне опрацювання):

• середнє квадратичне відхилення (дисперсія) очікуваної величини цільового показника;

• коефіцієнт «бета» моделі САРМ (кількісна оцінка за класифікацією Г. Марковіца);

• очікувана величина цільового показника (математичне очікування);

• медіана (середина ранжованого ряду);

• коваріація між окремими господарськими операціями, ризиками або ж факторами їх формування;

• коефіцієнт кореляції між окремими цільовими показниками;

• стандартизована змінна як змінна Z (середня арифметична якої дорівнює нулю, а середнє квадратичне відхилення – одиниці);

• функція щільності розподілу ймовірності (настання того чи іншого випадку).