ЕТ Т.7.

Т. 7. Національна економіка.

1. Показники обсягів національного виробництва.

2. Методи визначення ВВП.

3. Економічне зростання.

4. Структура суспільного продукту.

5. Економічний цикл.

1. Обчислення виробленої суспільством продукції за певний період здійснюють за допомогою деяких показників.

З 1988 року в практику економічних рахунків почала запроваджуватися універсально система обліку результатів діяльності на рівні держави — Система Національних Рахунків(СНР), яка широко застосовується в світовій практиці. СНР була розроблена американськими економістами С Кузнєцовим і В.Леонтьєвим. Рішенням ООН ця система рахунків застосовується у всьому світі:

Показники обсягів національного виробництва:

1)Внутрішній валовий продукт (ВВП) — це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями і установами в поточному періоді на території країни.

2)Валовий національний продукт (ВНП) - це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями і установами в поточному періоді з використанням національних факторів виробництва.

ВНП=ВВП+ПД-ПВ

ПВ – первинні доходи – доходи громадян даної країни від економічної діяльності за кордоном;

ПД — первинні витрати — доходи іноземців від участі в економічній діяльності на території даної країни.

3)Чистий валовий продукт (чвп)

ЧВП=ВВП-А

ВВП – внутрішній валовий продукт;

А — сума амортизаційних відрахувань

ЧВП вимірює загальну вартість продукції, яку виробляє національна економіка, не погіршуючи виробничих можливостей наступних років.

4. Національний дохід (НД) — сумарний дохід власників вітчизняних факторів виробництва

НД=ЧВП-НП

або: НД=3П+П+R+%+Д

НП — непрямі податки

3П — заробітна плата найманих робітників

П — прибутки підприємців

R — прибутки від власності на нерухомість та землю

% — банківський прибуток (прибуток власників банківських вкладів)

Д — прибуток від цінних паперів, дивіденди.

4. Особистий дохід (ОД) — доходи, які поступають в розпорядження в результаті розподілу національного доходу

ОД=НД – В + ТR

В — виплати в фонди соціального страхування, податки на прибутки підприємства

ТR — транспортні платежі і особисті доходи

4. Використовуваний дохід (ВД) - доходи, які поступають в розпорядження економічних суб’єктів після сплати податків.

ВД=ОД - Т

Т — податки на прибуток.

2. Відомі два основних методи розрахунку ВВП:

1. за витратами

2. за доходами.

1. Обчислення ввп за витратами

За цим методом підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП

ВВП=С+І+G+Nx

C — витрати фірм і домогосподарств на споживання

І — інвестиційні витрати (житлове будівництво; придбання устаткування, будівель, МТЗ)

G — державні витрати (утримання армії, апарату управління, виробництво суспільних товарів)

Nx — чистий експорт, Nx =Х - М;

Х- експорт; М - імпорт (експорт за вирахуванням імпорту)

2. Обчислення ввп за доходами

За цим методом підсумовуються всі види доходів суб’єктів економічної діяльності:

ВВП=А+НП+3П+R+%+Д+П

А — амортизаційні витрати

НП — непрямі доходи; податки

3П — заробітна плата (з відрахуваннями га соціальне страхування)

R — рентні платежі — доходи за здану в оренду землю, будівлі, приміщення

% — банківський прибуток (дохід власників депозитних вкладів)

Д — доход від власності на цінні папери

П — прибуток корпорацій

Розрізняють номінальний і реальний ВВП

Номінальний ВВП — це сукупна вартість товарного виробництва, розрахована в цінах поточного року;

ВВП_н = рі qi,

де :рі — ціна і-того товару в поточному році ;

q_і- обсяги виробництва і-того товару в поточному році.

Реальний ВВП – це сукупна вартість товарного виробництва, розрахована в цінах базового року:

ВВП_р = Σ p_oq_i,

Де: р_{о –} ціна і-того товару в базовому році;

q_i – обсяги виробництва і-того товару в поточному році.

Номінальні показники ВВП не можуть бути базою для економічного аналізу , їх величина значною мірою залежить від стабільності цін, тобто, на номінальні показники економічного розвитку впливає інфляція. Реальні показники позбавлені впливу інфляції, тому їх застосовують для реальної оцінки стану економіки. На практиці номінальні показники приводять до рівня реальних.

Для приведення ВВПн до рівня ВВПр використовують дефлятор ВВП .

Дефлятор ВВП=

Якщо Ір < 100 — приведення ВВП_н до реального рівня здійснюють методом інфлювання (збільшення ВВПр)

Ір > 100 — дефлювання (зменшення ВВПр).

3. Постійне зростання обсягів виробництва на основі розширеного відтворення називається економічним зростанням.

Розрізняють два типи економічного зростання.

екстенсивний та інтенсивний.

Екстенсивне зростання — це нарощування обсягів виробництва в основному за рахунок залучення до виробництва все нових і нових ресурсів при незмінній продуктивності праці та ефективності використання ресурсів.

Інтенсивне зростання – це збільшення обсягів виробництва за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів .Цей спосіб економічного зростання є особливо актуальним в умовах обмеженості ( абсолютної та відносної) всіх найважливіших видів ресурсів, особливо – енергоносіїв.

Коефіцієнт еластичності результатів виробництва від затрат на виробництво при екстенсивному зростанні ≈ 1; тобто для виробництва додаткової одиниці товару необхідно залучити пропорційну кількість ресурсів.

В випадку інтенсивного зростання коефіцієнт еластичності результатів виробництва від затрат на виробництво Келаст. > 1; для виробництва додаткової одиниці продукції треба залучити ресурсів менше, ніж (1) при екстенсивному типі зростання.