
- •Риторика як навчальна дисципліна. Предмет риторики
- •Практичні поради для виступу
- •Основні вимоги до дихання під час виступу
- •Форми ухвалення колегіальних управлінських рішень
- •Збори як форма ухвалення колективного рішення
- •Техніка проведення наради
- •Техніка партнерських перемовин
- •Абревіація
- •Складноскорочені слова
- •Умовні графічні скорочення слів (стягування і відсікання)
- •Особливості скорочення одиниць виміру
- •Використання скорочень у документах
- •Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •Синтаксичні норми наукового та ділового стилів
- •Вживання прийменникових словосполучень (в/у, до, по, при та ін.)
- •Дієприкметникові звороти (входящий чи вхідний дзвінок)
- •Дієприслівникові звороти
- •Керування у словосполученнях (хворіти грипом чи хворіти на грип)
- •Пунктуаційні особливості текстів
Риторика як навчальна дисципліна. Предмет риторики 1
Практичні поради для виступу 2
Основні вимоги до дихання під час виступу 4
Форми ухвалення колегіальних управлінських рішень 6
Збори як форма ухвалення колективного рішення 6
Техніка проведення наради 7
Техніка партнерських перемовин 9
Абревіація 13
Складноскорочені слова 14
Умовні графічні скорочення слів (стягування і відсікання) 14
Особливості скорочення одиниць виміру 15
Використання скорочень у документах 15
СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ 18
Синтаксичні норми наукового та ділового стилів 18
Вживання прийменникових словосполучень (в/у, до, по, при та ін.) 19
Дієприкметникові звороти (входящий чи вхідний дзвінок) 21
Дієприслівникові звороти 25
Керування у словосполученнях (хворіти грипом чи хворіти на грип) 26
Пунктуаційні особливості текстів 28
Риторика як навчальна дисципліна. Предмет риторики
У формуванні ділового іміджу документознавця (режисера, менеджера туристичного бізнесу) важлива роль відводиться усному мовленню. Здобуваючи вищу освіту, не кожна людина усвідомлює, що з усіх наук найперше їй слід опанувати мову, якою б вона вільно, легко, точно, грамотно могла викладати свої думки. Якщо диплом про освіту підтверджує кваліфікаційний рівень, то мовлення, інтонація, вимова, жести, емоції свідчать про культурний рівень фахівця. З цього приводу ще античний філософ Сократ говорив: “Заговори, щоб я тебе побачив”. Виховану людину завжди вирізняє ввічливість, привітність, доброзичливість, тактовність, стриманість, повага до співрозмовника, здатність до співчуття та розуміння оточення. І особливу роль у цьому відіграє слово: вчасне, доречне, вагоме, переконливе.
Аби досягти успіху в життєвих ситуаціях, людина опанувати техніку мовлення, зокрема навчитися грамотно і гарно будувати спілкування з людьми. Гарне мовлення допомагає впливати на оточення, змінювати його, реалізуючи своє власне бачення життя. Прагнення вивчити можливості усного мовлення лягли в основу спеціальної науки − риторики.
Риторика − наука про осмислену і коректну мовну діяльність, переконання засобами мови, система мовно-ораторських прийомів і законів; комплекс знань, умінь і навичок, які дають можливість проголосити переконливу промову.
Ораторське мистецтво в усі часи визнавалося необхідною і складною діяльністю. Адже слово не тільки передає інформацію, спонукає до дій, воно має магічний вплив, зокрема Авіценна говорив: „Три зброї є у лікаря: слово, рослина, ніж”, причому слово на першому місці. Вплив риторики на вирішення державних справ, на свідомість людей був настільки сильним що вона вважалася царицею всіх мистецтв.
Більшість мислителів пропонують розрізняти красномовство і ораторське мистецтво (риторику). Як зазначав Жан Лабрюйєр, „красномовство − це дар, який дозволяє нам оволодіти розумом і серцем співрозмовника, навіяти йому все, що нам потрібно”. Михайло Сперанський (1772-1839) − граф, відомий російський державний діяч, найближчий радник Олександра І, автор „Правил вищого красномовства”, визначав красномовність як „дар потрясати душі”.
На думку Анатолія Коні1, найбільш відомого оратора-практика кінця ХІХ − початку ХХ ст., красномовність це „дар слова, що хвилює і притягує слухача красою форми, яскравістю образів і силою точних висловів”, тоді як риторика − наука про ораторські прийоми, наука про мовну доцільність, про осмислену і коректну мовну діяльність. Це не просто „говоріння”, а взаємодія між мовцями.
Отже, якщо красномовство є природнім даром, то риторика − це наука про те, як можна переконати аудиторію засобами живого слова, вплинути на неї й отримати певний ефект. Мало хто може імпровізувати (виступати без підготовки), але це можна розвинути і відшліфувати. Уміння розуміти та переконувати, слухати та чути дається не тільки від природи воно досягається самовихованням, оволодінням цілою системою розумово-мовленнєвих операцій. У сучасному суспільстві поширеним є поняття „дискурсивна риторика”, тобто риторика щоденного мовного спілкування в соціумі. Залежно від того, що і кому говорити, риторика відповідає на запитання: як говорити, для чого і де. Нині різновидом ораторської діяльності є спічрайтерство, спічрайтинг – професійне написання текстів публічних виступів для конкретної особи.