90. Класифікація заходів адміністративного примусу.

Значна кількість та розмаїття заходів адміністративного примусу, які відрізняються один від одного, створюють підстави для їх можливого об’єднання у групи, тобто проведення класифікації. Традиційно виділяються такі критерії для розподілу заходів адміністративного примусу: наявністьадміністративно-правової санкції, спосіб охорони правопорядку, безпосередня мета застосування, суб’єкт застосування, термін дії, територія дії, специфіка процедури застосування тощо. Так, наприклад, в залежності від наявності адміністративно-правової санкції, заходи адміністративного примусу поділялися на: адміністративні стягнення та інші заходи примусу, які називаються по-різному: заходи адміністративного забезпечення, адміністративно-правові заходи соціального примусу, заходи припинення, які фактично мали примусову природу, але були позбавлені характеру покарання . В залежності від безпосередньої мети застосування заходи адміністративного примусу поділяються на: адміністративні стягнення; заходи адміністративного припинення; адміністративно-відновлювальні заходи.В залежності від особи, щодо якої здійснюється застосування, або ж об’єкту впливу, прийнято виділяти адміністративно-примусові заходи, що застосовуються до фізичних осіб, до юридичних осіб, а також змішані. За строками дії – ті, що застосовуються шляхом виконання певних разових дій і не пов’язані із строком, і такі, що характеризуються тривалістю дії, тощо.

Водночас найбільше визнання одержала класифікація заходів адміністративного примусу, в основу якого покладено використання безпосередньої мети застосування заходів та способу охорони правопорядку. Відповідно до цього прийнято виділяти наступні групи заходів адміністративного примусу:= 1) заходи адміністративного попередження (запобігання);= 2) заходи адміністративного припинення;= 3) адміністративні стягнення (заходи відповідальності за порушення адміністративно-правових установлень).

91. Поняття та юридичне значення актів державного управління.

Акт державного правління-засноване на законі однобічне юридично-владне волевиявлення повноважного суб’єкта виконавчої влади, спрямоване на встановлення адміністративно-правових норм чи виникнення, зміну або припинення адміністративно-правових відносин з метою реалізації виконавчої влади.

Юридичне значення актів управління виявляється в їхньому організуючому впливі на суспільні відносини та у безпосередніх юридичних наслідках. Такі юридичні наслідки, які тягнуть за собою пра­вові акти управління, можуть бути наступними:

• акт встановлює або змінює правила поведінки, що є загальними і не містять вказівок щодо конкретних осіб;

• акт покладає конкретні обов’язки на суб’єктів чи надає їм певні права;

• індивідуальний акт слугує юридичним фактом, якщо законодавство пов’язує з ним виникнення, зміну чи припинення конкретних правовідносин у сфері виконавчої влади;

• індивідуальний акт може носити юрисдикційний (правоохоронний) характер, тобто він може містити правову оцінку тих чи інших фактів, роз­в’язання спорів про право чи застосування встановленої законом санкції.