76.Співвідношення якості і конкурентоспроможності.

У реалізації заходів маркетингової товарної політики одним з головних аспектів є управління якістю і конкурентоспроможністю продукції.

Якість - це сукупність властивостей продукції, що характеризують її призначення, особливості, корисність і здатність задовольняти конкретні потреби споживачів. Вона залежить від рівня розвитку науки й техніки, прогресивності виробництва, кваліфікації кадрів й може бути визначена показниками якості самої продукції, якості її виготовлення, експлуатації та супровідних послуг.

Показниками якості продукції є характеристика її технічного рівня: експлуатаційні властивості, міцність, надійність, зовнішній вигляд, рівень технічного обслуговування, продуктивність та ін.

Конкурентоспроможність продукції - це її здатність бути виділеною споживачем з аналогічних товарів, які пропонуються на ринку фірмами-конкурентами. Оцінювання конкурентоспроможності продукції може здійснюватись проведенням групових експертиз висококваліфікованими фахівцями, методом опитування споживачів, для чого організовують відповідні презентації, виставки, семінари, ярмарки. Найбільш конкретним методом оцінювання конкурентоспроможності є її розрахунок на основі головних параметрів продукції, тобто технічних, економічних, нормативних і патентно-правових показників.

Конкурентоспроможність товару визначається, на відміну від якості, сукупністю тільки тих конкретних властивостей, які становлять безсумнівний інтерес для даного покупця і забезпечують задоволення даної потреби, а інші характеристики до уваги не приймаються. Більш того, в силу зазначеного, товар з більш високим рівнем якості може бути менш конкурентоспроможний, якщо значно підвищилася його вартість за рахунок надання товару нових властивостей, які не становлять істотного інтересу для основної групи його покупців.

Відзначимо ще одна принципова відмінність між якістю і конкурентоспроможністю товару - при незмінності якісних характеристик товару його конкурентоспроможність може змінюватися в досить широких межах, реагуючи на зміну кон'юнктури, дії конкурентів-виробників і конкуруючих товарів, коливання цін, на впливу реклами і на прояви інших зовнішніх по відношенню до даного товару факторів.

Якість виступає як головний чинник конкурентоспроможності товару, складаючи його "стрижень". У принципі низькоякісний товар має і низькою конкурентоспроможністю, так само як і товар високої якості - це конкурентний або високо-конкурентний товар.

77.Оцінювання конкурентоспроможності персоналу

Забезпечення зростання конкурентоспроможності персоналу та підтримка її на бажаному рівні вимагає певних заходів щодо стимулювання або соціального інвестування. Проте залучення певних витрат має бути економічно доцільним, отже, має базуватися на об’єктивній системі оцінювання рівня конкурентоспроможності працівників.

Конкурентоспроможність персоналу, формуючись під впливом різноманітних факторів як позитивної, так і негативної дії, заслуговує визнання як узагальнена характеристика трудового потенціалу кожного працівника підприємства та трудового колективу в цілому, яка не лише засвідчує наявність у нього тих чи інших його “трудових” якостей, але й сприяє формуванню уявлень стосовно здатності й спроможності їх реалізації в певних умовах господарювання для отримання певної результативності праці.

Розв’язання проблеми підвищення конкурентоспроможності персоналу в Україні залежить від багатьох складових: забезпечення ефективної зайнятості, зростання оплати праці і доходів, підвищення рівня соціальної безпеки і соціальної захищеності працівників, створення системи безперервної підготовки і перепідготовки кадрів, запровадження інноваційної моделі розвитку економіки тощо.

Водночас, на мікрорівні визначальну роль мають об’єктивна оцінка та

стимулювання праці, запровадження системи оцінювання конкурентоспроможності персоналу та заохочення щодо її зростання за допомогою дієвих матеріальних та нематеріальних стимулів. Існує нагальна потреба у розробці методичних підходів, що передбачають вдосконалення оцінки конкурентоспроможності персоналу з урахуванням попиту на окремі категорії персоналу і відповідні якості трудового потенціалу.

Оцінка та стимулювання підвищення конкурентоспроможності працівників має розглядатися сьогодні і в майбутньому як ефективний засіб соціально-економічної захищеності персоналу, важлива передумова інноваційного розвитку та зміцнення конкурентних позицій українських підприємств, національної економіки загалом.

В разі ефективного підвищення конкурентоспроможності персоналу організація зможе отримати такі вигоди, як:

-швидка адаптація персоналу до соціально-економічних змін середовища та вимогам ринку;

-зниження плинності кадрів та підвищення прихильності персоналу до своєї організації;

-підтримка серед працівників основних пріоритетів організаційної культури;

-зростання прибутку, об’єму випуску та якості продукції, що виробляється;

-зростання продуктивності та ефективності праці.