66.Типи конкурентних змін.

Внутрішні конкурентні зміни:

• виробничі — продуктивність праці, економність витрат, раціональність експлуатації основних фондів, забезпеченість матеріально-технічними ресурсами, бездефектність;

• технологічні – сучасність, досконалість, гнучкість технологічних процесів, використання досягнень науково-технічного прогресу;

• кваліфікаційні – професійність, майстерність, активність, творчість персоналу, схильність до нововведень;

• організаційні — сучасність, прогресивність, гнучкість, структурованість наявної організаційної структури;

• управлінські – ефективність і результативність діючої системи менеджменту, ефективність управління оборотними засобами, якістю, виробничими, закупівельними та збутовими процесами, дієвість системи мотивування персоналу;

• інноваційні — системи і методи розробки та впровадження нових технологій, продуктів, послуг, наявність і впровадження "ноу-хау";

• спадкові — ринкова культура підприємства, традиції, історія розвитку;

• економічні — наявність джерел фінансування, платоспроможність, ліквідність, прибутковість, рентабельність;

• географічні – розміщення, близькість до джерел матеріальних і людських ресурсів, ринків збуту, транспортних шляхів та каналів розподілу.

До зовнішніх конкурентних змін підприємства можна віднести наступні:

• інформаційні — діючі на підприємстві системи збирання та обробки даних, ступінь поінформованості підприємства про стан і тенденції розвитку ринку, дію сил та умов навколишнього бізнес-середовища, поведінку споживачів, конкурентів та інших господарюючих суб'єктів;

• конструктивні — технічні характеристики продукції, її дизайн, упаковка;

• якісні – рівень якості продукції за оцінками споживачів;

• поведінкові — ступінь поширення філософії маркетингу серед працівників підприємства, націленість його діяльності на задоволення потреб споживачів конкретних цільових ринків;

• кон'юнктурні — ринкові умови діяльності, конкурентне середовище (кількість і поведінка конкурентів, гострота конкуренції);

• сервісні — рівень та якість послуг, що надаються підприємством;

• іміджеві — загальні уявлення споживачів про підприємство та його товари, популярність;

• цінові — рівень ринкової влади підприємства та можливості зміни цін;

• збутові - портфель замовлень, прийоми та методи розподілу продукції;

• комунікаційні — канали і способи розповсюдження інформації про підприємство, наявність і використання зворотного зв'язку.

67.Відносність поняття конкурентоспроможності підприємства.

Багато авторів розглядають конкурентоспроможність підприємства з позиції сукупності порівняльних переваг стосовно конкурентів, що дозволяють підприємству успішно конкурувати на відповідному ринку, впевнено посідати його певну частку та нішу. Таке трактування ґрунтується на порівнянні комплексу параметрів функціонування підприємства із його ключовими конкурентами на відповідному ринку. Порівняльні переваги, які є об’єктом ідентифікування, можуть бути у таких сферах: сфера продукції (вища якість товарів, нижчі ціни, краще обслуговування, ширший асортимент та номенклатура, ексклюзивніша продукція, широко розрекламована продукція, екологічно чиста продукція тощо); технологічна (сучасне технічне забезпечення виготовлення продукції, високоякісні технологічні процеси на усіх управлінських рівнях, автоматизовані процеси виробництва на різних етапах технологічного циклу); фінансово-економічна (високі показники рентабельності, ліквідності, платоспроможності, фінансової незалежності, ділової активності, кредитоспроможності, ринкової капіталізації); кадрова (високий рівень кваліфікації, компетентності, креативності, ініціативності менеджерів, управлінців, робітників, службовців тощо); управлінська (ефективно функціонуюча система менеджменту: гнучка організаційна структура управління, розвинута система стратегічного та тактичного планування, дієве мотивування, якісний контроль, оперативне регулювання, створений механізм прийняття ефективних управлінських рішень на усіх рівнях); маркетингова (наявність системи моніторингу ринкової кон’юнктури, дієві рекламні механізми, ефективні піар-технології тощо).

Вищеохарактеризований підхід акцентує увагу на відносності конкурентоспроможності підприємства, оскільки діагностика здійснюється у порівнянні із конкурентами. Отже, стосовно одних конкурентів підприємство можу бути конкурентоспроможним, щодо інших – ні. Тому однозначним є твердження про порівняльний характер конкурентоспроможності підприємства. Отож, конкурентоспроможність - це відносна характеристика, яка відображає відмінності у процесі розвитку певного виробника від виробника конкурента як по ступеню задоволення власними товарами, так й по ефективності виробничої діяльності.

Конкурентоспроможність підприємства - це відносна характеристика, яка відображає відмінності у розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм за ступенем задоволення своїми товарами потреб людей і по ефективності виробничої діяльності.