3 . Підходи до трактування конкуренції : поведінковий, структурний, функціональний.

З розвитком економічної думки внутрішній зміст та форми прояву конкуренції змінювалися, а сама категорія наповнювалася та розвивалася. Економічна сутність конкуренції трактується економістами з різних позицій, однак, аналізуючи структуру цієї дефініції, можна виділити кілька принципових позицій. Більшість авторів схиляються до існування трьох підходів щодо визначення конкуренції, а саме: поведінкового, структурного та функціонального.

Поведінкове тлумачення конкуренції пов’язується з боротьбою за рідкісні економічні блага. Це пояснюється тим, що більшість благ(товарів, послуг, ресурсів) є рідкісними і їхня кількість менша, ніж потреби суспільства. Тому власники мають можливість їх розподіляти, керуючись своєю вигодою. Вони виставляють свої умови і від виконання цих умов вирішують, кому надати блага .

Структурний підхід до трактування конкуренції набув поширення у ХІХ–ХХ століттях і вперше був відображений у працях Ф. Еджуорта, Дж. Робінсона, А. Курно, Е. Чемберліна та інших учених, які обґрунтували існування чотирьох основних типів ринку: досконалої конкуренції, монополістичної конкуренції, олігополії і монополії. Згідно зі структурним підходом визначення типу конкуренції полягає в аналізі структури ринку та умов, що панують на ньому .

Третій підхід – функціональний, що є прямим продовженням поведінкової концепції. В основу визначення конкуренції покладається роль, яку вона відіграє в економіці. До представників цього підходу варто віднести Й. Шумпетера, який визначав конкуренцію як суперництво старого з новим, функціональна роль якої зводиться до порушення рівноваги внаслідок інновацій та витіснення з ринку підприємств, які використовують застарілі технології.

4 . Функції конкуренції.

У ринковій економіці конкуренція виконує в ринковій економіці певні функції .

Функції конкуренції як економічної категорії

Функція	Пояснення
Функція регулювання	Для утримання в боротьбі, підприємець має пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Отже, і фактори виробництва під впливом ціни спрямовуються в ті галузі, де в них відчувається найбільша потреба.
Функція мотивації	Конкуренція включає стимули до вищої продуктивності Для підприємця конкуренція - шанс та ризик одночасно: підприємства, які пропонують ліпшу за якістю продукцію або виробляють її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду у вигляді прибутку (позитивні санкції); це стимулює технічний прогрес; підприємства, які не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, отримують покарання у вигляді збитків або витісняються з ринку (негативні санкції).
Функція розподілу	Конкуренція дозволяє розподіляти доход серед підприємств і домашніх господарств у відповідності з їхнім ефективним внеском. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результатами.
Функція контролю	Конкуренція обмежує й контролює економічну потужність кожного підприємства (якщо монополіст може призначати єдино можливу ціну, то конкуренція надає покупцеві можливість вибору серед декількох продавців). Чим досконаліше конкуренція, тим справедливіше ціна.

У цілому, основне завдання і головна функція конкуренції — завоювати ринок, в боротьбі за споживача перемогти своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку.