34. Інноваційний підхід до управління конкурентоспроможністю

Інноваційний підхід. Орієнтація розвитку підприємства на активізацію інноваційної діяльності.

У сучасних умовах глобалізації економіки, забезпечення високого рівня інноваційної активності національної економіки належить до числа головних державних пріоритетів. Але виконання цього пріоритетного завдання можливе за умови створення високомотиваційного середовища для суб’єктів ринку, з метою підвищення продуктивності праці, у результаті чого зросте платоспроможність споживачів. У цьому випадку інноваційна стратегія вийде за рамки окремих «технологічних територій», давши можливість розвиватись

іншим секторам економіки, що забезпечить умови зміцнення української економіки в цілому.

Для розроблення стратегії інноваційного розвитку необхідно створювати переваги, які б дозволяли виготовлення товарів і послуг, що за своїми параметрами не уступали б товарам чи послугам конкурентів. Для цього, вітчизняний товаровиробник повинен мати цілий пакет аргументів для боротьби за статус конкурентоспроможного. До таких аргументів слід віднести: податкове законодавство, орієнтоване на стимулювання продуктивності виробництва, зменшення вартості капіталу, розвитку продуктивних сил, інфраструктури, техніко-технологічного оснащення, інформаційного забезпечення бізнесу та ін.

Говорячи про інноваційні перспективи, треба відзначити, що створення одного робочого місця у високотехнологічній сфері економіки коштує нині майже 100 тис. доларів. Неважко підрахувати, скільки потрібно грошей, щоб прискорити процес переходу на інноваційну основу, помноживши цю суму орієнтовно на один мільйон зайнятих в інноваційній сфері. Певна річ, очікувати від держави таких коштів не доводиться, тому потрібно визначити пріоритетні напрями (розвиток науки в цілому, отримання на конкурентних засадах грантів на виконання окремих проектів, формування цільових програм, регіональні пріоритети, які мають бути узгоджені із загальнодержавними програмами та ін.), які дозволять розбудувати інноваційне суспільство, за умови посилання на власні ресурси і сили, тобто людський капітал, інтелектуальну власність, технології, розбудовуючи ринкову інфраструктуру.

35. Користувачі інформації про конкурентоспроможність підприємства та їх цільові установки (особливості інтересів).

Для того, щоб зберегти і зміцнити свої позиції на міжнарод­ному ринку, підприємству необхідно не тільки підтримувати ви­соку конкурентоспроможність, але й постійно її підвищувати то­му, що конкуренти не "дрімають".

Для вирішення цієї проблеми, перш за все, необхідно визначи­ти чинники, які сприяють підвищенню міжнародної конкуренто­спроможності.

Якщо фірма-виробник сприяє одержанню інституційним спо­живачем прибутку, то, таким чином, вона добивається високої конкурентоспроможності своєї продукції.

Велику користь у первинному покращенні якості приносить проста процедура порівняння власної продукції з аналогічними товарами конкурентів. Також проблема вирішується за рахунок переходу на нові, більш якісні комплектуючі, зміни дизайну, більш точного додержання норм технологій, тобто практично без додаткових витрат. Конкурентоспроможність неможлива без встановлення у фірмі духу боротьби з "халтурою".

Маючи таку інформацію, керівництво легше зможе приймати правильні рішення і, тим самим, значно покращити становище фірми.

Крім того, треба мати на увазі, що сьогодні на світовому рин­ку поступальні процеси пошуку нових машин і технологій, дос­коналіших товарів не припиняються ні на мить. А тому ук­раїнським підприємцям щоб не відстати від цього стрімкого руху необхідно постійно підвищувати рівень своїх конкурентних мож­ливостей. Цього можна досягти шляхом одержання згоди провідних міжнародних фірм не тільки придбавати у них про­дукцію, а й активно співробітничати з ними на взаємовигідних умовах. Саме так формується сучасний потенціал підприємства і підвищуються його конкурентні можливості.

Наявність таких можливостей, їх розвиток "по горизонталі" і якісні характеристики "по вертикалі" створюють новий рівень конкурентоспроможності підприємства, який у стратегічному плані і забезпечує необхідні, реальні та важливі передумови для стабільної роботи на рівні світових стандартів.

Вважається, що в сучасних умовах, не конкуренція, а коопе­рація і співробітництво є фундаментальним джерелом прибутку компаній і економічного добробуту суспільства.

Для підтримання високого рівня конкурентних переваг вико­ристовується такий напрямок як державний вплив на процес за­безпечення високого рівня конкурентоспроможності підпри­ємств і галузей національної економіки.