9. Санітарно-технічна частина

9.1 Опалення

Опалення передбачено центральне водяне з місцевими підігрівними приладами. Приміщення хлібозаводу, за виключенням топочного відділення, котельні, трансформаторної підстанції, холодильних камер отоплюється.

Водяне опалення має суттєву перевагу, порівняно з паровим, що полягає у зміні температури води в залежності від температури зовнішнього середовища повітря.

Розрахункову температуру зовнішнього повітря приймаємо за середнім кліматичним районом +25^оС, середньорічна температура -3^оС.

Середня температура в приміщенні +18^оС. Питомий тепловий збиток будівлі 0,31 Вт/(м² ).

Орієнтована годинна витрата тепла на опалення основної будівлі визначається за формулою:

де V – кубатура будівлі, м³, V=7486м³;

– коефіцієнт, який враховує кубатуру приміщення, яке опалюється і тепло, яке віддається припливною вентиляцією;

t_н – розрахункова зимова температура зовнішнього повітря на опалення, ⁰С;

t_в – середня температура повітря в приміщенні, яке опалюється, ⁰С.

Річні витрати теплоти на опалення Q_р, Вт, розраховується по формулі:

де Т – час роботи системи опалення 24 год/доб;

n_о – кількість днів опалювального періоду за довідником, дн, =187 днів)

- середня температура опалювального періоду за довідником -3^оС

9.2 Вентиляція

Механічна вентиляція працює у всі пори року і здійснюється відцентровими

вентиляторами. Вентилятори розміщуються на металевій площадці над піччю.

Природна вентиляція розрахована роботу в літній час. В експедиції біля зовнішніх пройомів, для вивантажування хліба передбачена теплова завіса.

Розрахункову температуру зовнішнього повітря вентиляції приймаємо +25^оС, приміщення +15^оС.

Для боротьби з борошняним пилом використовують аспірацію.

У виробничих цехах і приміщеннях передбачена механічна припливно-витяжна вентиляція, яка забезпечує необхідні санітарні норми. В побутових та підсобних

приміщеннях проектується загально обмінна механічна вентиляція.

Витяжна вентиляція передбачає місцеві відсоси шкідливих речовин від окремих

апаратів.

Загальна кількість повітря яке необхідно вентилювати L_n, м³/год, розраховується за формулою:

L_n, ( 9.3)

де - об'єм будівлі по зовнішньому обміру, м³;

n – середня кратність повітрообміну (n=3…5);

60 – відсоток приміщень, що підлягають вентиляції, %.

Годинна витрата тепла на вентиляцію , Вт, розраховується за формулою:

де – густина повітря, кг/м³;

с – питома теплоємність повітря, кДж/(кг ۰К);

t_п – середня температура вентиляційних приміщень, ⁰С;

t_п¹ – середня температура повітря опалювального сезону, ⁰С.

Річні витрати тепла на вентиляцію , кВт, розраховується за формулою:

де – кількість днів опалювального сезону за рік.

Встановлена потужність електродвигунів в припливних і витяжних вентиляційних установках , кВт, розраховується за формулою:

де Н – середній опір в системі вен6тиляції (500 Па);

– ККД вентилятора і приводу, ( );

1,2 – середній коефіцієнт запасу на встановлену потужність.

Річна витрата електроенергії на вентиляцію N_рік, кВт розраховуємо за формулою:

де – кількість робочих днів підприємства на рік ( =356).

– кількість робочих годин в добі ( )

9.3 Холодне водопостачання

Вода на хлібозавод надходить з артезіанської скважени. На хлібозаводі передбачене холодне водопостачання. Гарячу воду отримують обігріваючи парою один з баків з водою.

Хлібопекарські підприємства відносяться до 2-го ступеню вогнестійкості та до категорії В по пожежній безпеці. Для тушіння пожежі на хлібозаводі є водопровід для протипожежного водозабезпечення. Зовнішнє пожежогасіння здійснюється від гідрантів, на території хлібозаводу їх два.

Вода витрачається на виробництво хліба, на отримання пари для зволоження пекарних камер і шаф для вистоювання, на миття обладнання і тари, на господарські потреби, на протипожежні заходи. Вода повинна задовольняти

вимоги ГОСТу 2874-73 «Вода питна». Стік забруднених вод здійснюється в міську каналізацію.

Розрахуємо витрати води на приготування тіста B, кг за формулою:

де Т – тривалість виробітку сорту, год

– витрати води на 1 т хліба, кг/год;

В таблиці 9.1 наводимо орієнтовану витрату води для приготування тіста.

Таблиця 9.1 Витрати води на приготування тіста

Асортимент	Добова продуктив-ність, т/доб	Витрати води, л [1c270]	Час виробітку, год	Витрати води
				на годину, л	на добу, м3
Витушка «Запорізький»	0,45	450	5,75	35,2	0,20
Булочка «Малятко»	0,72	500	5,75	62,6	0,36
Хліб «Смачний»	5,87	450	11,5	229,7	2,64
Батон «Селянський»	3,95	450	11,5	154,56	1,78
Хліб «Урожайний»	7,82	450	11,5	306	3,52
Хліб білий з борошном	39,8	450	11,5	838,85	18,3
Всього:	27,5			1128,06	12,4

Середньо годинна витрата на приготування тіста становить:

Складаємо таблицю 9.2, де вказуємо витрати на виробничі потреби

Таблиця 9.2 Витрати води на виробничі потреби

№ з/п	Мета витрати	Норма	Середньогодинна витрата води, л	Коефіцієнт нерівномі-рності	Макси-мальна годинна витрата, л	Добова витрата, л
1	Приготування тіста	450-500 л/т	539,13	1,2	646,96	14880,0
2	Оприскування хліба	5 л/год на 1 піч	5,0	1	10	230
3	Зволоження пекарної камери	250 л на 1т прод.	286,2	1	286,2	6582,6
4	Парова обробка у вистійній шафі	45 л на 1т	51,3	1	51,3	1179,9
5	Миття обладнання	200л на 1т	238	1,2	285,6	856,8
6	Убиральні, умивальники	500 л/доб на 1 умив	217,3	2	434,8	869,6
7	Душові	100 л/год на 1душову	59,5	2	119	238
8	Миття полів у виробничих приміщеннях	2 л на 1м2	120	-	120	240
	Всього		2327,8		2173,86	25076,9

Секундну витрата води на виробничо-господарські потреби:

Потужність електродвигуна господарського насосу становить:

Секундна витрата води на пожежогасіння:

Пожежний насос повинен забезпечити подачу води на висоту 180 м двох струменів по 2,5 л/с і подачу на виробництво 0,7 л/с.

Потужність електродвигуна пожежного насосу становить: