3. Право, що застосовується до зовнішньоекономічних договорів

Договори, що укладаються з іноземними контрагентами, регулюються нормами права певної країни. Право, що підлягає застосуванню до них, визначається за згодою сторін контракту. За відсутності у контракті умови про право, що підлягає застосуванню (а це нерідко трапляється на практиці), сторони можуть погодити вибір права згодом. Якщо й така домовленість не досягнута, компетентне право договору визначається на підставі колізійних норм, передбачених Законом України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ст. 43 зазначеного Закону, сторони договору можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. Вибір права має бути явно віфаженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності якщо інше не передбачено законом.

У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що піддягає застосуванню до цього договору, застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Література:

1. Бахрамов Ю.М., Глухов В. В. Організація зовнішньоекономічної діяльності (особливості менеджменту) : Навчань. посібник. - СПб.: Лань, 2000.

2. Бутко Г. П. Зовнішньоторговельна діяльність підприємства. - Єкатеринбург, 1998.

3. Віденська Конвенція про договори міжнародного купівлі-продажу товаров.- М. : Юридична література, 1994.

4. Герчикова И.Н. Міжнародне комерційне дело.- М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1996.

5. Григорьев Ю.А. Практика зовнішньоекономічної діяльності. Облік, аналіз і контроль валютних операцій / Під ред. Ю.Г. Ермолаева. - М., 1993.

6. Дацко С. І. Зовнішньоекономічні аспекти російського підприємництва. - М.: МИКРОН-ПРИНТ, 1999.

7. Дроздів С. М., Бондарев А.К. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. - СПб.: Вид-во С-Петербургского держ.ун-та економіки і фінансів, 1998.

Тема 5. Зовнішня торгівля суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішня торгівля (ЗТ) є основним напрямом господарської діяльності суб'єктів ЗЕД. Зовнішньоторговельні операції складають 80% всіх операцій, які включає ЗЕД суб'єктів світового господарства. Це означає, що у зовнішній торгівлі насамперед, і розкривається головний зміст господарської діяльності суб'єктів ЗЕД.

Зовнішня торгівля - це відносини між суб'єктами ЗЕД з приводу купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили та послуг.

Конкретний зміст зовнішньої торгівлі знаходить свій прояв у діяльності різних суб'єктів світового господарства.

По критерію суб'єктів, що здійснюють зовнішньотор¬говельні операції можна виділити:

1. Зовнішня торгівля держави - це сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни.

2. Зовнішня торгівля окремих суб'єктів ЗЕД - це сукупність експортно-імпортних операцій, який здійснює кожний з них окремо.

Зовнішня торгівля ЗЕД характеризується такими показниками:

І. По критерію обсягу зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД виділяють:

1. Експорт суб'єктів ЗЕД - це продаж товарів іноземним суб'єктам ЗЕД та їх переміщення через митний кордон країни місцезнаходження суб'єкта ЗЕД експортера. 2. Реекспорт суб'єктів ЗЕД - це продаж іноземним суб’єктам ЗЕД та вивіз за межі країни товарів, які раніше були ввезені на її територію.

3. Імпорт суб'єктів ЗЕД - це купівля товарів у іноземних суб'єктів ЗЕД та їх введення на територію країни, включаючи закупку товарів, які призначаються для особистого споживання національними організаціями та відомствами що знаходяться за кордоном.

4. Реімпорт суб'єктів ЗЕД - це імпорт товарів, які раніше вивозилися із країни і не підлягали переробці.

5.Зовнішньоторговельний оборот суб'єктів ЗЕД - це обсяг їх експортно-імпортних угод за певний проміжок часу (як правило один рік).

6. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД— це оцінка їх експортно-імпортних угод у постійних цінах певного проміжку часу, як правило за певний рік. 7. Генеральна торгівля суб'єктів ЗНД - це обсяг їх зовнішньоторговельного обороту з урахуванням вартості транзитних товарів. Цей показник, наприклад, характеризує зовнішню торгівлю держави як суб'єкта ЗЕД.

8. Спеціальна торгівля суб'єктів ЗЕД - це чистий зовнішньоторговельний оборот, тобто продукція, яка остаточно була експортована або імпортована із країни.