Навчально-методична карта лекції

Тема лекції Перехід до форсованої індустріалізації. Хлібозаготівельні кризи 1927—1929 рр. Голодомор 1932—1933 рр. в Україні.

Курс 1

Спеціальність

Кількість навчальних годин: 2 години

1. Мотивація теми: акцентувати увагу учнів на політику «воєнного комунізму», як українці ставилися взагалі до політики яку провадили комуністи, наслідки «воєнного комунізму», перехід до НЕПу та голод 1921-1923рр.

2. Цілі лекції:

а) навчальні: вияснити основні напрямки політичної діяльності більшовиків «Розкуркулення», «Форсована індустріалізація» голод 1932-1933рр..

б) виховна: виховувати в учнів почуття патріотизму; виховувати впевненість, у собі, самостійність та відповідальність; виховувати культуру поведінки;

3. план та організаційна структура лекції.

Основні етапи лекції та їх зміст	Тип лекції, методи і засоби активізації студентів, обладнання	Розподіл часу у %
Підготовчий етап Визначення навчальних цілей і мотивація Основний етап План виконання лекційного матеріалу Заключний етап	Комбінована лекція із застосуванням підручника Сталінська індустріалізація Голод 1932-1933рр. Масові репресії Закріплення матеріалу за допомогою опитування

4. Матеріали активізації студентів:

4. Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції: інтернет ресурс, історія України Бойко О.Д.

УКРАЇНА І ЗМІНА ПОЛІТИЧНОГО КУРСУ ВКП(б)

Зміни в політичному керівництві СРСР 1927 р.

У партійно-державному керівництві СРСР точилася гостра боротьба навколо питань подальшого розвитку країни. Прискорення економічного розвитку, створення новітніх галузей промисловості, модернізація сільського господарства, всіх сфер життя були об'єктивною необхідністю, з якою в керівництві ВКП(б) погоджувалися всі. Без цього надії на створення соціалістичного суспільства всередині країни і близьку світову революцію розвіювались, як міраж. Розбіжності виникли лише щодо темпів розвитку, джерел індустріалізації, пріоритетів різних галузей народного господарства. Навколо цих питань розгорнулася боротьба, коли особисті та групові амбіції керівників заступали суспільство з його реальними потребами. Гострої критики зазнав, зокрема, потенціальний суперник Сталіна у боротьбі за лідерство у партії Л. Троцький. Його звинувачували у «підкопі під неп», закликах до індустріалізації за рахунок зниження закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію і підвищення їх на промислову. Майже всі керівники України, в тому числі Л. Каганович (тоді генеральний секретар ЦК КП(б)У), Д. Мануїльський, Г. Петровський, М. Скрипник, В. Чубар виступили проти Л. Троцького. Нечисленні його прихильники в Компартії України — І. Дашковський, Н. Гордон, М. Голубенко, Я. Дробніс - не мали підтримки. XV з'їзд ВКП(б) (грудень 1927 р.) висловився за прискорення темпів розвитку народного господарства при збереженні рівноваги між різними галузями, за госпрозрахунок та інші елементи непу. Й. Сталін переконав більшість з'їзду, в тому числі М. Бухаріна та його прихильників, виключити Троцького з партії. Тим самим з політичної арени був усунутий один з найпослідовніших противників Й. Сталіна. Останньому це відкрило шлях до необмеженої влади в партії та державі.