2. Пенетрація виразки дванадцятипалої кишки

3. Тонко-товстокишкова інвагінація

4. *Гостра спайкова кишкова непрохідність

5. Динамічна кишкова непрохідність

21. Дівчина Р., 17 років, захворіла гостро 4 години тому, коли з'явилися нелокалізовані болі в животі, головний біль, багаторазова блювота, частий рідкий стул. Температура тіла 39 ⁰ С. Живіт напружений та різко болючий при пальпації у всіх відділах, особливо над лоном. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. З піхви виділяються слизисто-гнійні липкі виділення. Найбільш ймовірний діагноз?

1. Гострий апендицит, перитоніт

2. *Гострий пельвіоперитоніт

3. Гостра кишкова інфекція

4. Гострий мезаденіт

5. Кишкова непрохідність

22. Хворий Т., 25 років, поступив в клініку з приводу карбункула шиї. Хворіє близько 8 днів, лікувався амбулаторно, але стан з кожним днем погіршувався, з'явилася висока температура вечорами до 39,2, вранці до 37,9 °С. Скарги при госпіталізації на загальну слабкість, нездужання, задишку у спокої. Шкірні покриви бліді, склери та видимі слизові іктеричні. Пульс 110 уд/хв, АТ 115 / 80 мм. рт. ст. Печінка виступає з-під реберної дуги на 2 см. Край її болючий при пальпації. Гемоглобін -71,6 г/л, еритроцити - 2 10¹² / л, лейкоцити -23 10⁹/л, цукор крові - 13 мкмоль/л. Ваш можливий діагноз? Які необхідні додаткові методи обстеження? Дії хірурга?

A. Карбункул шиї, тяжкий перебіг на тлі цукрового діабету. Печінкові

проби. Адекватний розтин карбункула. Посів крові.

B. Карбункул шиї, злоякісний перебіг, УЗД печінки. Аналіз крові на

цукор. Широкий розтин карбункула.

C. Карбункул шиї, що ускладнився гепатитом. Печінкові проби, оглядова рентгеноскопія черевної порожнини. Широкий розтин карбункула.

D. * Карбункул шиї, тяжкий перебіг на тлі цукрового діабету, що ускладнився сепсисом. Широкий розтин карбункула. Посів крові.

E. Карбункул шиї, тяжкий перебіг. Цукровий діабет, який ускладнився токсичним гепатитом.

23. Хворий К., 32 років, надійшов в клініку з діагнозом апендикулярний інфільтрат. Стан при огляді задовільний, скарги на помірні болі в правій половині живота. При пальпації в правій здухвинній ділянці визначаєтся пухлиноподібне утворення щільноеластичної консистенції, болюче. Лейкоцитоз – 9 10⁹/л, П-4%. Температура тіла – 37,2⁰С. Призначена консервативна терапія, після якої через 10 днів пухлиноподібне утворення перестало пальпуватися, нормалізувався лейкоцитоз та температура.

Подальша тактика хірурга? 

А. Продовжити консервативну терапію. В. Після попередньої консервативної підготовки оперативне лікування. 

С. Оперативне лікування через 10 днів. 

D. *Оперативне лікування через 3-4 місяці

Е. Амбулаторне лікування.

24. Чоловік, 65 років, впав з велосипеда. Кермо останнього вдарило в його епігастральну ділянку. Через дві години доставлений до хірургічного стаціонару з болями у животі. При огляді: язик вологий, чистий. Живіт м'який, болючий у правому підребер'ї. Печінка збільшена в розмірах, помірно болюча. Перкуторно тупість в пологих місцях черевної порожнини не виявлено. Лейкоцитів - 9_*10⁹/л, паличкоядерних – 10%, еритроцитів - 1,8_* 10 ¹² / л; гемоглобін - 67 г/л, симптомів подразнення очеревини не виявлено. Передбачуваний діагноз?

А. Забій печінки

В. Забій області правого підребер'я

С. *Підкапсульний розрив печінки

D. Розрив полого органу

Е. Розрив жовчного міхура

25. Визначити, в яких випадках діагноз перфоративної виразки складний для діагностики:

А. Перфорація виразки у вагітних, перфорація в гепатодуоденальну зв'язку.

В. Перфорація в заочеревинний простір, перфорація пенетруючої виразки.

С. Перфорація виразки передньої стінки дванадцятипалої кишки або шлунка.

D. Перфорація ювенільної виразки.

Е.*Перфорація "німої" виразки, перфорація в сальникову сумку, перфорація у старих та дітей, прикрита перфорація.

26. У чоловіка, 50 років, після прийому алкоголю та жирної їжі з'явилися гострі болі у верхній половині живота, підвищилася температура тіла до 37,4˚С, відзначалися здуття живота, блювота, затримка газів та випорожнень. При пальпації визначається поперечна болючість в епігастрії, не визначається пульсація черевної аорти.

Поставте попередній діагноз.

А. * Гострий панкреатит.

В. Виразка дванадцятипалої кишки.

С. Тромбоз мезентеріальних судин.

D. Гостра кишкова непрохідність.

Е. Гострий холецистит.

27. Хворий, 64 років, поступив з клінічною картиною гострого калькульозного холециститу. На другу добу з моменту надходження в стаціонар, на тлі консервативної терапії виник гострий біль у правому підребер’ї. Стан тяжкий, блідість шкіри, визначається тахікардія. Відмічається напруження м’язів черевної стінки та перитонеальні явища у всіх відділах живота. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення основного захворювання.

А. *Прободіння жовчного міхура, жовчний перитоніт.

В. Гострий деструктивний панкреатит, панкреонекроз.

С. Сформований підпечінковий абсцес черевної порожнини.

D. Перфорація медикаментозної виразки

Е. Тромбоз мезентеріальних судин.

28. Хворий З., 46 років, скаржиться на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, блювоту, затримку стулу та газів протягом 6 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт помірно роздутий, більше в лівій половині. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії. При огляді в приймальному відділенні хірург виявив позитивні симптоми: Валя, Склярова, Спасокукоцького. Які дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

1. УЗД органів черевної порожнини

2. КТ органів черевної порожнини

3. ФГДС

4. *Оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини

5. Іригоскопія

29. У 65 річного хворого В., при виконанні операції з приводу розлитого гнійного перитоніту, виявлено, що причиною перитоніту є перфорація пухлини сигмовидної кишки. Який обсяг оперативного втручання?

1. Двоствольна сігмостомія. Лаваж та дренування черевної порожнини

2. *Операція Гартмана. Лаваж та дренування черевної порожнини

3. Цекостома. Лаваж та дренування черевної порожнини

4. Лівостороння геміколектомія. Лаваж та дренування черевної порожнини

5. Ушивання перфоративного отвору. Лаваж та дренування черевної порожнини

30. Хворий Р, 65 років, надійшов в клініку з приводу карбункула потиличної області, цукрового діабету. При госпіталізації хворого стан розцінено як тяжкий. Шкірні покриви бліді, іктеричні. Пульс 112 уд/хв, АТ- 100/60 мм.рт.ст. Дихання прискорене, 28 подихів за хв. На операції видалені некротичні маси. Проте стан хворого не поліпшився, температура тіла не знизилася, м'які тканини різко інфільтровані навколо та в глибину. При ревізії рани встановлено, що гній поширюється під фасцію. Яку помилку допустив хірург під час першої операції? Ваш діагноз? Які потрібні додаткові методи обстеження? Подальша лікувальна тактика?

A. Не дренував гнійник. Карбункул потиличної області, тяжкий перебіг. Цукровий діабет. Ускладнення - нижньодолева пневмонія. Рентгеноскопія грудної клітки.

B. * Не розкрито підфасціальну флегмону. На тлі цукрового діабету, тяжкий перебіг карбункула, ускладнений сепсисом. Посів крові. Рентгеноскопія грудної клітки. Розтин підфасцільного гнійника.

C. Неадекватно розкритий та не дренований гнійник . Тяжкий перебіг карбункулу потиличної області, ускладнений септичним станом. Не призначено КТ голови.

D. Неадекватно розкрито гнійник. Карбункул потиличної області, важкий перебіг. Не призначено антибіотики широкого спектру дії.

E. Неадекватно розкрито гнійник. Карбункул потиличної області, який ускладнився підфасцільною флегмоною. Не призначено загальний аналіз крові та не проведена спірометрія.

31. Хворий С., 18 років, доставлений в клініку з підозрою на гострий апендицит. Захворів близько 13 годин тому, коли з'явилися болі в правій половині живота, нудоту та однократну блювоту, після чого з’явилося полегшення і хворий заснув. Вночі прокидався два рази від болю в животі, блювання не було. На ранок температура тіла - 37,8 ⁰С. Хворий спітнілий, пульс 96 уд. за хв. Сухість у роті. При огляді живіт м'який, локальна болючість в правій здухвинній області, симптом Ровзінга, Сітковського, Воскресенського позитивний. Лейкоцитоз крові 12 10⁹/л, П -10%. 

Ваш діагноз? Тактика хірурга. A. *Гострий апендицит, термінова операція - апендектомія B. Підозра на гострий апендицит, спостереження в динаміці. C. Необхідно провести диференційний діагноз між гострим апендицитом та кишковою непрохідностю. D. Гострий тифліт, консервативне лікування. 

Е. Хвороба Крона, консервативне лікування

32. Після травми живота протягом 6 годин пацієнта турбують болі в животі. При огляді - язик сухий, чистий. Живіт збільшений у розмірах. Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Перистальтика кишечника різко ослаблена. Для встановлення діагнозу хворому рекомендовано:

А. Загальний аналіз сечі

В. Кількість цукру в крові

С. Кількість білірубіну в крові (прямий і загальний)

D. *Лапароскопія

Е. Реографія.

33. Визначити клінічні особливості перфорації виразки в чепцеву сумку:

А. *Гострий біль в області попереку, симптоми подразнення очеревини не виражені, вільний газ при Rö-дослідженні визначається під печінкою.

В. Тупий біль в епігастральній області, подразнення очеревини по всьому животу, при Rö-дослідженні – вільний газ під діафрагмою.

С. Гострий «кінжальний» біль в епігастральній області з іррадіацією в праве надпліччя, вільний газ визначається під обома куполами діафрагми.

D. Біль, що опоясує, супроводжується багаторазовою блювотою, що не приносить полегшення.

Е. Біль у правому підребер'ї, позитивні симптоми Ортнера, Керте.

34. Хвора скаржиться на слабкість, пожовтіння шкірних покривів, постійні, «тупі» болі в епігастрії, підвищення температури тіла до 38,0˚С. Добу тому були сильні болі у правому підребер'ї та епігастрії, нудота, багаторазова блювота, озноб. Стан важкий. Шкіра та склери іктеричні, пульс 98/хв. Язик сухий, живіт м'який, болючий в епігастрії. Жовчний міхур не пальпується. Позитивні симптоми Воскресенського, Мейо-Робсона. Білірубін в крові - 36 мкмоль/л, діастази сечі - 1024 од. Черговий хірург підозрює холедохолітіаз, гострий біліарний панкреатит.

Якими дослідженнями можна підтвердити діагноз?

А. УЗД, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія.

В.* Комп'ютерна томографія, ФГДС, УЗД

С. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини.

D. Печінкові проби, внутрішньовенна холецистохолангіографія.

Е. ФГДС.

35. Хвора М., 47 років, надійшла до клініки зі скаргами на різкий біль в правому підребер’ї, що іррадіює в лопатку та надпліччя, блювоту жовчю. Хворіє впродовж останніх двох років, коли періодично з’являються гострі болі, які після введення спазмолітиків зникають. Стан хворої середньої важкості, пульс – 98 уд/хв. АТ - 140/90 мм.рт.ст. Об’єктивно: живіт болючий в правому підребер’ї, позитивні симптоми Грекова-Ортнера, Мерфі, Мюссі. Вкажіть попередній діагноз.

А. *Жовчнокам’яна хвороба.

В. Гострий панкреатит.

С. Гострий гастродуоденіт.

D. Пухлина жовчного міхура.

Е. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки.

36. Хворий Р., 46 років, скаржиться на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку відходження стулу та газів протягом 10 годин. Об'єктивно: язик сухий, живіт роздутий, дещо більше в лівій половині. АТ - 105/65 мм рт ст, Пульс 110 уд / хв. У правій здухвинній ділянці старий рубець від апендектомії, позитивні симптоми: Валя, Склярова, Шланге, Спасокукоцького. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Ваш діагноз та необхідне лікування?

1. *Гостра спайкова тонкокішкова непрохідність. Термінова операція

2. Гостра спайкова товстокишкова непрохідність. Термінова операція

3. Динамічна кишкова непрохідність. Консервативна терапія.

4. Гострий панкреонекроз. Консервативна терапія

5. Тонко-товстокишкова інвагінація. Дезінвагінація.

37. Хворий М., 48 років, поступив в клініку зі скаргами на різкі болі в епігастрії. В анамнезі перенесена операція з приводу виразкової хвороби 5 років тому - резекція шлунка за Гофмейстером-Фінстерером. Через рік після операції у хворого з'явився шлунковий дискомфорт. Діагностували та лікували гастрит оперованого шлунка. Вночі перед надходженням різке погіршення: з'явилася інтенсивний біль, сухість у роті. Об'єктивно: стан важкий, лежить з наведеними ногами до живота, хворий блідий, шкірні покриви сухі пульс 110 в хв., АТ 100/70 мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений, живіт напружений та різко болючий в епігастрії, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Ваш діагноз?

1. Рак шлунка, стеноз

2. Шлунково-кишкова кровотеча

3. Стеноз гастроентероанастомоза

4. *Перфорація виразки анастомозу, перитоніт

5. Гострий панкреатит

38. Хворий С., 37 років, поступив в клініку з діагнозом карбункул верхньої губи. Верхня губа та ліва половина обличчя різко набряклі, гіперемовані, набряклість поширилася на протилежну сторону обличчя. Температура 38,9° С. Скарги на загальну слабкість, головний біль. Про яке ускладнення можна думати? Які дії хірург повинен зробити?

A. Запальний процес перейшов на протилежний бік.

Призначити антибіотики широкого спектру дії.

B. *Сепсис. Зробити розтин карбункула. Перевести хвору у реанімаційне відділення

С. Карбункул губи, гіпертермія. Інтоксикація. Лікування

консервативне.

D. Карбункул губи, ускладниться резорбтивною лихоманкою. Лікування консервативне.

E. Карбункул губи, ускладниться абсцедуванням обличчя з протилежного боку. Призначити УВЧ та антибіотики.

39. Хворому К., 38 років, проведена операція з приводу гострого флегмонозного апендициту. У післяопераційному періоді з'явилося запаморочення, пульс частий, слабкого наповнення й напруги. Артеріальний тиск знизився до 100/50 мм рт. ст., шкірні покриви бліді. Еритроцити в динаміці 3,8 10¹²/ л, після операції 3,1 10¹²/ л, через 4 години 2,7 10¹²/ л. Живіт піддутий, болючий в правій здухвинній ділянці. Яке ускладнення виникло в ранньому післяопераційному періоді? Тактика хірурга?

A. Рання спайкова непрохідність, консервативне лікування, спостереження. B. Триває запальний процес в правій здухвинній області, консервативне лікування, динамічний нагляд. C. *Внутрішньочеревна кровотеча, термінова операція - лапаротомія, зупинка кровотечі D. Гострий тифліт, консервативне лікування.

Е. Міжкишковий абсцес, консервативне лікування.

40. Хворий, 70 років, поступив у клініку через 2 години після травми живота. Лікар запідозрив внутрішньочеревну кровотечу. Яким методом діагностики необхідно підтвердити діагноз?

А. *Лапароцентез із застосуванням нишпорячого катетера

В. Колоноскопія

С. Реографія

D. Іригоскопія

Е. Оглядову рентгеноскопію органів черевної порожнини

41. Визначити вид операції при неможливості ушивання перфоративного отвору:

А. Висічення виразки, ваготомія.

В. Ваготомія з пілоропластикою за Фінеєм, Гейнеке-Мікуличем, Джадом.

С. *Тампонада перфоративного отвору великим сальником "на ніжці" за Оппелем-Полікарповим.

D. Накладення гастроентероанастомозу.

Е. Резекція шлунка за Гофмейстер-Фінстерер.

42. Хворий скаржиться на біль в епігастрії, нудоту, багаторазову блювоту. Захворювання пов'язане з похибкою в дієті. Госпіталізований з підозрою на гострий панкреатит. Взято аналізи крові.

Які лабораторні показники вказують на гострий панкреатит?

А.Лейкопенія, зсув лейкоформули «вліво», підвищення рівня АлАТ і АсАТ.

В. Лейкоцитоз, зниження рівня протромбіну, гіпоглобулінемія.

С.*Лейкоцитоз, зсув лейкоформули «вліво», гіперамілаземія, діастазурія.

D. Лімфопенія, моноцитоз, підвищення печінкових трансаміназ.

Е. Лейкоцитоз, підвищення рівня глюкагону, інсуліну.

43. Хвора Л., 70 років, доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на постійний тупий біль в правому підребер’ї та розповсюдженням в праву половину шиї, праве плече, підвищення температури тіла, блювоту. Об’єктивно, пульс 90 уд/хв, температура тіла 38⁰С, живіт при пальпації напружений, болючий в підребер’ї справа, позитивний симптом Блюмберга. В інших ділянках живіт м’який, безболісний. Симптом Пастернацького негативний. Вкажіть попередній діагноз.

А. *Гострий холецистит.

В. Гострий апендицит.

С. Правобічна ниркова коліка.

D. Виразкова хвороба шлунка.

Е. Кишкова непрохідність.

44. Хворий П., 46 років, надійшов в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту, затримку дефекації та газів протягом 10 годин. Об'єктивно: позитивні симптоми Валя, Склярова, Спасокукоцького. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонкокишкові арки. Термінова операція з приводу кишкової непрохідності. При операції навколо спайки стався заворот петлі тонкої кишки. Петля після розвороту синюшна набрякла. Які заходи необхідні для попередження розвитку деструкції стінки кишки та забезпечення її життєздатності?

1. Внутрішньовенне введення реополігюкіна, пентоксифіліна

2. У брижу ввести глюкокортикоїди, обкласти гарячими серветками

3. *У брижу ввести 60-70мл. 0,5% р-р новокаїну, обкласти гарячими серветками

4. Провести аспірацію вмісту з ураженої петлі та ввести розчин прозерину.

5. У будь-якій випадку проводити резекцію ущемленої петлі

45. Хвора С., 54 роки, доставили в хірургічне відділення зі скаргами на біль в епігастрії , нудоту, блювоту, сухість у роті. Хворіє 2-у добу після порушення дієти. Хвора підвищеного харчування. Пульс - 112 уд / хв., АТ - 100/70 мм рт. ст., температура - 38⁰С. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт роздутий, болючий в епігастрії, більше справа, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в епігастрії справа та по правому флангу, перистальтика ослаблена. Лейкоцити - 21,4*10 ⁹/л. Ваш діагноз?

1. Гострий панкреатит, асцит

2. *Гострий холецистит, дифузний перитоніт

3. Перфоративная виразка шлунка, розлитий перитоніт

4. Гостра кишкова непрохідність

5. Гострий ентероколіт

46. У хворої Ф., 21 рік, на 8 добу після пологів з'явилися болі в правій молочній залозі. За допомогою не зверталася, бо думала, що після годування залишається молоко. Незабаром з'явилася температура 38 - 40°С з ознобом. Язик та губи сухі, скаржиться на безсоння, головні болі, відсутність апетиту. Шкірні покриви бліді, молочна залоза збільшена, пастозна, шкіра над нею гіперемована, блискуча, в центрі ціанотична з темним відтінком, сосок втягнутий. При пальпації визначається пастозність та флюктуація. Лейкоцитоз 17_*10⁹ / л, гемоглобін 71 г/л. Після розтина гнійника та його дренування, стан не покращився, температура не знизилася. Лейкоцитоз крові 20_*10⁹ / л, в сечі білок, еритроцитів 15 -20 в полі зору. Склери іктеричні. При пальпації печінка виступає на 3 см з-під реберної дуги, болюча. Ваш попередній діагноз? Дія хірурга?

A. *Гнійний мастит, який ускладнився сепсисом. Лікування оперативне. Після операції хвору перевести в ВРІТ.

B. Гнійний мастит, який ускладнився пілефлебітом. Розтин маститу,

призначити антибіотики.

C. Гнійний мастит, який ускладнився гепатитом. Розтин маститу,

антибіотики, консультація інфекціоніста.

D. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився цирозом печінки. Розтин маститу, призначити антибіотики та гепатопротектори.

E. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився портальною гіпертензією. Розтин маститу. Призначення антибіотиків.

47. Хворий Т., 27 років, прооперований з приводу гострого деструктивного апендициту. Передня черевна стінка зашита наглухо. На 3-тю добу після операції з'явилася температура - до 38,5°С, помірні болі в області післяопераційної рани. На оглядовій рентгеноскопії патології не виявлено. При пальпації живіт різко болючий в області післяопераційної рани, шкіра гіперемована. Лейкоцитоз 12_*10⁹/л. Яке виникло ускладнення? Тактика хірурга?

A. Абсцес малого таза, термінова релапаротомія. B.  Рання часткова спайкова кишкова непрохідність. Лікування консервативне. C. Гострий тифліт, консервативне лікування. D. *Нагноєння післяопераційної рани. Зняти шви, промити рану антисептиками, дренувати. Е. Інфільтрат післяопераційної рани, лікування консервативне, УВЧ на рану, антибіотики.

48. Хвора, 90 років, збита автомобілем. Відразу доставлена в хірургічний стаціонар. Загальний стан вкрай тяжкий. Язик сухуватий, чистий. Живіт у всіх відділах болючий, особливо при спробі сісти (поміняти положення з лежачого в сидяче положення). Симптомів подразнення очеревини не відзначається. Перкуторно - тупість в пологих місцях черевної порожнини не визначається. Лейкоцитів в крові - 10 _*10⁹/л; паличкоядерних – 4%. При лапароскопії патології не виявлено. Діагноз?

А. *Забій передньої черевної стінки

В. Забій органів черевної порожнини

С. Розрив кишечника

D. Внутрішньочеревний кровотеча

Е. Розрив м'язів передньої черевної стінки

49. Визначити, який з перерахованих методів хірургічного лікування при стенозі вихідного відділу шлунка є найменш переважним:

А. Пілоропластика.

В. Пілоропластика з одним із видів ваготомії.

С. Антрум-резекція з одним із видів ваготомії.

D. Резекція шлунка за Більрот-1 чи Більрот-2.

Е. *Обхідний гастроентероанастомоз.

50. У хворого 46 років, що надійшов до клініки з оперізуючими болями у верхній половині живота, блювотою діастаза сечі, дорівнює 1024 од. На 20 день консервативного лікування почав пальпуватися болючий інфільтрат в епігастрії та лівому підребер'ї, відзначається підвищення температури тіла до 38,0-38,5˚С з ознобами. Лейкоцитів у крові 26,8_*10⁹/л. З яким захворюванням хворий госпіталізований? Яке ускладнення розвинулося?

А.Перфорація задньої стінки шлунка в сальникову сумку.

В. Розпадається пухлини шлунка.

С. Гострий деструктивний холецистит, емпієма жовчного міхура.

D. * Гострий деструктивний панкреатит, абсцес сальникової сумки.

Е. Хронічний панкреатит, гнійна псевдокіста.

51. Хворого 70 років доставлено в хірургічне відділення зі скаргами на біль в животі, блювоту, підвищення температури тіла. Хворіє третю добу. Об’єктивно: загальний стан тяжкий, шкіра та слизові оболонки жовті, пульс 100 уд/хв, живіт не приймає участь в акті дихання, при пальпації напружений, болісний в усіх відділах, але найбільша болючість визначається в правому підребер’ї, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. При УЗД визначається збільшений, перерозтягнутий жовчний міхур з конкрементами. Встановлено діагноз, деструктивний холецистит, перитоніт. Вкажіть лікувальну тактику.

А. *Лапаротомія з видаленням жовчного міхура та дренуванням

черевної порожнини.

В. Лапароскопічна холецистектомія.

С. Ендоскопічна папілосфінктеротомія.

D. Лапароцентез.

Е. Консервативне лікування.

52. Хвора С., 56 років, надійшла в хірургічне відділення з гострою странгуляцийною кишковою непрохідностю через 7 годин від початку захворювання. Термінова операція з приводу кишкової непрохідності. При операції виявлено заворот петлі тонкої кишки. Петля після розвороту синюшно-сірого кольору, набрякла, не перестальтує - визнана нежиттєздатною. Визначте межі резекції кишки від видимого некрозу стінки.

1. 20 см. проксимально та 30 см каудально

2. 10 см. проксимально та 20 см каудально

3. 25 см. проксимально та 20 см каудально

4. *40 см. проксимально та 20 см каудально

5. 50 см. проксимально та 40 см каудально

53. Хворий Т., 36 років, поступив в клініку з болями в правому підребер'ї з ірадіацією в праву половину шиї, блювоту, сухість у роті. Болі з'явилися 4 години тому. Протягом 3 місяців була печія та гіркота в роті після прийому гострої їжі. Пульс - 72 уд / хв, АТ - 120/70 мм.рт.ст., язик сухуватий, обкладений. Живіт болючий в правому підребер'ї. Слабо позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга в правому підребер'ї, позитивний Ортнера. На Rö-грамі вільного газу в черевній порожнині немає. Лейкоцити – 12_*10 ⁹/л. Ваш діагноз.

1. Гострий панкреатит, кіста з ознаками нагноєння

2. *Гострий холецистит, місцевий перитоніт

3. Перфоративная виразка дванадцятипалої кишки, дифузний перитоніт

4. Гостра кишкова непрохідність

5. Гострий ентероколіт, мезаденіт

54. У хворої С., 26 років, після пологів на сьому добу з'явилися болі в молочній залозі. Підвищилася температура до 38 °С. Лікувалася амбулаторно, ще через 5 днів стан не поліпшувався. У клініку поступила у вкрай тяжкому стані. Температура сягала 40 ° С, пульс 120 уд/хв. Язик і губи сухі, шкірні покриви бліді. Молочна залоза збільшена, набрякла, болюча, пастозна. Шкіра блідого і синьо-багряного кольору, місцями вкрита пухирями. На деяких ділянках некроз шкіри. Сосок втягнутий, регіонарні лімфовузли збільшені і болючі, шкіра над ними гіперемована. Лейкоцитоз 25_*10⁹/ л, різкий зсув формули вліво. У сечі 0,95 білка, лейкоцити, еритроцити та зернисті циліндри. При пальпації живота, різко больова збільшена печінка. Ваш діагноз? Що потрібно ще зробити для постановки правильного діагнозу? Тактика хірурга?

А. Лактаційний мастит, який ускладнився двохстороннім пієлітом. УЗД молочної залози. Консультація уролога після розтину маститу.

В. Лактаційний мастит, який ускладнився гепатитом. КТ печінки, печінкові проби, розкриття маститу. Консультація інфекціоніста.

С. *Лактаційний мастит, який ускладнився сепсисом, посів крові. Розтин маститу. Лікування в ВРІТ

D. Лактаційний мастит, який ускладнився гіпертермією та анемією. Розтин маститу. Загальний аналіз крові. Лікування в ВРІТ.

E. Лактаційний мастит, який ускладнився абсцедуванням. УЗД або КТ молочної залози. Розкриття та дренування затіків. Лікування в ВРІТ.

55. Хворий М., 59 років, надійшов в клініку з діагнозом деструктивного апендицита. Хворіє три дні, коли з'явилися різкі болі по всьому животі, нудота, була двічі блювота. За допомогою всі ці дні не звертався. На операції - гострий гангренозний апендицит. Запальний процес перейшов на сліпу кишку, кишка інфільтрована, потовщена. Виконано апендектомія. Під час занурення кукси відростка в кісетний шов, спостерігалося прорізання швів. Операція закінчилася підведенням сальника та фіксацією до культі відростка. На 5-ту добу з рани став виділятися гнійний вміст з домішкою калу. Яке ускладнення виникло? І яка технічна помилка допущена хірургом під час операції?

A. Гострий тифліт з абсцедуванням, недостатня санація. B. Термінальний клеїть, недостатня санація. С. Нагноєння післяопераційної рани. Не дренована підшкірножірова клітковина. D. Абсцес в області сліпої кишки, недостатня санація. 

E. *Товстокишковий каловий свищ, накладення на інфільтровану

кишку кісетного шва.

56. Чоловік 67 років отримав травму живота (ножове поранення). Доставлений через годину після травми. При огляді - петлі тонкого кишечника стирчать з рани назовні. Тактика лікаря?

1. Вправити петлі тонкого кишечника в черевну порожнину. Зашити рану. Призначити знеболюючі та антибіотики.

2. Виконати резекцію петель кишки, що випали, накласти анастомоз. Рану передньої черевної стінки зашити.

3. Покласти хворого у ванну з теплою водою, відмити петлі кишечника, потім вправити в черевну порожнину і рану зашити.

4. Поставити в черевну порожнину 4 дренажі, вправити петлі кишечника, рану зашити.

5. *Провести санацію рани та петель кишечника, що випали. Зробити лапаротомію, провести ревізію та санацію черевної порожнини. На рану накласти рідкі шви.

57. Визначити, метод діагностики, що до встановлення ступеня стенозу вихідного відділу шлунка. Виберіть найбільш інформативний метод дослідження:

1. *Контрастне рентген дослідження.

2. рН-метрія шлунку.

3. Зондування шлунку.

4. Ультразвукове дослідження.

5. Гастроскопія з біопсією.

58. Хворий перебуває на лікуванні у хірургічному відділенні з приводу панкреонекрозу. На 14 добу стан хворого значно погіршився, посилилися болі в животі, з'явилася гіпертермія гектичного характеру.

Яке ускладнення найбільш імовірно у хворого?

А. Панкреатичний шок.

В.Гостра печінкова недостатність.

С. * Абсцес сальникової сумки.

D. Панкреатогенний перитоніт.

Е. Геморагічний панкреатит.

59. Хвора К., 45 років, після прийому жирної їжі відмічає гострий біль в правій підреберній ділянці з ірадіацією в праву лопатку, нудоту, сухість і гіркоту в роті. Об’єктивно: пульс -92 уд/хв, ритмічний, АТ-135/85 мм.рт.ст., язик сухуватий, обкладений біло-жовтим нашаруванням. Живіт помірно напружений, різко болісний в правому підребер’ї. Симптоми подразнення очеревини відсутні, визначається позитивний симптом Грекова-Ортнера. Вкажіть попередній діагноз.

А. *Гострий холецистит.

В. Гострий панкреатит.

С. Перфоративна виразка.

D. Гострий гепатит.

Е. Гострий апендицит.

60. Хвора В., 67 років, 4 добу після операції з приводу міоми матки. З'явилися розпираючий біль у животі, нудота, відсутність відходження газів. Об'єктивно: живіт рівномірно здутий, перистальтика практично відсутня. При оглядовій Ro-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові арки без рівнів рідини. Назвіть яке ускладнення розвинулося у хворої?

1. Післяопераційний перитоніт

2. Гостра спайкова кишкова непрохідність

3. Інвагінація

4. *Паралітична кишкова непрохідність

5. Спастична кишкова непрохідність

61. У приймальне відділення доставлено потерпілого А., 34 років, після падіння з висоти близько 3-х м, стогне від болю, ноги підтягнуті до живота. Живіт напружений, у всіх відділах позитивні симптоми подразнення очеревини. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини газ під обома куполами діафрагми. Найбільш вірогідний попередній діагноз?

1. Підкапсульний розрив селезінки.

2. Травма печінки. Внутрішньочеревна кровотеча

3. Травматичний панкреонекроз

4. *Розрив полого органу, перитоніт.

5. Перелом поперекового відділу хребта

62. Хворий Л, 12 років, поступив в клініку з діагнозом розлитий гнійний перитоніт внаслідок гангренозно-перфоративного апендициту. Проведена операція апендектомія, санація та дренування черевної порожнини. В післяопераційному періоді виникали міжкишкові абсцеси, гнійний плеврит то ліворуч, то праворуч. Хворий приймав відповідне лікування, проте на 12 добу настав летальний результат. На розтині в печінці множинні абсцеси. Збільшена селезінка. У легенях дрібні абсцеси.

Яке ускладнення виникло після операції? Ваш повний діагноз?

А. Гострий гангренозний апендицит, який ускладнився розлитим перитонітом та міжкишковим абсцесом.

В. Гострий гангренозний апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився правостороннім плевритом.

С. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився гіперспленізмом.

D. * Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився сепсисом.

Е. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився абсцедуванням легенів.

63. Хворий Д., 45 років, поступив в клініку з підозрою на гострий апендицит. Кілька годин тому з'явилися різкі болі по всьому животі, була двічі блювота. При огляді встановлено наступне: живіт різко напружений, болючий, симптом Щоткіна-Блюмберга позитивний. Температура -37,5 °С. Пульс -106 уд. за хв. Черговий хірург запідозрив перфоративного виразку шлунка. На операції діагностовано гангренозно змінений червоподібний відросток. Якої помилки припустився хірург? 

A. *При підозрі на перфоративну виразку не виконана оглядова Rö-скопія органів черевної порожнини.  B. При підозрі на перфоративну виразку не виконано УЗД. C. При підозрі на перфоративну виразку потрібно було виконати КТ органів черевної порожнини D. При підозрі на перфоративну виразку необхідно виконати УЗД та КТ органів черевної порожнини.

Е. При підозрі на перфоративну виразку необхідно звільнити шлунок від вмісту, виконати Рh-метрію.

64. У хворого різана рана передньої черевної стінки (непроникна). Яка схема лікування?

А. Хірургічна обробка рани, накласти глухий шов на рану. Призначити антибіотики.

В. Рану промити антисептичними розчинами, залишити відкритою. Призначити антибіотики.

С. Рану дренувати гумовою смужкою, накласти шви. Призначити антибіотики і сульфаніламідні препарати.

D. Висікти краї рани і зашити окремими швами.

Е.* Провести хірургічну обробку рани. Накласти рідкі шви. Між швами поставити гумові випускники. Призначити антибіотики, ввести правцевий анатоксин (якщо хворий щеплений від правця).

65. Визначити найбільш інформативний (патогномонічний) симптом при перфоративній виразці:

А. Дошкоподібний живіт.

В. Змушене положення хворого (на спині, на боці з приведеними до живота ногами).

С. *Зникнення печінкової тупості.

D. Роздутий живіт, відсутня кишкова перистальтика.

Е. Схваткоподібні болі, що супроводжуються блювотою, невідходженням стулу та газів.

66. Хворий Н., 37 років надійшов до хірургічного відділення зі скаргами на болі в епігастрії, оперізуючого характеру, нудоту, багаторазову блювоту. З подібними скаргами лікувався в хірургічному відділенні 6 місяців тому. З анамнезу – наявна жовчнокам’яна хвороба, зловживає алкоголем. Госпіталізовано з попереднім діагнозом гострий панкреатит.

Назвіть основні етіологічні фактори гострого панкреатиту?

А.* Холелітіаз, зловживання алкоголем, травма підшлункової залози, патологія великого дуоденального соска (ВДС).

В. Жовчнокам’яна хвороба, хронічний алкоголізм, цироз печінки.

С. Гнійний холангіт, хронічний алкоголізм, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перитоніт.

D.Хронічний коліт, синдром подразненої кишки, недостатність баугіневої заслінки.

Е. Хронічний гепатит, хронічний холецистит, хронічний панкреатит.

67. Хворій 76 років встановлена соматична субкомпенсація, надійшов до лікарні на сьому добу від початку захворювання зі скаргами на біль у правому підребер’ї, слабкість, повторну блювоту, підвищення температури тіла до 38⁰С. При огляді, загальний стан середньої важкості. Визначається збільшений жовчний міхур, в правому підребер’ї відмічається локальне напруження. Якому методу лікування віддається перевага.

А. *Холецистостомія під контролем УЗД.

В. Дистанційна хвильова літотрипсія.

С. Комплексне консервативне лікування.

D. Лапароскопічна холецистектомія в екстреному порядку.

Е. Невідкладна операція, холецистектомія з лапаротомного доступу.

68. Хвора П., 52 років поступила в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту з калових запахом, затримку відходження стільця і газів протягом 3 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий АТ - 115/65 мм рт ст, Пульс 116 уд / хв. При оглядовій Ro-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові чаші Клойбера. Під час операції виявлена ​​пухлина повністю стенозуюча просвіт сигмовидної кишки. Який об'єм оперативного лікування?

1. *Операція Гартмана

2. Двоствольна сігмостомія

3. Лівостороння геміколектомія

4. Правобічна геміколектомія

5. Обхідний ілеотрансверзоанастомоза

69. У відділення невідкладної хірургії поступив пацієнт Р. 35ти років через 30 хвилин після ДТП зі скаргами на біль в животі, нудоту, запаморочення. При огляді: положення на спині з приведеними ногами, АТ 100/60 мм. рт. ст., пульс 90 уд / хв. У правому та лівому підребер'ї - підшкірні крововиливи від удару. При пальпації живота - сумнівний симптом Щоткіна-Блюмберга. Хірург запідозрив розрив кишечника, перитоніт. Який найбільш оптимальним методом діагностики потрібно використовувати?

1. Іригоскопія

2. *Оглядова Rö-скопія черевної порожнини

3. ФГДС

4. УЗД

5. КТ

70. Хворий 0., 26 років, поступив в клініку з приводу гострого підшкірного ректального парапроктиту. Під час операції розкрито підшкірний парапроктит, порожнина не обстежувалася, промита перекисом водню та фурациліном, дренована. На ранок температура висока, загальний стан не покращився. Пульс 110 уд/хв, АТ - 100/60 мм рт. ст., лейкоцитоз 16_*10⁹/л., зі зсувом лейкоформули вліво. На наступну добу процес поширився на стегна та передню черевну стінку. Повторна операція - після ревізії рани розкритий повністю гнійник, затіки. Перебіг важкий. З крові висіяно стафілокок, проводилося активне хірургічне, інтенсивне антибактеріальне та корегувальне лікування з включенням ГБО, повільне одужання. Ваш діагноз?

Помилка хірурга під час операції? До якого ускладнення призвела помилка?

A. * Не розкритий повністю парапроктит, який ускладнився затіками та

сепсисом

B. Не розкритий повністю парапроктит, який ускладнився гнійними затіками на стегна.

C. Не розкритий парапроктит, виникло ускладнення у вигляді затіків

на передню черевну стінку.

D. Нерозкритий повністю парапроктит, який ускладнився гнильної інфекцією.

Е. Не розкритий повністю парапроктит внаслідок чого процес ускладнився лейкоцитозом та анемією.

71. Хворий К., 19 років, поступив в клініку з діагнозом гострий апендицит, місцевий перитоніт. Під час операції діагноз підтвердився. Проведена апендектомія, черевна порожнина осушена за допомогою марлевих тампонів та передня черевна стінка зашита. На 7-му добу з'явилися переймоподібні болі, «шум плескоту», нудота та блювота. На оглядовій Rö-скопії є три чаші Клойбера з горизонтальним рівнем рідини. Ваш діагноз? Яка допущена тактична помилка? Дія хірурга.

A. Міжкишковий інфільтрат, не дренована черевна порожнина, лікування консервативне. B. *Рання спайкова тонкокишкова непрохідність, не дренована черевна порожнина. Лікування оперативне. C. Піддіафрагмальний інфільтрат, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. D. Гострий ентероколіт, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне. Е. Гострий тифліт, не дренована черевна порожнина. Лікування консервативне.

72. Хворий 39 років отримав травму живота. При дослідженні - перкуторно печінкова тупість не визначається. Рентгенологічно - газ під куполом діафрагми. Можливий діагноз?

А. Забій органів черевної порожнини.

В. Розрив печінки.

С. Розрив селезінки.

D. Розрив підшлункової залози.

Е. *Розрив порожніх органів.

73. В результаті травми у хворого 55 років виявлено поперечний розрив хвоста підшлункової залози. Тактика лікаря?

А. *Короткочасна передопераційна підготовка. Операція

В. Консервативна терапія.

С. Дренування черевної порожнини. Введення інгібіторів

D. Антибіотикотерапія.

Е. Кріодеструкція підшлункової залози.

74. Визначити, які порушення водно-електролітного обміну спостерігаються при стенозі вихідного відділу шлунка:

А. Метаболічний ацидоз.

В. *Метаболічний алкалоз.

С. Діспротеінемія.

D. Гіпоглікемія.

Е. Гіперкальциемія.

75. Під час операції з приводу хронічного панкреатиту виявлена ​​різко ущільнена підшлункова залоза. Вірсунгова протока різко розширена (до 1 см), напружена, пальпаторно в ній визначаються конкременти. У холедоху патології не виявлено.

Яка оптимальна тактика хірурга?

А. Резекція підшлункової залози.

В. Розсічення вірсунгової протоки, видалення конкрементів, зовнішнє дренування протоки.

С.* Поздовжнє розсічення головної панкреатичної протоки, видалення конкрементів, накладення поздовжнього панкреатоєюноанастомозу за Ру.

Д. Назобіліарне дренування панкреатичної протоки.

Е. Зовнішнє дренування жовчних проток.

76. Хвора А., 49 років, скаржиться на гострий біль в правому підребер’ї, який виник через 2 години після вечері, нудоту, блювоту жовчю. Хворіє 18 годин. Хвора неспокійна, збуджена, метушиться в ліжку. Пульс 98 ударів за хвилину, язик обкладений білими нашаруванням, вологий., температура тіла 38,2⁰ С. При огляді, права половина живота відстає в акті дихання, пальпаторно в правому підребер’ї напруження м’язів, болючість. Позитивні симптоми Ортнера та френікус-симптом. Симптоми подразнення очеревини від’ємні. Вкажіть найбільш вірогідний попередній діагноз.

А. *Гострий холецистит.

В. Гострий панкреатит.

С. Гострий перитоніт.

D. Гострий апендицит.

Е. Гостра кишкова непрохідність.

77. Хворий П., 77 років вступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкі переймоподібні болі в животі, нудоту, багаторазову блювоту з калових запахом, затримку дефекації та газів протягом 2 діб. Об'єктивно: Загальний стан важкий, язик сухий, АТ - 105/65 мм рт ст, пульс 116 уд / хв. З супровідних захворювань: ІХС, постінфарктний кардіосклероз. При оглядовій Rö-скопії органів черевної порожнини виявлені тонко-і товстокишкові чаші Клойбера. При ірігоскопії виявлена ​​пухлина повністю стенозуюча просвіт сигмовидної кишки. Який об'єм оперативного лікування

1. Операція Гартмана

2. *Двоствольна сігмостомія

3. Лівостороння геміколектомія

4. Правобічна геміколектомія

5. Обхідний ілеотрансверзоанастомоза

78. Чоловік 40 років доставлений з місця ДТП, в несвідомому стані, при об'єктивному обстеженні визначається напруження м'язів передньої черевної стінки, симптоми подразнення очеревини сумнівні. Хірург запідозрив розрив кишечника, перитоніт. Які з нижче перерахованих ознак свідчать про пошкодження органів шлунково-кишкового тракту і є показаннями до екстреної лапаротомії

1. При ФГДС множинні крововиливи на слизовій 12-палої кишки

2. * При оглядовій Rö-скопії черевної порожнини - вільний газ під діафрагмою

3. Перелом кісток тазу при Rö-логічному дослідженні

4. Значне ослаблення перистальтики при аускультації

5. Збільшення розмірів селезінки при УЗД

79. Хворий К., 45 років. , поступив в клініку з приводу кісткового панарицію першого пальця. Протягом усього попереднього тижня лікувався в поліклініці, де був розкритий панарицій, стан не покращився, набряк перейшов на передпліччя. Направлений на стаціонарне лікування. Об'єктивно: перший палець потовщений, синьо-багрового кольору. На внутрішній поверхні передпліччя в нижній третині визначається різка набряклість, шкіра гіперемована. Визначається флюктуація, різко виражений малюнок підшкірних судин з гіперемією. Загальний стан важкий. Шкірні покриви бліді. Пульс 112 уд. за хв., АТ 100/60 мм.рт.ст. Дихання поверхневе 30 в хв. Хворий ейфорічний. Лейкоцитоз 18_*10⁹ / л. Тактична помилка хірурга? Ваш діагноз? Призначте лікування.

A. Кістковий панарицій першого пальця, який ускладнився пандактелітом. Кістковий панарицій повинен лікуватися в стаціонарі.

B. Кістковий панарицій першого пальця, що поширився в Пироговий

простір. Лікування повинно бути стаціонарним.

C. *Кістковий панарицій першого пальця, затік на передпліччі. Ускладнений сепсисом. Лікування в стаціонарних умовах.

D. Кістковий панарицій першого пальця з руйнуванням суглоба. Лікування в стаціонарі.

E. Кістковий панарицій першого пальця, який ускладнився дихальною недостатністю. Лікування в стаціонарі.

80. Хворий Г., 17 років, надійшов в клініку з діагнозом гострий апендицит, дифузний перитоніт. Тактика хірурга? Який вид знеболення? Який розріз на передній черевній стінці. Як хірург повинен закінчити операцію?

A. Оперативне лікування, місцева анестезія, розріз Волковича-Дьяконова (Мак-Бурнея), ушивання черевної стінки наглухо. B. Оперативне лікування, місцева анестезія. Розріз Волковича-Дьяконова (Мак-Бурнея), санація та дренування черевної порожнини. C. Оперативне лікування, місцева анестезія, розріз по Ленандеру, санація черевної порожнини та ушивання наглухо. D. Спостереження, при погіршенні стану оперативне лікування, місцева анестезія. Санація та ушивання черевної порожнини наглухо. Е. *Оперативне лікування, загальна анестезія, средньосредина лапаротомія, санація та дренування черевної порожнини