6. Форматування абзаців тексту

Форматування абзаців тексту включає установку відступів відносно полів сторінки, задання параметрів “червоного” рядка, вирівнювання в межах відступів, вибір значень міжрядкового і міжабзацного інтервалів. Виразне оформлення абзаців досягається використанням для них обрамлення і залиття. Окремою задачею форматування абзаців є представлення їх у вигляді, так званих, списків.

Всі абзаци, над якими виконується операція форматування, повинні бути заздалегідь виділені. Виключення складає форматування одного абзацу. Для цього достатньо зробити його поточним (встановити на ньому текстовий курсор).

Відступами (лівим і правим) називаються відстані між полями сторінки і абзацом. При позитивних значеннях відстаней абзац відступає усередину сторінки, при негативних – залізає на її поля. Нульові значення відступів відповідають точному збігу кордонів абзацу з полями сторінки. Розглядається також додатковий відступ щодо лівого краю абзацу для першого його рядка (“червоний рядок”). При цьому перший рядок починається далі від краю в порівнянні з іншими рядками абзацу. Перший рядок може не мати додаткового відступу або, навпаки, починатися з виступу. В останньому випадку перший рядок починається ближче до краю в порівнянні з іншими рядками абзацу.

Установка відступів абзацу продубльована засобами горизонтальної лінійки форматування. Світла частина лінійки відповідає робочому полю сторінки, темна частина – її полям. На лінійці розташовані три покажчики у вигляді трикутників, які перетягуються вручну при натиснутій ЛКМ. Положення правого трикутника відносно поля сторінки відповідає правому відступу. Положення верхнього трикутника відносно лівого нижнього відповідає або відступу, або виступу першого рядка. Положення самого крайнього з двох трикутників зліва відносно поля сторінки визначає значення лівого відступу. Лівий нижній трикутник об'єднаний з прямокутним елементом, який використовується для перетягування обох лівих трикутників одночасно (завдяки цьому зберігається відносне положення першого і інших рядків абзацу).

Вирівнюванням називається вибір певного положення кожного рядка абзацу відносно відступів. Існує чотири способи вирівнювання. Вирівнювання по лівому краю (правому) означає, що кожний рядок притискається до лівого відступу (правого). Вирівнювання по центру відповідає тому, що текст рядка стискується до центру, після чого він весь розташовується точно посередині між відступами. При вирівнюванні по ширині пропуски між словами рядка розтягуються таким чином, що обидва краї рядка виявляються точно співпадаючими з відступами (останнього рядка це не стосується). Якщо значення відступів задати нульовими (як частіше всього і буває), то можна говорити про вирівнювання відносно полів сторінки.

Для абзацу використовують три види інтервалів: міжрядковий інтервал, а також інтервали перед абзацом і після абзацу.

Розмір міжрядкового інтервалу (інтервалу між рядками даного абзацу) співвідноситься з розміром використовуваного в абзаці шрифту. Із стандартних найбільш популярний одинарний інтервал, величина якого лише трохи перевищує розмір шрифту. Найменування інтервалів “полуторний” і “подвійний” говорять самі за себе, і розміри їх кратні одинарному з множниками 1,5 і 2 відповідно. Указані стандартні інтервали текстовий процесор уміє встановлювати автоматично. Нестандартні кратності інтервалу щодо одинарного доводиться вказувати вручну за допомогою інших значень множника.

Інтервал між рядками абзацу однаковий за умови, що в ньому використовується один і той же шрифт одного і того ж розміру. Є можливість встановити однаковий інтервал між рядками незалежно від використовуваних в абзаці шрифтів. Такий міжрядковий інтервал називається точним і відноситься до нестандартних. Тому його конкретне значення в пунктах також потрібно вказувати вручну.

Відомо, що наявність абзаців в документі полегшує його читання, сприяє виділенню окремих смислових блоків, прискорює процеси перегляду і пошуку. Традиційно для візуального виділення абзаців використовують “червоний рядок”.

Інтервали перед абзацом і після абзацу є додатковими і разом з міжрядковим інтервалом утворюють сумарний межабзацний інтервал.

Виразне оформлення окремих абзаців використовують для досягнення виразності всього документа загалом. Для цього користувач має в своєму розпорядженні два основні засоби, званих обрамленням і залиттям. Обрамлення – це зображення різного роду рамок по межах абзацу. Залиття – це закрашення абзацу кольором, відмінним від загального кольору сторінки, з використанням того або іншого малюнка.

Кажучи про залиття, потрібно мати на увазі два різні засоби: власне залиття або, інакше кажучи, фон певного кольору, а також узор. Узор може бути складений з ліній різної ширини (вертикальних, горизонтальних, діагональних, у вигляді гратки) або з крапок, розташованих з різною густиною (від 5% до суцільного покриття). Для узору також може бути вибраний колір. Варіанти залиття такі: тільки фон, тільки малюнок, і те, і інше разом.

Як вже згадувалося, окремою задачею форматування абзаців є представлення їх у вигляді, так званих, списків. В рамках термінології текстового процесора списком прийнято називати послідовність абзаців, що утримують впорядковану інформацію (перелік, алгоритм, зміст і т.п.). Кожний абзац при цьому є пунктом списку і починається із спеціального маркера або порядкового номера. Відповідно цьому списки називаються маркірованими або нумерованими.

Крім того, на практиці часто використовуються багаторівневі списки, кожний пункт якого також є списком. Найкращим прикладом такого багаторівневого списку може бути зміст документа, розбитого на розділи, які, у свою чергу, розбиті на підрозділи, які, у свою чергу, розбиті на параграфи і т.д. При цьому список якогось конкретного рівня, в загальному випадку, може бути тим, що або маркірується, або нумерується.

Потрібно знати, що пункт списку характеризується двома числовими параметрами: відступом позиції маркера (номеру) і відступом наступних рядків пункту від лівого поля сторінки. Маркер завжди розташовується праворуч від своєї позиції, тобто “притискається” до неї своїм лівим краєм. Номер може “притискатися” до позиції своїм лівим або правим краєм або “лягати” на неї своїм центром. Доступ до параметрів пункту списку можна одержати з діалогового вікна Маркеры, Нумерация, Многоуровневые списки в групі Абзац на вкладці Главная. При цьому з'являється діалогове вікно, у якому указані числові параметри встановлюються в полях Положение маркера (номера) і Положение текста.

Третій числовий параметр – відступ тексту першого рядка від позиції маркера (номеру) пункту списку. Він визначається відповідно до наступного правила.

Текст першого рядка пункту списку завжди починається після маркера (номеру) з позиції табуляції, найближчої до позиції цього маркера (номеру). При цьому обов'язково потрібно пам'ятати, що маркер (номер) також вимагає місця по ширині для свого розміщення в першому рядку пункту списку.