47.У чому полягає різниця між загальною та особливою частиною фінансово­го права.

В Загальну частину системи курсу фінансового права включаються питання, що стосуються усіх правових інститутів, які об’єднуються в Особливій частині. Вони відображають загальні риси і закономірності внутрішнього розвитку фінансово-пра-вових відносин: поняття, предмет і метод фінансового права; зміст фінансової систе-ми; структура, особливості і види фінансово-правової норми і фінансово-правового відношення; ієрархія і компетенція органів держави, які управляють фінансовою сферою, їх завдання і функції, форми і методи роботи; зміст, види і методи фінансо-вого контролю; співвідношення фінансового права і фінансово-правової науки.

В Особливій частині навчального курсу фінансового права окремо вивчаються норми кожного

фінансово-правового інституту, тобто норми, які регулюють якісно однорідні фінансові відносини.

11.Фінанси - це гроші. Чи правильне це твердження? Обґрунтуйте свою від­повідь.

Фінанси-сукупність грошових відносин, пов*язаних з формуванням, мобілізацією і розміщення фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов і національного багатства.

Оскільки інструментом фінансових відносин є гроші, необхідно визначити співвідношення між категоріями фінанси і гроші. Загальновідомим і визнаним усіма є твердження, що фінанси- це не гроші. Сфери функціонування грошей і фінансів, будучи досить широкими і розгалуженими, пересікаються у певному сегменті. Це пересічення настільки важливе, що визначає характер дії і грошей, і фінансів. З одного боку, фінанси неможливі без грошей, адже інструментом фінансових відносин є саме гроші, а зовнішнім, видимим проявом цих відносин є грошові потоки. З іншого боку, функціонування грошей без фінансів багато в чому втрачає сенс і зводиться до суто технічних питань обміну. Виходячи з цього врешті-решт зрозумілим стає побутове ототожнення фінансів і грошей.

30. Фінансова стратегія і фінансова тактика у фінансовій політиці. У чому їх сутність і взаємозв’язок?

Фінансова політика — це сукупність фінансових (розподільчих і перерозподільчих) заходів, які здійснює держава через фінансову систему. Фiнансова полiтика — це частина економiчної полiтики. Головним завданням фiнансової полiтики є забезпечення реалiзацiї тої чи iншої державної програми вiдповiдними фiнансовими ресурсами.

Фінансова стратегія — це основнi напрями використання фiнансiв на тривалу перспективу. Прикладом стратегiчних завдань i вiдповiдно їх фiнансового забезпечення є: впровадження власної грошової одиницi, проведення приватизацiї, подолання iнфляцiї i спаду виробництва.

Фінансова тактика спрямована на вирiшення завдань окремого етапу розвитку країни i полягає у змiнi форм органiзацiї фiнансових вiдносин. Яскравим прикладом фiнансової тактики є удосконалення системи оподаткування, надання пiльг окремим платникам, територiальний перерозподiл фiнансових ресурсiв через бюджетну систему.

13. Звя’зок фінансів з іншими вартісними економічними категоріями (ціною, заробітною платою, кредитом).  Фінанси і ціна. Фінанси і ціна це економічна категорія, яка приймає участь у вартісному розподілу створенного продукту. Але ціна не грошовий вираз створеної вартості. Вона визначає пропорцію майбутнього вартісного розподілу, які реалізуються за допомогою фінансів. Ціна визначає також вартісний обсяг створеного внутрішнього валового продукту (ВВП, ВНД) які підлягають розподілу за допомогою фінансів.  Фінанси і заробітна плата. Вони мають однакову економічну основу. Так як з/п є частиною загальною системою вартісноого розподілу створенного продукту. Крім того, фонд з/п є частиною фінансових ресурсів підприємства. ВІДМІННОСТІ:  функціонювання з/п можно за відповідною мірою умовності розглядати як двосторонній рух вартості: з/п – це оплата трудових зусиль працівників;  з/п надходить у розпорядження окремих працівників і використовується для задоволення їх власних потреб. Фінанси – пов’язані для задоволення суспільних інтересів. 

Фінанси і кредит. Кредит функціонює на поворотній основі, є платним і повинен мати відповідне забезпечення. Кредит пов’язан лише з відносинами перерозподілу. Кредит є доповненням до власних фінансових ресурсів підприємств: кредитний фонд формується за рахунок вільних коштів суб’єктів господарювання.