23. Охарактеризуйте контрольну функцію фінансів.

З допомогою контрольної функції фінансів надається інформа­ція про склад кількісних показників розподілу; пропорції та співвідношення фондів нагромадження і споживання; джерела формування фондів, їх економне і цільове використання.

Контрольна функція є внутрішньою властивістю фінансів як розподільної категорії. Але за формою виявлення вона відображає вла­стивості самостійного характеру функціонування.

Контрольна функція фінансів реалізується у всіх сферах фінан­сових відносин. Вона проявляється у процесі переміщення вартості від одного власника до іншого, а також при визначенні цільового спряму­вання коштів у межах одного господарського суб'єкта. У розподільно­му процесі контрольна функція фінансів може відбуватися раніше від розподільного процесу, одночасно з ним, а також після розподільного процесу. Це створює уяву відриву контрольної функції фінансів від розподільної.

Отже, контрольна функція фінансів являє собою прояв об'єктивної властивості контролю розподілу валового внутрішнього продукту за відповідними фондами, їх розміщенням і використанням та цільовим призначенням.

36. Охарактеризуйте державне управління фінансами

Управління фінансами здійснюється через існуючу систему відносин, які зумовлені історичними, економічними й політичними умовами та підпорядковані фінансовій політиці держави. Відповідно до неї визначається обсяг розподілу й перерозподілу національного доходу через окремі ланки фінансової системи. Управління державними фінансами в економічно розвинутих країнах здійснюється вищими законодавчими органами шляхом прийняття фінансового законодавства, затвердження державного бюджету і звіту про його виконання, затвердження або ліквідації окремих видів податків та інших фінансових параметрів.

Залежно від державного устрою та політичної системи такими законодавчими органами є, наприклад, Парламент у Великобританії, Національні збори у Франції, Конгрес в США, Бундестаг у ФРН, Верховна Рада в Україні.

Організація оперативного управління фінансами здійснюється через державний фінансовий апарат, склад і структура якого теж визначаються згідно з державним устроєм країни.

Управління фінансами в економічно розвинутих країнах здійснюється кількома державними органами. У США, наприклад це Міністерство фінансів та Адміністративно-бюджетне управління при Президентові країни.

В Україні управління фінансами здійснює Міністерство фінансів, Міністерством економіки, Державне Казначейство, Національний банк, Державна податкова адміністрація.

Рахункова палата, Контрольно-ревізійна служба, Комітет із нагляду за страховою діяльністю, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Пенсійний фонд і фонди соціального страхування.

14. Поясніть, чому в суспільстві виникають фінансові протиріччя та охаракте­ризуйте способи їх збалансування.

Оскільки обєкт фінансових відносин один, а субєктів троє, то ці відносини мають яскраво виражений суперечливий характер. Звідси випливає необхідність збалансування інтересів усіх субєктів. Способи збалансування фінансових протиріч: І. Установлення оптимальних пропорцій розподілу ВВП, тобто таких, які відповідають вкладу кожного, зокрема й держави, у його виробництво. ІІ. Забезпечення постійного одночасного зростання доходів кожного з субєктів.

Якщо економіка функціонує стабільно й ефективно, то значних протиріч у розподілі немає. Якщо соціальне напруження у суспільстві відсутнє, то воно в цілому задоволене пропорціями розподілу ВВП. Зазначені критерії оцінки відображаються у доволі точних економічних показниках — рівні ВВП ВНП на душу населення і темпах зростання ВВП.

Психологічно передусім сприймається не стільки рівень ВНП на душу населення і маса доходів кожного субєкта, скільки їх динаміка. Постійне зростання доходів створює сприятливий клімат у суспільстві. Врешті-решт, саме постійне зростання доходів веде до їх високого рівня в розрахунку на душу населення.

Забезпечення зростання ВВП є основною формою вирішення фінансових протиріч у суспільстві.

17. Поясніть у чому, на вашу думку, полягає завдання вивчення фінансів.

Вивчивши дисципліну „Фінанси” студенти повинні знати історичні етапи становлення і розвитку фінансів та фінансової науки, сутність фінансів як економічної категорії та їх роль у процесі суспільного відтворення, фінансові категорії; зміст і значення фінансової політики, роль фінансового механізму в реалізації фінансової політики, фінансове право та правове регулювання фінансової діяльності; суть, функції та класифікацію податків, зміст і побудову податкової системи; визначення, значення, функції бюджету, бюджетний устрій та склад бюджетної системи; економічну сутність доходів і видатків Державного бюджету України, причини виникнення бюджетного дефіциту та напрями його скорочення; сутність та роль державного кредиту, структуру державного боргу та особливості управління ним; сутність і функції місцевих фінансів, зміст доходів і видатків місцевих бюджетів; джерела формування та напрямки використання коштів соціальних позабюджетних фондів; сутність фінансів суб’єктів господарювання, їх функції та основи організації; сутність і призначення фінансів домогосподарств, зміст та стуктуру бюджету домогосподарства, основні чинники, що впливають на ощадну активність домогосподарств; економічну сутність, необхідність і роль страхування, класифікацію галузей, видів і форм страхування, страховий ринок, структуру і склад його учасників; сутність фінансового ринку, його суб’єкти і класифікацію, інструменти фінансового ринку; фінансовий менеджмент як галузь науки управління, сферу, напрями, суть та роль фінансового менеджменту, загальні та спеціальні його функції; основні поняття та базові елементи економічної безпеки, сутність і місце фінансової безпеки в системі економічної безпеки держави; призначення, функції та складові міжнародних фінансів, сфери міжнародних фінансових відносин, склад і структуру світового фінансового ринку, особливості організації фінансів країн з розвиненою ринковою економікою, основи становлення та розвитку фінансів Європейського Союзу.

45. Платіжний баланс держави – це

Бала́нс платі́жний — співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць). Платіжний баланс на певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників про здійснені за цей період зовнішньоекономічні дії і дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.