Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лужный курсовой.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
51.3 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет»

Кафедра геодезії

Курсовий проект

З дисципліни « Землевпорядні вишукування та проектування »

на тему: «Встановлення земельних сервітутів у містах»

Виконавець:

студент групи ГКб-10-1

Лужний А.С.

Керівник:

Рябчій В.А.

м. Дніпропетровськ (2013 р.)

Зміст

Вступ

Розділ 1. Аналіз нормативно-правових актів України стосовно встановленню земельних сервітутів

    1. Аналіз Земельного кодексу України

    2. Аналіз Цивільного кодексу України

    3. Аналіз постанов Кабінету Міністрів України

    4. Аналіз Указів Президента України

    5. Аналіз наказів Державного агентства земельних ресурсів України та інших відомств

    6. Висновки до розділу

  1. Аналіз наукових вітчизняних і закордонних публікацій.

    1. Висновки до розділу

  2. Аналіз навчально-методичних публікацій вітчизняних і закордонних авторів.

    1. Висновки до розділу

  3. Правові та процедурні колізії, недоліки та проблеми з цього питання.

  4. Пропозиції щодо усунення виявлених колізій, недоліків та проблем.

Висновки

Перелік посилань

Додатки

Вступ

Земля – це базис самого існування й буття людини, найголовніше місце для господарської діяльності. Земля виступає як найважливіший природний ресурс, основа життя, загальнолюдське й загально національне надбання, як компонент природи й біосферна категорія.

Предметом правового регулювання нормами земельного права є суспільні земельні відносини . Характерною особливістю предмета земельного права є ті, що він охоплює собою як матеріально - правові, так й процесуальні норми, створюючи тим самим механізм (процедуру) реалізації земельно-правових норм.

У Конституції закріплюється право власності українського народу на землю та інші природні ресурси (ст.13),забезпечується як державний захист прав всіх суб’єктів права власності й господарювання. Їхні рівність перед законом, гарантується непорушність права власності на землю, яку набувається й реалізується громадянами, юридичними особами та Державою виключно відповідно до закону, право громадян України волю об’єднання громадян України у громадські організації для здійснення й захисту своїх прав й свобод та задоволення економічних, соціальних та інших інтересів, декларація про підприємницьку діяльність, визначається механізм реалізації захисту права власності, у тому числі на землю, інших прав майнового характеру.

Оскільки історично так склалося, що земля досить довго була лише власністю держави, то сучасному українському законодавцю треба дуже пильно й серйозно відноситись до цих питань. Навіть й після 14 років незалежності України та проголошення її демократичного розвитку, запитання земельні відносини стоять досить гостро й потребують пильної уваги й найскорішого вирішення.

Оскільки суспільство нарешті зрозуміло, що земля є коштовним товаром, то почастішали випадки самовільного захоплення землі, чи порушення орендних відносин. Тому тема „ Проблем и регулювання користування чужою земельною власністю ” є однією із най актуальніших на даний момент й потребують дуже часто судового розгляду.

Тема роботи напрямлена на розкриття стану земельного законодавства України, його функціональності щодо питань, котрі піднімаються в данному дослідженні.      

Метою роботи є виявлення та розкриття досягнень та проблемних питань Земельного кодексу Україні, цивільного кодексу та інших законодавчих актів про земельні відносини щодо користування чужою земельною власністю.                                              

Завдання дослідження – розкрити сутність сервітуту, оренди та самовільного захоплення землі та компетенцію земельного законодавства у вирішенні питань земельні відносин та проблеми, котрі воно не може вирішити на сьогоднішній день.

Об’єктом дослідження є правові відносини, котрі виникають при користуванні чужою земельною власністю.

Також в цій роботі буде розглянуто

  1. види сервітутів

  2. Сфери використання земельних сервітутів

  3. Договір земельного сервітуту

  4. Способи подолання складнощів

А що ж є земельним сервітутом?

Сервітут — обмежене право користування землею, яке забезпечує іншому землекористувачеві можливість користування нею з певними обмеженнями, встановленими законом або договором. Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володарю) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Види сервітутів:

Публічний сервітут загальні правила добросусідства

  • Дозволяти власникам або користувачам земельних ділянок прохід до доріг загального користування;

  • А також споруди або ремонту суміжних знаків та споруд;

  • не завдавати перешкод підведенню до суміжних земельних ділянках необхідних комунікацій;

  • проводити заходи щодо запобігання стоку дощових і стічних вод, проникнення отрутохімікатів і мінеральних добрив на суміжний земельну ділянку та ін.

Реальний сервітут - сервітут, який обтяжує одну земельну ділянка (обтяжену) на користь іншої земельної ділянки (обтяжуючого). Реальний сервітут повинен здійснюватися способом найменшого обтяження для обтяженого земельної ділянки.Реальний сервітут є неподільним. У разі поділу обтяжуючого земельної ділянки, дія реального сервітуту зберігається на користь всіх його частин. А при поділі обтяженої земельної ділянки, дія реального сервітуту також зберігається у відношенні всіх його частин. Таким чином, реальний сервітут є неподільним.

Особистий сервітут – сервітут, який обтяжує земельну ділянку в інтересах особи, яка є правомочним використовувати цю земельну ділянку відповідним чином і мати від нього певну користь. Особистий сервітут не підлягає передачі, якщо законом або угодою не встановлено інше.

Особливості особистого сервітуту:

  • встановлюється на користь конкретної особи і не підлягає передачі іншій;

  • особа, на користь якої встановлено сервітут, має право присвоювати плоди від використання об'єкта сервітуту (право випасу худоби, водозабору та ін);

Розділ 1.

Аналіз нормативно-правових актів України стосовно встановлення земельних сервітутів