
- •Міністерство освіти і науки України
- •Методичні вказівки
- •Характеристика роботи за розділами
- •1. Принцип дії системи
- •2. Визначення передаточних функцій елементів системи
- •3. Структурна схема, передаточні функції і рівняння динаміки та статики системи
- •4. Аналіз стійкості системи та визначення критичного значення коефіцієнта передачі регулятора
- •5. Побудова годографа амплітудно-фазової частотної характеристики розімкнутої системи і визначення запасу стійкості
- •6. Розрахунок і побудова перехідної характеристики системи автоматичного керування
- •7. Моделювання перехідних процесів за допомогою комп’ютерних програм
- •8. Оцінка якості регулювання
- •9. Розрахунок інтегральної квадратичної оцінки якості системи та визначення оптимального коефіцієнта підсилення регулятора
- •10. Синтез коректууючих пристроїв методом лах
4. Аналіз стійкості системи та визначення критичного значення коефіцієнта передачі регулятора
При розробці і настроюванні систем автоматичного керування важливо встановити вплив окремих параметрів на їх стійкість. Для визначення областей допустимих значень параметрів можуть бути використані критерії стійкості та загальний метод D-розбиття.
Зокрема,
критичне значення параметру (коефіцієнта
передачі
чи
постійної часу
)
при якому система знаходиться на межі
області стійкості можна визначити за
критерієм Гурвіца. Для цього необхідно
прирівняти до нуля відповідний мінор
визначника Гурвіца. У випадку системи
третього порядку критичне значення
параметру знаходять з розв’язку рівняння
/10/
Для
визначення критичного значення параметру
системи може бути використано частотний
критерій Найквіста. За критерієм
Найквіста система знаходиться на межі
області стійкості, якщо годограф
розімкнутої системи проходить через
точку з координатами
,
тобто
/11/
У скалярній формі комплексне рівняння /11/ записують у вигляді системи рівнянь
Для
визначення
з другого рівняння визначають критичну
частоту
,
при якій годограф характеристики
пересікає дійсну від’ємну піввісь.
Отримане значення
підставляють в перше рівняння системи
та знаходять значення
.
Критичне значення досліджуваного параметру може бути визначене також із графічної побудови годографа частотної характеристики розімкнутої системи.
Приклад. Запишемо характеристичне рівняння системи, передаточна функція якої:
Складемо визначник Гурвіца для даного рівняння:
;
Головний
визначник Гурвіца
>0
і його мінори
>0,
>0,
тому система з даними параметрами
стійка.
Критичне значення коефіцієнта передачі підсилювача знайдемо, прийнявши його за невідомий у виразі та прирівнявши до нуля визначник Гурвіца:
Характеристичне рівняння замкнутої системи
Складемо мінор другого порядку визначника Гурвіца, оскільки він однозначно залежить від значення визначника Гурвіца
При
критичному коефіцієнті передачі
:
;
;
.
Отже,
при
система перебуватиме на межі стійкості.
5. Побудова годографа амплітудно-фазової частотної характеристики розімкнутої системи і визначення запасу стійкості
Побудову годографа амплітудно-фазової частотної характеристики розімкнутої системи ведуть в полярних, або декартових координатах. При побудові годографа частотної характеристики в полярних координатах спочатку знаходять вирази для амплітуди і фази кожної ланки окремо. Потім, для отримання виразів амплітудної і частотної характеристик системи, амплітуди ланок перемножують а фази сумують.
Стійкість системи автоматичного керування необхідно забезпечувати з певною гарантією – яка визначається запасом стійкості.
На комплексній площині коренів запас стійкості визначається віддаленістю коренів характеристичного рівняння від уявної вісі.
На основі алгебраїчних критеріїв запас стійкості системи можна оцінити за запасом, з яким виконуються нерівності.
Найчастіше
оцінка запасу стійкості системи
здійснюється на основі критерію
Найквіста. При цьому розрізняють запас
стійкості по модулю (амплітуді) і по
фазі. Запас стійкості по амплітуді може
бути визначений в абсолютних або
відносних одиницях. Запас стійкості по
модулю визначається відрізком
осі абсцис між критичною точкою
і точкою перетину годографа частотної
характеристики розімкнутої системи
з дійсною від’ємною піввіссю (рис. 5)
Рис. 5. Визначення запасу стійкості за частотними характеристиками системи
У відносних одиницях запас стійкості за модулем визначається відношенням
.
Запас
стійкості за фазою визначається кутом
між від’ємною піввіссю і променем
проведеним з початку координат в точку
перетину кола одиничного радіуса з
годографом
.
Для нормальної роботи системи автоматичного керування необхідно, щоб запас стійкості за модулем складав не менше 2 разів і за фазою - 30-60 градусів.
При
використанні логарифмічних частотних
характеристик запас стійкості за
амплітудою визначається за характеристикою
в
точці переходу фазової характеристики
через
рівень -180
,
а запас стійкості за фазою на основі
характеристики
в точці перетину характеристикою
осі
абсцис. Рекомендоване значення запасу
стійкості за модулем у логарифмічному
масштабі
дБ.
Приклад. Для побудови годографа АФЧХ спочатку запишемо передаточну функцію розімкненої системи :
Виконавши заміну p=jω, отримаємо:
Для побудови годографа в декартовій системі координат виділимо дійсну та уявну частини W (jω) =P(ω) +jQ(ω):
;
.
Запаси
стійкості визначимо, виходячи з критерію
стійкості Найквіста. Для визначення
запасу стійкості за амплітудою знайдемо
частоту, яка відповідає точці перетину
годографа АФЧХ з від'ємною дійсною
піввіссю (з умови jQ(
)
= 0):
Прирівняємо чисельник до нуля і знайдемо корені:
.
Тоді отримаємо
=
0,
= 8.7727,
= -8.7727.
Нас
задовільняє лише значення
= 8,7727. При цьому Q(
)
= P(8,7727)=-0,218.
Запас стійкості за амплітудою Азап= 1-0,218=0,782.
Рис. 6. Годограф АФЧХ та визначення запасів стійкості
З графіка видно, що точка перетину годографа системи із колом одиничного радіусу має координати (-0,94; -0,3).
.