37. Облік виходу продукції та її калькулювання

Для обліку витрат на виробництво продукції застосовують рахунок 23 "Виробництво". Він призначений для узагаль. інформації про витрати на в-цтво продукції (робіт, послуг). По дебету рах. 23 "Виробництво" - прямі матеріальні, трудові і ін. прямі витрати, а так само виробничі невигідні витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг), по кредиту - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом прод. (в дебет рах. 26, 27), виконаних робіт і послуг (в дебет рах. 90). Аналітичний облік по рах. 23 "Виробництво" ведеться по видах виробництв, по статтях витрат і видах або групах продукції, що виробляється.

При використовуванні п-ством журнально-ордерної форми обліку для узагальнення витрат використовується журнал-ордер № 10, що склад. з 3 розділів. В 1 розділі наводяться дані про витрати на в-цтво, в 2 показується розрахунок витрат на в-цтво по економ. елементах, 3 розділ відображає транспортно-заготовчі витрати.

П(С)БО 16 „Витрати”.

Калькуляція— це обчислення собів. одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собів. матеріальних цінностей та засобів в-цтва за елементами витрат. 

Процес калькулювання собів. продукції за повними витратами, який вважається традиційним для Укр., передбачає включення у собів. продукції всіх витрат в-цтва без їх розподілу на змінні і постійні.

Методи калькуляції — це методи розрахунку витрат п-ства, собів. продукції, об'єму незавершеного п-ства, основані на калькуляції затрат.

Методи обліку витрат і калькулювання собів. прод.є: 1) за об‘єктами обліку витрат: попередільний метод, попроцесний, позамовний; 2) за повнотою витрат, які вра-ховуються: метод обліку повної собівартості, метод обліку неповної собів.; 3) за ступенем нормованості витрат: метод обліку фактичної собів., метод обліку нормативної собів.

Основною метою калькулювання є вимірювання, фіксація і облік витрат на в-цтво та порівняння цих витрат із заздалегідь визначеними показниками, встановленими керівництвом.

38. Автоматизоване формування фінансових результатів

Одне із провідних місць в управлінні підприємством займає сучасний бухгалтер. Він не тільки відповідає за ведення бухгалтерських рахунків, але і здійснює більшу роботу по плануванню, контролю, оцінці і огляду господарської діяльності підприємства, по аудитуванню і розробці управлінських рішень.

Для прикладу наведемо схему роботи бухгалтера підприємства за допомогою програмного пакету “1С: Бухгалтерія”. Процес автоматизації обліку фінансових результатів передбачає три етапи обробки інформації. На першому здійснюється вибір з бази даних (БД) інформації в залежності від показників, які обліковуються (витрати за елементами, доходи за місцями виникнення тощо), і формується в пам’яті ЕОМ робочий аналітичний масив. На другому інформація кожного робочого масиву перетворюється в синтетичні дані згідно з алгоритмом їх обробки (всі операції відображуються на рахунках). На третьому здійснюється формування вихідних документів (вихідної інформації, відеограм) у вигляді зведених відомостей, Головної книги, які використовуються обліковими службами підприємства для прийняття обґрунтованих управлінських рішень і складання бухгалтерської звітності.

Постановка задач з обліку фінансових результатів, які розв’язуються за допомогою ПЕОМ, передбачає їх описання, тобто визначення складу вихідної інформації, функціонального призначення, користувача обліковою інформацією, а також періоду, за який здійснюється розробка вихідної інформації (за добу, декаду, місяць, рік).

Вихідна інформація складається на основі поточних даних. Для розробки  вихідної інформації з обліку фінансових результатів підприємства вхідна інформація формується за допомогою вводу даних з клавіатури ПЕОМ. Для того, щоб здійснити автоматизоване складання вихідних даних за деякими показниками, необхідно з інформаційних файлів – первинних документів вибрати потрібну інформацію, за якою, після створення масиву, на основі відповідного алгоритму розробляється відповідна  форма звітності.

Форма вихідної інформації повинна мати шапку, в якій зазначається назва підприємства, ідентифікатор, назва форми і за який період вона складається. В змісті форми друкується назва показників, їх цифрове значення і кореспонденція рахунків. Після завершення складання усіх форм здійснюється узагальнення результатів обліку в звітності і розробляються заходи, які спрямовані на поліпшення результатів господарської діяльності підприємства, зокрема на збільшення прибутку, а також обґрунтування оптимальних управлінських рішень.