Оформлення тексту роботи.

Для написання текстової роботи використовують односортовий білий папір стандартного формату (210 х 297 мм) – А4. В разі потреби, наприклад, за наявності включення до роботи певних карт, великих таблиць або графіків, діаграм, застосовується формат А3, з відповідним складанням такого аркуша до рівня формату А4. Поля (береги) на сторінці залишають з усіх чотирьох сторін, зліва  25 мм, справа  15 мм, зверху і знизу  по 20 мм. Основний шрифт – Times New Roman 14 pt. Вирівнювання тексту переважно здійснюється по ширині. Головний міжрядковий інтервал – полуторний. Абзацні виступи становлять 1,25 см.

З метою більш легкого сприймання роботи дуже бажаним є виділення курсивом або жирним шрифтом ключових питань, термінів, цитат.

Заголовки структурних частин роботи друкують великими літерами симетрично до тексту, заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) по середині, заголовки пунктів - з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовків розділу та підрозділу не ставлять. Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервалам (див. зразок).

ЗРАЗОК

-----------------------------------------------------------------------------------------

РОЗДІЛ 2. ГЕОМОРФОЛОГІЯ УКРАЇНИ

2.1. Геоморфологія Східноєвропейської рівнини

1. Геоморфологія Придніпровської височини.

В геоморфологічному відношенні територія Придніпровської височини є однією з складових …

------------------------------------------------------------------------------------------

Кожну структурну частину (розділ) роботи починають з нової сторінки. Відносно нумерації сторінок та інших складових роботи існують загальноприйняті правила, дотримання яких є обов’язковим. Так, до першої сторінки роботи відносять титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, але не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Знак № на сторінках не подають.

У роботах географічного змісту часто використовується цифрова та словесно-цифрова форми запису інформації. Тому, наприклад, при перерахуванні однорідних чисел скорочена назва одиниці ставиться тільки після останньої цифри, наприклад: 3, 14 та 35 кг. Після скорочень для понять типу “літр” (л), “кілограм” (кг), “кілометр” (км) тощо крапка не ставиться. При написанні порядкових числівників треба дотримуватися таких правил. Прості та складні порядкові числівники пишуться словами. Наприклад, третій, тридцять четвертий, сто восьмий. При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться тільки один раз. Наприклад, країни 1 та 2-го рівнів.

Числа до десяти, якщо вони не мають одиниць вимірювання, в тексті пишуть словами, а числа більше десяти  цифрами. Дроби завжди пишуть цифрами. На початку речення і особливо абзацу числа записують словами. Якщо вони великі, то краще змінити речення, щоб воно не починалося з числа. У випадках, коли в ряду чисел є хоч одне зі знаками після коми, то всі числа повинні мати стільки ж знаків після коми.

У тексті курсових і дипломних робіт часто зустрічаються скорочення, загальноприйнятими з них є:

а) після перерахування (і т.ін. – і таке інше, і т.д. – і так далі, і т.п. – і тому подібне);

б) при посиланнях (див. – дивись, пор. – порівняй);

в) при позначенні цифрами століть і років (ст. – століття, р. – рік, рр. – роки).

Існують також такі загальноприйняті скорочення: т. – том, н.ст. – новий стиль, ст.ст. – старий стиль, н.е. – наша ера, м. – місто, обл. – область.

Слова “та інші”, “і таке інше” всередині речення не скорочують. Не допускається скорочення слів, наприклад, такого типу: “ф-ла” – формула, “діам” – діаметр, “кр.” – країна тощо.

Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.

Наукові тексти відзначаються великою кількістю перерахувань (переліків), які складаються із закінчених і незакінчених фраз. Тому існують і неоднакові форми подання переліків (див. зразки).

-------------------------------------------------------------------------------------

Зразок першого варіанту

Групування грунтів здійснюється залежно від тривалості сухого сезону:

1. Області грунтів дуже вологого клімату.

2. Формація пустельних карбонатних засолених грунтів.

3. Області грунтів з нетривалим сухим сезоном.

Зразок другого варіанту

До формацій грунтів рівнинних територій належать:

а) кріогенні;

б) кислі;

в) нейтральні.

-----------------------------------------------------------------------------------------

В курсових і дипломних роботах не допускаються скорочення окремих слів, понять, термінів, за виключенням загальноприйнятих (в т.ч.; і т.п.; та ін.; млрд. штук;…) та часто вживаних абревіатур таких, наприклад, як: АПК, США, ВВП, АР, НАН України і т.д. Абревіатури, що не є поширеними, можуть мати місце в роботі, але в разі дуже часто вживаних в тексті понять і термінів вводиться така абревіатура після першого згадування в тексті за таким зразком:

“…роботи з 1981р. регулярно здійснюються на трьох ландшафтних тестових ділянках (ЛТД).”

“…основним об’єктом географічного краєзнавства є суспільно-територіальний комплекс (СТК) певної території…”.

Знаки “номер (№)”, “градус (^о)”, “параграф (§)”, “процент (%)” в тексті записують словами, а біля конкретних цифрових або буквенних величин  лише знаками.