- •Методи іммобілізації та властивості іммобілізованих клітин рослин та тварин
- •6.1. Методи іммобілізації клітин рослин
- •6.2. Внутриклеточная регуляция синтеза вторичных метаболитов при иммобилизации
- •Особливості вторинного метаболізму іммобілізованих рослинних клітин
- •6.4. Системы культивирования иммобилизованных клеток
- •1. Получение культуры клеток с определенными заданными свойствами, например линии клеток с высоким выходом продукта и низкой скоростью роста;
- •2. Подбор соответствующего метода иммобилизации и условий культивирования, при котором жизнеспособность клеток и биосинтез целевого продукта поддерживались бы максимально длительное время;
- •3. Создание условий экскреции продукта из клеток в среду культивирования при сохранении жизнеспособности культуры.
- •6.4. Методи іммобілізації клітин тварин
- •6.5. Іммобілізовані клітини в якості тканин-мішеней в біотестах
- •6.6. Іммобілізація ізольованих клітин
6.6. Іммобілізація ізольованих клітин
Іммобілізація клітин у вигляді монокультур. Після отримання суспензії ізольованих клітин готують повтори монослоїв, які в подальшому використовують для біотесту. Для цього в в необхідну кількість лунок вносять необхідну кількість кліткової суспензії.
Припускають, що клітини в суспензії розміщені рівномірно і залишки тканин та агрегати відсутні; в таких умовах можна отримати монослої з щільністю клітин варіюючи в межах 1 – 2 %.
Приготовані плити поміщають в інкубатор (37о С) в атмосферу «повітря + 5 % СО2». Атмосфера в інкубаторі має бути насичина водяними парами, щоб запобігти випаровуванню середовища.
Обробка клітин після іммобілізації. Кожні 3 – 4 діб видаляють з поверхні монослоїв культур за допомогою стерильної пастерівської піпетки, яка з’єднана з нагрітою свіжою порцією того ж середовища.
Зазвичай клітини іммобілізовані таким способом використовують на 7 – 10 добу, коли властивість клітин реагувати на дію гормону максимальна.
Рис. 6.3. Приготування суспензії ізольованих життездатних клітин з зразка тканини
