3. Лікування у Стародавньому Єгипті

Хоч у вавілонській і єгипетській практиці лікування хворих надавалося великого значення релігії та магії, ці школи мали суттєву відмінність. Вавілоняни глибоко розвивали метод математичного аналізу, а єгиптяни накопичили масу описових факті». Але як ті, так і інші, часто не могли відрізнити реальність від вигадки. Тексти на глинописних табличках вавілонян коротші й чіткіші, ніж об'ємні описи на древніх папірусах єгиптян — довгі, неясні, часом малозрозумілі.

Перший єгипетський цілитель, про якого ми маємо достовірні відомості, жив у часи III династії фараонів, біля 2850 р. до н.е. Звали його Імхотеп. Пізніше він був визнаний богом і як спеціальний бог медицини зайняв важливе місце серед інших богів-цілителів єгипетського пантеону. Його храм у Мемфісі став медичною школою і шпиталем, де лікували штучним сном видом психотерапії, який розвивали

послідовники жреців Ескулапа. Ще задовго до греків єгиптяни навчилися створювати в храмі ту атмосферу, яка і в наші дні може бути визнана найбільш корисною для здоров'я людини. Наприклад, страждалець міг підняти свій життєвий тонус, взявши участь в екскурсії по Нілу, відвідавши концерт чи театр, міг відновити свою душевну рівновагу, займаючись танцями, малюванням, живописом або ж присвятивши свій час іншим корисним захопленням. Єгиптяни були глибоко переконані, що ці заняття надають терапевтичного ефекту. Необхідність у надприродному тлумаченні того, що відбувалося, була настільки високою, що при досягненні лікувального ефекту він приписувався впливові святого - покровителя храму. Сьогодні в багатьох сучасних лікарнях цей метод застосовується, він називається "оздоровлення через оточуюче середовище". На

власному досвіді ми також переконуємося у великому оздоровчому впливі на людський організм мистецтва, подорожей, хоббі тощо.

Два найбільш значних єгипетських трактати, які дійшли до наших днів, називаються "Папірус Еберс" і "Папірус Сміт" (створені близько 1550 р. до н.е.) ри проведенні операцій древні зцілювачі користувалися замість скальпеля ножем

Для обезболювання замість наркозу наносили удар палицею по голові

"Папірус Еберс" насичений заклинаннями, окультними поясненнями захворювань, етимологія яких була не відомою. "Папірус Сміт" майже не містить релігійних заклинань і магічних ритуалів, у ньому описуються методи лікування ран і хірургічні втручання.

Єгипетські цілителі дуже мало знали про нерви, м'язи і кровоносні судини. Вони вірили, Ідо анатомічні структури керовані спеціальними духами і що людина своєрідний мікрокосм, який, як і зовнішній світ, складається з чотирьох елементі». Кістки і плоть співвідносилися з землею рідини людського тіла -- з водами. Вважалося, що подібно до приливів і відпливів Нілу вони то піднімаються, то опускаються в судинах. Серце, яке зігрівало тіло, порівнювалося з Сонцем і вогнем, а дихання з вітром.

У Єгипті заохочувалася традиційна практика. І якщо пацієнт при лікуванні якимось новим способом помирав лікар визнавався винним і зазнавав покарання. Незалежно від того, чи були лікарі жрецями, чаклунами чи звичайними людьми, медицина Єгипту переважно залишалася магічною і релігійною. Не дивлячись на це, папіруси відкривають нам чудові спостереження і найдетальніший опис хвороб.

Гігієнічні профілактичні ідеї єгиптян знайшли продовження і розвиток в Іудеї. Безсумнівним є те, що єгипетська медицина вплинула як на Моісея, так і на Гіппократа.