21

Зміст

Вступ….……………………………………………………………………........2-3

Задачі.…………………………………………………………………………....4

Розділ 1.Загальна характеристика виразкової хвороби шлунку…………...5-9

1.1. Статистичні дані захворюваності на виразкову хворобу шлунку…………………………………………………….…...........................5

1.2. Класифікація, епідеміологія, етиологія………..…………..…………6-9

Розділ 2. Критерії діагностики, клінічна картина виразкової хвороби шлунку…………………………………………………………………………9-16

2.1. Особливості перебігу виразкової хвороби шлунку…………………9-12

2.2. Критерії тяжкості перебігу виразкової хвороби шлунку………..…12

2.3. Ускладнення виразкової хвороби шлунку (кровотеча, шок, пілеростеноз, пенетрація)…………………………….………………..…….13-16

Розділ 3. Лікування та профілактика виразкової хвороби шлунку………………………………………………………………………16-19

3.1. Режим, дієта, медикаментозне лікування…………..………….….16-18

3.2. Первинна та вторинна профілактика виразкової хвороби шлунку…………………………………………………………………….…18-19

Висновки……..………………………………………………………………….20

Список використаної літератури…...………………………...…………………21

Вступ

За приблизними підрахунками, в Україні близько п’яти мільйонів чоловік потерпають від виразкової хвороби шлунка і/або 12-палої кишки, і рік у рік таких хворих стає більше.

Численними дослідженнями, проведеними в різних країнах, доведено: 95% хворих на гастрит і виразкову хворобу можна вилікувати, дотримуючись прийнятих у світі стандартів обстеження і схем лікування. Більшість же наших лікарів, як і раніше, переконані, що, одного разу захворівши, людина приречена лікуватися все життя.

Ось уже кілька років не вщухає пристрасна суперечка між прибічниками сучасних підходів до діагностики та лікування виразкової хвороби (ВХ) і тими, хто дотримується устояних (точніше, застояних) поглядів і застарілих методів лікування, зокрема хірургічних.

Виразкова хвороба – загальне хронічно рецидивуюче захворювання із схильністю до прогресування, з поліциклічним перебігом, характерними особливостями якого є сезонні загострення, що супроводжуються виникненням виразкового дефекту в слизовій оболонці шлунку або дванадцятипалої кишки, та розвитком ускладнень, що загрожують життю хворого. (І.І. Дегтярьова, Н.В. Харченко, 1996 р.).

Виразкова хвороба або пептична виразка – складний патологічний процес, в основі якого лежить запалення слизової оболонки гастродуоденальної зони, в переважній кількості випадків інфекційного походження, з формуванням локального пошкодження слизової оболонки верхніх відділів травного тракту, як відповідь на порушення внутрішнього балансу місцевих факторів “агресії” та “захисту” (В.Г. Передерій, 1999р.).

Задачі:

1. Ознайомитися з теоріями виникнення виразкової хвороби шлунку.

2. Вивчити стадії розвитку виразкової хвороби шлунку

3. Ознайомитися з етіологією і патогенезом ускладнень виразкової хвороби шлунка, їх класифікацією, клінічною симптоматикою, основними клінічними синдромами, ускладненнями.

4. Вміти обґрунтувати основні заходи профілактики виразкової хвороби шлунку.

Розділ 1.Загальна характеристика виразкової хвороби шлунку.

1.1. Статистичні дані захворюваності на виразкову хворобу шлунку.

Захворювання шлунково-кишкового тракту, особливо хронічний гастрит, гастродуоденіт, рефлюксна хвороба, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, усе ще залишаються в Україні одними з найпоширеніших. За даними вітчизняних медиків, у нас налічується близько п’яти мільйонів хворих на виразку шлунка. Щороку реєструються десятки тисяч нових випадків захворювання, зокрема 2001 року виявлено близько 87 тисяч. І тенденція до збільшення кількості тих, хто потерпає від ВХ та її ускладнень, зберігається. Причини такого тривожного явища полягають не лише в тяжкому соціально-економічному стані країни, занепаді охорони здоров’я, відсутності коштів у пацієнтів на кваліфіковану медичну допомогу, неправильному харчуванні, хронічних стресах тощо. Як відзначали учасники конференції, головна проблема — відторгнення багатьма нашими лікарями та чиновниками від охорони здоров’я нових знань і прийнятих у світі стандартів лікування цих захворювань, схильність до старих підходів у обстеженні й лікуванні хворих. Водночас упродовж останніх десятиліть у світі відбулися докорінні зміни в розумінні причин і механізмів виникнення цих недуг, а також методів боротьби з ними.

Як зазначалося вище: майже 95% хворих на хронічний гастрит і виразкову хворобу можна вилікувати, якщо дотримуватися міжнародно визнаних стандартів обстеження та лікування.

1.2. Класифікація, епідеміологія, етиологія.

Оскільки в Україні немає на даний час єдиної класифікації виразкової хвороби, рекомендовано в діагностичній формулі враховувати такі характеристики:

Локалізацію виразкового дефекту:

Виразка шлунку:

кардіального відділу

тіла шлунку, малої та великої кривини (медіогастральні)

антрального відділу

пілоричного каналу

Множинні виразки (шлунку або дванадцятипалої кишки)

Комбіновані виразки

Перебіг:

вперше виявлена

рецидивний перебіг

Фазу:

активна фаза (загострення)

наактивна фаза (ремісія : клінічна, ендоскопічна, ерадикація Нр)

Важкість перебігу:

легка (не більше одного загострення за рік, наявність виразкового дефекту невеликого розміру – менше ніж 5 мм)

середньої важкості (сезонні загострення, виражений болевий і/або диспепсичний синдром, наявність виразкового дефекту середнього розміру – 5-10 мм)

важка (втрата сезонного характеру загострень, значно виражений болевий і/або диспепсичний синдром, наявність виразкового дефекту великого (від 10 до 30) або гігантського (більше 30 мм) розміру, наявність одного або декількох ускладнень).

Стадію локального пошкодження (ендоскопічні ознаки):

активна (гостра) – наявність фокального, виразкового дефекту, перифокального запалення, супутнього антрального гастриту, бульбіту

початкового загоювання – виразковий дефект характеризується “наповзанням” епітелію від країв виразки до центру

кінцевого загоювання – редукція запального периульцерозного валу

відторгнення фібринозного наліту та наявність грануляцій.

Якщо захворювання втрачає фазовий характер, клініко-ендоскопічні ремісії відсутні або неповні, спостерігається резистентність до комбінованої антисекреторної та антигелікобактерної терапії, перебіг виразкової хвороби можна вважати прогредієнтним. За відсутністю клінічних ознак, коли виразковий дефект знаходять при випадковому ендоскопічному або рентгенологічному обстеженні, можна говорити про латентний перебіг захворювання.

Наявність хелікобактерної контамінації слизової шлунку:

Нр – асоційована

Нр – не асоційована

Стан ацидності шлункового вмісту:

Status normaciditas

Status hуperaciditas

Status hуpoaciditas

Status anaciditas

Наявність ускладнень:

кровотеча (з указанням джерела кровотечі та ступеню важкості за клінічними і ендоскопічними (за J.A.H. Forest) ознаками)

перфорація

пенетрація (з указанням об’єкту/органу пенетрації)

пілоростеноз (з указанням ступеня за рентгенологічними ознаками)

малігнізація (для виразки шлунку)

Пептична виразка завжди супроводжується гастритом, дуоденітом.