- •Основи біохімії хлібопекарського виробництва
- •Тема 2.1.1 : Хімічний склад основних зернових культур і хлібопекарського борошна. План
- •1. Хімічний склад житнього і пшеничного борошна.
- •Основний склад азотистих речовин борошна
- •2. Біохімічні зміни, що відбуваються в борошні при зберіганні.
- •Контрольні питання
Основний склад азотистих речовин борошна
Азотисті речовини
Білки
Небілкові речовини
Продукти гідролітичного розщеплення білків: вільні амінокислоти, дипептиди, ліпопептиди, альбумози, пептони, аміди, солі азотної та азотистої кислот.
Протеїди
Протеїни
Глюкопротеїди,
Фосфопротеїди,
Ліпопротеїди,
Нуклеопротеїди.
Альбуміни,
Глобуліни,
Проламіни,
Глютеліни.
Білки або протеїни (грецьке ргоіоз — перший, головний) є високомолеку-лярними високополімерними органічними сполуками, що складаються із залишків амінокислот, сполучених пептидними зв'язками у точно визначеному порядку. Відомо більше 200 амінокислот, але до складу білків входять лише 20.
Протеїни пшениці мають такий середній фракційний склад, у %: альбуміни — 6,2; глобуліни — 12,6; проламіни — 35,6; глютеліни — 28,2; нерозчинна фракція — 8,7.
Білки житнього борошна порівняно з пшеничним містять більше незамінних амінокислот і особливо лізину. Білки пшеничного борошна гліадин і глютенін поглинають воду, набухають, злипаються і утворюють пружну, еластичну масу — сиру клейковину,
Вперше клейковину виділив із пшеничного тіста шляхом відмивання від крохмалю і висівок італійський вчений Бекарі в 1745 році.
Протеолітичні ферменти. Під дією протиаз відбувається гідролітичне розщеплення білків:
Білки → Альбумози → Пептони → Поліпептиди → Пептиди → Амінокислоти.
У пшеничному тісті протеінази борошна проявляють слабку дію і обумовлюють тільки частковий протеолїз білків без значного накопичення водорозчинних речовин. Дуже висока активність у протеїназ борошна із зерна, ураженого клопом – черепашкою, слина якого містить сильні протеолітичні ферменти. При приготуванні тіста з такого борошно воно сильно розріджується.
2. Біохімічні зміни, що відбуваються в борошні при зберіганні.
Несприятливими умовами для зберігання борошна вважається відносна вологість повітря у складі, вища за 75-80% і температура зберігання, виша за 25 ˚С. Підвищена вологість борошна, вища 15%, також негативно впливає на його зберігання. При надмірно довгому зберіганні у нормальних умовах або при зберіганні в несприятливих умовах борошно псується.
Частинки борошна при зберіганні мають здатність до газообміну. Газообмін у борошні є наслідком дихання частинок борошна, результатом хімічних окислювальних процесів (окислення ліпідів, каротиноїдів тощо), дихання мікроорганізмів.
Газообмін супроводжується виділенням певної кількості тепла, що призводить до підвищення температури борошна, його самозігрівання.
Дихання – це процес окиснення цукрів, відбувається за такою реакцією:
С6Н12О6 + 6О2 →6СО2 +6Н2О+2870кДж
У процесі дихання беруть участь не лише цукри, а й органічні кислоти, білки, жири та інші сполуки. Волога, що виділяється, сприяє інтенсифікації процесу дихання. Воно відбувається тим інтенсивніше, чим вища вологість борошна. Підвищення вологості і температури створює умови для розвитку мікроорганізмів.
Самозігрівання відбувається в умовах пониженого теплообміну с оточуючим середовищем за типом ланцюгової реакції. Виникає в осередку маси з більш високою вологістю і передається на решту маси. Самлзігрівання є також результатом низької теплопровідності борошна. При самозігріванні значно активізуються гідролітичні та окиснювально – відновні процеси, що інтенсифікують псування борошна.
