8.3. Прийняття раціональних рішень у менеджменті

Американський професор Стенді Янг пропонує такий перелік етапів вироблення раціональних рішень:

1-й етап. Визначення цілей організації.

2-й етап. Виявлення проблем в процесі досягнення цих цілей.

3-й етап. Дослідження проблем та постановка діагнозу.

4-й етап. Пошук розв'язання проблеми.

5-й етап. Оцінка всіх альтернатив та вибір найліпшого з них.

6-й етап. Узгодження рішень в організації.

7-й етап. Затвердження рішення.

8-й етап. Підготовка до задіяння рішення.

9-й етап. Управління застосуванням рішення.

10-й етап. Перевірка ефективності рішення.

Зазначимо, що підхід Янга найліпше використовувати стосовно загальних рішень, рішень на вищому рівні управління, перспективних рішень, тощо.

Р ис. 8.4. Процес вироблення раціональних рішень

Слід пам’ятати, що приймаючи будь-яке управлінське рішення, менеджер знаходиться під впливом багатьох обмежуючих факторів, серед яких можна виділити:

• соціальні;

• психологічні;

• інформаційні;

• економічні.

Але всі вони можуть бути викликані як станом зовнішнього середовища організації, так і особою менеджера. Прийняття рішення – це психологічний процес, і його результативність багато в чому залежить від того, які фактори для кожного менеджера будуть домінуючими.

8.4. Досягнення американського та японського менеджменту в галузі прийняття та забезпечення виконання управлінських рішень

Одним з найважливіших факторів успішного функціонування економіки України с застосування сучасних досягнень менеджменту. Досвід показує, що найбільші здобутки в галузі управління належать США та Японії, тому системи менеджменту саме в цих країнах повинні в першу чергу привертати увагу українських фахівців, що дасть можливість досягти впровадження системи ефективного управління на підприємствах.

Найбільш характерні риси сучасного японського та американського менеджменту наведені в табл.8.1.

Таблиця 8.1.

Характеристика окремих аспектів японського та американського менеджменту в сучасних умовах

Японія	США
1	2
Ротація кадрів	Добір кадрів
Довічний найм	Короткотермінова робота за наймом
Принцип старшинства при оплаті й призначеннях	Оплата за індивідуальні результати роботи
Неформальний контроль	Формальний контроль
Нечіткий опис робочого завдання	Чіткий опис робочого завдання
Колективна відповідальність	Індивідуальна відповідальність
Відсутність посад і завдань	Завдання визначається посадою
Акцент на координацію і співпрацю	Акцент на ефективність і результативність
Узгодження рішення	Індивідуальне рішення
Контроль «знизу вверх»	Контроль «зверху вниз»
Навчання без відриву від виробництва	Спеціальна програма підвищення кваліфікації
Вербування випускників вищих навчальних закладів	Вербування випускників вищих навчальних закладів і досвідчених спеціалістів
1	2
Довгострокова орієнтація	Підвищена увага до поточних результатів
Підвищена увага до підлеглих	Застосування орієнтації і на людину, і на роботу
Колективне прийняття рішень	Індивідуальне прийняття рішень
Залучення працівників у «гуртки» контролю якості	Застосування індивідуальних засобів контролю якості
Орієнтація на обмежену кількість стилів керівництва	Застосування широкого кола стилів керівництва
Переважне застосування традиційної форми влади	Застосування різноманітних форм влади

Розглянемо деякі характерні спільні й відмінні риси в системі управління на основі японського і сучасного американського менеджменту. Основні відмінності спостерігаються в таких сферах:

1. в процесі планування і прийняття рішень;

2. в організації процесу правління;

3. у контролі й оцінці результату діяльності працівників.

Процес прийняття рішень в американських компаніях здійснюється окремими індивідами. Вони ж і несуть персональну відповідальність за їх реалізацію. Важливою є швидкість прийняття рішень. Інакше вважається, що компанія управляє недостатньо ефективно. Тип управління в японських організаціях орієнтований передусім на групову діяльність і колективну відповідальність, управлінські рішення приймаються шляхом включення кожного члена, в тому числі керівника, в діяльність групи.

Колективне прийняття рішень потребує тривалого часу. Японський менеджер тільки регулює роботу в потрібному напрямі за допомогою непрямих методів впливу. Система управління в Україні поєднує риси як японського, так і американського менеджменту. Так, в одних випадках рішення приймається індивідуально. А в інших для цього задіяні цілі колективи, хоча відповідальність усе ж таки несе керівник підприємства.

Погляд на функції менеджменту шкіл менеджменту Японії та США (табл.8.2.).

Таблиця 8.2.